Після масованих ракетних обстрілів навесні цього року стало зрозуміло: система виробництва електроенергії, заснована на роботі великих вугільних електростанцій фактично знищена. Нещодавня ракетна атака, яка була найбільшою за весь час повномасштабного вторгнення, підтвердила, що ворог не відмовився від наміру знищити українську електроенергетику. Якщо Житомир і Хмельницький почали інвестувати в енергетичну незалежність ще до початку повномасштабного вторгнення, влада Львова взялась за цей напрямок лише цьогоріч, ідеться у матеріалі LVIV.MEDIA.

Україні в умовах війни з країною-терористом доводиться будувати нову систему виробництва електроенергії, менш вразливу до ударів країни-агресора. В її основі, крім атомних електростанцій, які росіяни не наважуються атакувати, будуть децентралізовані об’єкти генерації: сонячні та вітрові електростанції, а також – газопоршневі установки. Такі об’єкти виробляють значно менше енергії, ніж великі вугільні ТЕС, однак завдяки своїй розосередженості стають значно менш вразливими до атак з повітря.

Свою роль у відновлені енергосистеми України відіграють українські міста, інвестуючи в будівництво нових об’єктів генерації. У такий спосіб вони зменшують загальноукраїнський дефіцит потужності і водночас – роблять життя своїх громад комфортнішим, наскільки це можливо в умовах війни.

Якщо у Львові лише починають роботу над створенням нових електростанцій, інші міста, маючи значно менші фінансові ресурси, вже демонструють результат. LVIV.MEDIA розповідає як міські громади можуть зміцнити енергетичну стійкість України на прикладі двох обласних центрів.

Енергетична автономія Житомира

Фото з мережі Інтернет

Ще у червні цього року міський голова Житомира  Сергій Сухомлин розповідав, що в його місті взагалі нема відключень світла. Це було можливим завдяки власній генерації електроенергії на базі комунальних підприємств. Щоправда, з 16 липня «Укренерго» таки запровадило там погодинні графіки відімкнень, змусивши Житомир ділитись виробленою електроенергією з іншими громадами.

У коментарі LVIV.MEDIA Сергій Сухомлин розповів, що працювати над енергонезалежністю у Житомирі почали ще з 2015 року. Однак тоді йшлося не так про додаткове виробництво електроенергії, як про зменшення витрат на природний газ при виробництві тепла. Для цього у Житомирі почали будувати котельні, які працюють на відходах деревини: «Починаючи від 2015 року, скоротили споживання газу зі 107 млн кубів до 46-47. Наша мета -- у недалекому майбутньому зменшити споживання до 12 млн кубів газу».

Крім того, у місті активно розвивають сонячну енергетику. На околиці міста побудували і запустили сонячну електростанцію потужністю 50 МВт. Крім того, місцевий водоканал у липні цього року закінчив тендери і підписав угоди про встановлення відразу 12 об’єктів сонячної генерації електроенергії на помпових станціях. Гроші на них Житомирська міськрада передбачила у бюджеті ще минулого року, після дослідження і розробки техніко-економічного обґрунтування. Коли сонячні електростанції запрацюють, Житомирводоканал зменшить споживання електрики із загальноукраїнської енергосистеми.

Автономне живлення у Житомирі встановлюють і на інших об’єктах критичної інфраструктури. Наприкінці червня запрацювала сонячна електростанція потужністю 48 кВт на даху місцевої лікарні №1. Обладнання вартістю 926 тис. грн безплатно передала чеська компанія SOLSOL s.r.o. разом із неурядовою організацією NESEHNUTÍ, місто витратило 408 тис. грн на її встановлення.

Ще один спосіб децентралізованого виробництва електрики – газопоршневі установки, які працюють на природному газі. Разом з електричною вони виробляють теплову енергію, тому їх ще називають когенераційними установками та міні-ТЕЦ. Порівняно з великими ТЕЦ вони мають значно вищий ККД, а завдяки малому розміру їх можна встановлювати ближче до житлових будинків, зменшуючи втрати тепла на мережах. Втім, основна їхня перевага — десятки установок значно важче знищити ракетною атакою, ніж одну велику ТЕЦ.

У Житомирі в червні цього року встановили дві такі газопоршневі установки, потужністю 600 кВт та 1 МВт. Вони працюють на «Житомиртеплоенерго», забезпечуючи його потреби в електроенергії. У вересні місто має намір встановити ще чотири такі установки. Самі міні ТЕЦ містові подарувало американське агентство з міжнародного розвитку (USAID), встановлення і підключення фінансували з міського бюджету.

Окрім того, до встановлення міні ТЕЦ залучили приватного інвестора ТзОВ «Укрпалет Енерджи».  Підприємство має своїм коштом встановити і під'єднати ще кілька газопоршневих установок у місті. Після цього інвестор продаватиме Житомиру теплову енергію, а єдиній енергосистемі України – електрику. «Оскільки нам вдалося залучити до проєкту приватного інвестора, можемо дозволити собі планувати вийти на 33 МВт електричної енергії, яка може бути змонтована в Житомирі. Мінімальна потреба для Житомира – 53-55 МВт електричної енергії, а в комфортному режимі у нас їде 80-85 МВт електроенергії», -- розповів Сергій Сухомлин. До слова, подібні проєкти «Укрпалет Енерджи» зараз реалізовує у Чернівцях, Вінниці та Хмельницькому.

Хмельницький почав готуватись ще 20 років тому

Фото з мережі Інтернет

Один з найкращих прикладів міста з власною мережею дрібної генерації — Хмельницький. Тут вибудували свою мережу газопоршневих електростанцій. Вони повністю забезпечують живленням міські котельні, а надлишок виробленої електроенергії продають в об’єднану енергосистему України. «Ми забезпечили критичну інфраструктуру власними джерелами енергії. Перша установка з'явилася у нас ще у 2003 році. Тоді це зробили суто з економічних міркувань. Можливо, на рішення міської влади вплинули відключення світла, що відбувалися у 90-х роках. З того часу система власної міської генерації розвивалася»,  — розповів LVIV.MEDIA заступник міського голови Хмельницького Василь Новачок.

Зараз у місті працюють 15 таких електростанцій, які мають загальну потужність приблизно 30 МВт. Кожна має ККД близько 90%. Дві із них місто встановило вже після початку повномасштабного вторгнення. Ціна установки українського виробництва сягає 12-13 млн грн. Імпортна коштує від 20 млн. Тож забезпечення міста електроенергією коштувало понад 100 мільйонів. Їх виділили з міського бюджету. Допомогли також гроші, сплачені містянами за тепло. «Цей ресурс згенерувався саме тут, жодних зовнішніх вливань не було, — підкреслює Василь Новачок. — Під час війни у пригоді став державний американський проєкт енергетичної підтримки USAID: у 2022 році допомогли нам з необхідною технікою».

Крім цього, у Хмельницькому діє кілька невеликих сонячних електростанцій та інші дрібні об'єкти генерації, які працюють для місцевих потреб. Такий підхід знижує вразливість енергосистеми до атак.

Фінансування для розвитку розподіленої генерації надходить з кількох джерел. Одне з основних — державний бюджет України, що передбачає субвенції для відновлення критичної інфраструктури. Додатково місто використовує програми відновлення, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями та партнерами України.

Львів шукає гроші

Якщо Житомир і Хмельницький почали інвестувати в енергетичну незалежність ще до початку повномасштабного вторгнення, влада Львова взялась за цей напрямок лише цьогоріч. У липні 2024 року міська рада затвердила програму встановлення міні-ТЕЦ вартістю у понад 650 млн грн. Відповідальним за реалізацію програми є ЛКП «Львівтеплоенерго». Підприємство повинне закупити обладнання, розробити проєкти, провести монтажні роботи та модернізувати електромережі. Орієнтовна вартість всіх робіт — 654 млн грн. Фінансувати проєкт мають з міського бюджету, позик у державних банках, власних коштів «Львівтеплоенерго» та інших джерел, включаючи гранти та донорські кошти.

Директор департаменту житлового господарства та інфраструктури Львова Орест Тимчишин розповів LVIV.MEDIA, що програму почали готувати ще на початку 2023 року. Повільну реалізацію проєкту він пояснив браком фінансів. «Мова йде про газопоршневі когенераційні установки, які виробляють електроенергію та тепло. На сьогодні це — економічно ефективний та безпечний варіант. Скільки їх буде у місті - залежить від фінансування та можливості залучень. Передбачаємо бюджетні та, не виключено, що й обігові кошти обленерго. Хотілося б також заручитися підтримкою іноземних партнерів, щоб отримати фінансування на грантових підставах. Але наразі ми у процесі перемовин», — пояснив Орест Тимчишин. Він також додав, що у міськраді сподіваються, що вдасться придбати понад 8 таких установок. Якої потужності — у мерії не повідомляють з міркувань безпеки. Вироблену ними електроенергію у першу чергу використовуватимуть для живлення об'єктів критичної інфраструктури. Але значна її частина також продаватимуть в об’єднану енергосистему. Хоча, у випадку блекауту, забезпечити потреби усіх львів'ян, таким чином, не вийде.

Голова депутатської комісії з інфраструктури Львівської міськради Андрій Шевців розповів LVIV.MEDIA, що першу міні-ТЕЦ у Львові планують запустити наступного місяця. «Покладаю надію на фахівців, і сподіваюся, що до 15 жовтня, тобто, з початком опалювального сезону, запрацює пристрій хоча б на першій локації. А загалом - їх має бути декілька. Генераційна установка - громіздка та потужна. Для її встановлення потрібні зусилля та час», — сказав Андрій Шевців. Імовірно, першу когенераційну установку у Львові змонтують на основі двигунів, які місто отримає як гуманітарну допомогу.

Втім, навіть знайшовши гроші, міська влада Львова зіткнеться з іще однією проблемою. За інформацією міського голови Житомира, газопоршневі установки європейських виробників законтрактовані по 2026 рік, і купити їх на ринку неможливо. Тож Львову залишається сподіватись хіба що на допомогу держави чи міжнародних організацій.