Зовсім не виключено, що Америка 2030-х років нагадає нам Німеччину 1930-х років.

Якщо друге пришестя Христа нам невідворотно пророкує Святе Письмо, то друге пришестя Трампа на посаду президента США, особливо у світлі останніх подій, бачиться нам дещо сумнівним, хоча не виключено, що й воно може статися. І це не конче має бути трагедією для України, бо ось вже ставленик Трампа – чиновник найвищого рангу - ексдержсекретар США і ексдиректор ЦРУ Майк Помпео в разі перемоги свого шефа обіцяє нам 500 мільярдів доларів лендлізу, не той нещасний 61 мільярдик, який Україна вимолювала в Америки майже рік, а зразу аж 500 мільярдів (!) Ось це круто, хоча і в борг, та нічого і в борг зійде. Якщо маленька Греція не віддає і ніколи вже не віддасть кредити ЄС у понад 300 мільярдів євро, то й Україні треба вчитися порядкам цивілізованого світу.

Ну а якщо Трампові, коли він на посаді президента встане не з тої ноги, заманеться взагалі припинити допомогу США Україні, то на заваді йому стане система стримувань і противаг американських гілок влади, а навіть, якщо теоретично припустити найгірше – повне припинення допомоги Україні, то замістити американську економічну потугу у 27 трильйонів доларів ВВП спокійно зможуть 19 трильйонів ВВП Європейського Союзу плюс Британія, Канада, Японія, Австралія і ще ряд дружніх до України демократичних держав світу, що в сумі виходить навіть трохи більше від того, на що спроможна Америка.

Та й одна Європа зі своїм людським, економічним та військовим потенціалом, який у багато разів перевершує аналогічний потенціал Росії, цілком з цим впорається, коли вже доведеться постати перед реальною небезпекою програшу України у війні з Росією і як логічний наслідок подальшою неминучою експансією новітньої дикої орди на територію цивілізованої Європи. До речі, Трамп має цілковиту рацію у тому, що Америку від Росії відділяє аж цілий океан, а Європу взагалі нічого, і не виключено, що європейцям, якщо біда притисне, доведеться надавати Україні не якісь нещасні крихти у десятих чи навіть сотих відсотка від своїх ВВП, а, скажімо, 3, 5, 10 чи навіть більше відсотків.

Отож перемога чи програш Трампа на прийдешніх президентських виборах вочевидь не стане значним чинником, який би істотно вплинув на перебіг російсько-української війни. Більш цікавий сам феномен Трампа у цитаделі світової демократії Сполучених Штатах Америки. Такого оригінала на посаді президента Америка за всю свою історію ще не знала. І контроверсійність ситуації, коли для половини країни неук, невіглас і пройдисвіт, якого видно, як облупленого, стає чи не святим месією, а то й самим Христом (Orange Jesus), знаходить своє пояснення у теорії Зигмунда Фройда про релігію та її екзальтовані прояви як світовий невроз.

Трамп у своїх виступах постійно повторює, що його «обрав Сам Господь», що він «обраний небесами». Невістка Трампа, співголова Національного комітету Республіканської партії Лара Трамп після замаху на свого свекра наводить нібито слова Христа, який його спас: «Не бійся, бо Я з тобою», а знаменита своєю повною непритомністю конгресвумен Марджорі Тейлор Ґрін доводить, що Трамп – це сам Христос, не Його знаряддя, не Його посланець, а власне сам Христос, напевно це щось на зразок Марії Деві Христос, очільниці сумнозвісного Білого Братства.

Але вочевидь Трамп більше Антихрист, аніж Христос. Син Божий ясно провіщав, що багатій не потрапить до Царства Небесного, і Сам рвав колоски з поля, аби втамувати голод і казав, що лисиці мають нори, а птахи небесні гнізда, а Він не має, де й голови прихилити. А мільярдер Трамп зі своїми палацами і розкішним життям власне і є тим «верблюдом», який нізащо не пролізе через вушко голки до Царства Небесного. Напрочуд цікавий феномен, який нехай досліджують американські психологи, як сталося так, що моральна складова, основа основ і святая святих американської духовності, те, на чому фактично тримається Америка – пуританство (Puritan Blood), скромність і культ родини були забуті, коли половина американських виборців 2016 року проголосувала за показного, демонстративного ловеласа-бабія, ґвалтівника і мажора, якого світ не бачив. Украй гіпертрофована розкіш, мільйонні вечірки, блиск діамантів до непристойності і втрати здорового глузду чомусь прийшлися до душі усім тим, хто смиренно й наполегливо проповідує цінності, які це все категорично заперечують.

Утім, здається, це зовсім не нова історія, коли паства тоталітарних сект дивиться крізь пальці чи зовсім заплющує очі на сибаритське розкішне життя своїх «месій» – усіляких сандеїв аделаджів, пашів мерседесів і кірілів гундяєвих, життя, яке повністю заперечує те, що ці «месії» пропагують. Прості християни мають жити скромно, а боси тоталітарних сект, такі, як Трамп, мають жити розкішно і до того ж грішно, і це, виявляється, нормально. Журналісти наводять діалог між Трампом і видавцем журналу «Плейбой» Г’ю Гефнером на одній із сексуальних вечірок за участі зірок цього видання «з низькою соціальною відповідальністю». Гефнер начебто каже Трампові: «Ну ти ж знаєш, що тут половина дівчат мої, а половина - твої».

Окрім сексу, про що свідчить його кримінальна справа «гроші за мовчання» для порнозірки Стормі Деніелз, Трамп до того ж іще явно схиблений на грошах, якщо навіть продає Біблії і золоті кросівки. Декілька разів у своїх виступах він із захопленням назвав президента Зеленського найкращим менеджером з продажів у світі. От, мовляв приїжджає той до Америки і щоразу їде з 60 мільярдами в кишені. Ось перед ким Трамп схиляється, ось кому він заздрить, ось хто для нього найбільший авторитет - той, хто одним махом кладе в кишеню мільярди. Зеленський – це Трампів кумир.

Істотною, якщо не головною складовою трампівської релігійної пропаганди («почому опіум для народу?») є мартирологія, або апологія мучеництва. Він вважає, що він незаперечний мученик, постійно повторює: «мене переслідують за вас, я страждаю за вас». Всі свої кримінальні справи, де Трампові «світить» 740 років в’язниці, він трактує, як переслідування влади антихристів проти своєї святої особи. Дивно, як ще досі його піарники не здогадалися висунути для Трампа ключове виборче гасло з Євангелії – «До злочинців Його зараховано» (Марка, 15,28), напевно в них немає часу на ґрунтовне вивчення Святого Письма, хоча спікер Майк Джонсон каже, що читає Біблію щодня.

До «мучеників» Трамп зараховує також і тих своїх радикальних прихильників, які 5 січня 2021 року штурмували Капітолій і вбили п’ятьох невинних людей. Загалом культ мучеників – фішка багатьох тоталітарних режимів, зокрема німецькі нацисти після аншлюсу Австрії 1938 року встановили у цій країні пам’ятник своїм «мученикам».

Один московській піп, який на полі бою причащає окупантів, розповідає їм, що він щоранку бачить «сіяніє бєлєнькіх косточєк святих рускіх мучєніков», які начебто полягли на «асвабаждьоннай рускай зємлє». Тут виникає цікаве запитання, чого ж вони за християнським звичаєм не поховали цих «мучеників», а дали їхнім трупам розкластися аж до «сіянія» їх білих кісточок, та це не дивина, бо по Другій світовій війні на теренах Радянської імперії залишалися сотні й сотні тисяч непохованих її захисників.

Трамп має беззастережну підтримку принаймні понад третини населення США, це його ядерний електорат, навіжені фанатики його культу, які, як він сам справедливо зазначив, будуть його підтримувати навіть тоді, коли він вийде на П’яту Авеню і почне там розстрілювати людей. Прикладів фанатизму щодо Трампа не бракує: чоловік підпалив себе в парку через дорогу від будівлі суду Нью-Йорка, де судили його кумира. Після замаху на Трампа його прихильники різали собі вухо і клеїли на нього пластир, що трохи нагадує так званих стигматиків з Філіппін, у яких на долонях з’являлися криваві сліди прибитих цвяхів, начебто на честь мук Христа. У середовищі трапмових фанатиків свято впевнені, що землетрус в Нью-Йорку і затемнення Сонця – знаки Всевишнього, аби американці голосували за Трампа.

На виступі перед своїми виборцями у місті Вест-Палм-Біч штату Флорида Трамп заявив: «Християни, виходьте і голосуйте, тільки цього разу. Вам більше не треба буде цього робити. Люблю вас, мої любі християни! Ви повинні вийти і проголосувати. Через чотири роки вам не доведеться голосувати знову. Ми зробимо так, що вам не доведеться голосувати». Цікаво, що ж Трамп мав тут на увазі. Перша версія – його друге пришестя в Білий Дім дорівнюватиме другому пришестю Христа, після якого відповідно настане кінець світу. А якщо буде кінець світу, то жодної людини на Землі не залишиться, тому логічно, що насправді в Америці не буде кому голосувати.

Друга версія – Трамп, спираючись на своїх несповна розуму фанатів, яких, він вважає, в Америці є доволі багато, хоче встановити свою авторитарну чи навіть тоталітарну диктатуру, і тоді вибори президента США будуть скасовані. Досі лише чотири людини реально претендували на такий розвиток подій. Це були Бітлз, і це зовсім не жарт. Знаменитий американський продюсер Сід Бернстайн під час гастролей ліверпульської четвірки до США 1964 року цілком серйозно заявив: «Якщо б ці хлопці захотіли, вони могли б скасувати президентські вибори в США». Соціальні психологи, які вивчали масове явище бітломанії, погоджувалися з такою думкою. Утім вочевидь Трампу доволі далеко до Бітлз.

Вислів, який приписують Черчиллю: «Фашисти майбутнього називатимуть себе антифашистами» стосовно трампівських релігійних фанатиків можна перефразувати: «Антихристияни майбутнього називатимуть себе ревними християнами». Це власне і є однією з форм кризи сучасного християнства. І цікаво, що багато в чому сектанти трампомани рідняться з сектантами московської церкви і загалом із кремлівською ідеологією. Головна спорідненість між ними – це несусвітня брехня на кожному кроці: демократи тримають в ув’язненні інопланетян разом з їхнім космічним кораблем, влаштовують педофілію в піцеріях і т. п.

Ультратрампісти слово в слово повторюють і кацапську брехню про якісь біолабораторії в Україні, про знищення українською владою усіх демократичних свобод, про переслідування християн в Україні, про мученицького християнського проповідника Павла (це про Пашу Мерседеса). Їх абсолютно не цікавить, що кацапи на окупованих територіях вбивають протестантських священників і їхні родини. Нарешті хтось із республіканських конгресменів, побувавши в Україні, розповів спікеру Майку Джонсону про ці злочини окупантів щодо баптистів і євангелістів, утім цей поціновувач щоденного читання Біблії лише скрушно хитав головою, однак загалом в середовищі республіканців така інформація замовчується, бо це їм невигідно ідеологічно.

Ну, з Трампом загалом все більш-менш зрозуміло – російські гроші, російські компромати, він спритно грає вар’ята, тобто клеїть зі себе християнського мученика для своєї примітивної мети знову дорватися до влади, а що ж із простим американським народом, принаймні з його половиною? Вочевидь, це все брак інформації, брак освіти, брак виховання, і як наслідок брак моралі й абсолютно спотворене світосприйняття. Також ці начебто дуже побожні християни здебільшого зациклені на проблемах власної кишені, а Трамп їм, як завше, обіцяє золоті гори, зниження податків і райське життя без нелегальних мігрантів з півдня. Звісно, що ми не будемо організовувати для ковбоїв Арізони хат-читалень «Просвіти», хоча українська дипломатія мала би бути активнішою власне в середовищі американського істеблішменту.

Зараз, окрім американських демократів, ніхто надто не б’є на сполох стосовно електоральної тенденції сектантської трампопанії в США, утім з подальшим розвитком такої тенденції зовсім не виключено, що Америка 2030-х років нагадає нам Німеччину 1930-х років, а це вже точно будуть ознаки реальної небезпеки для світової демократії.