Віталій Тарасюк

Віталій Тарасюк

журналіст, репортер з Млинова

«Мамо! Виходжу заміж за німця!» – Думки з приводу шлюбів з іноземцями

28.02.2019 22:36   Автор : Віталій Тарасюк
Джерело: RvNews

Торік у Млинівському районному відділі реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Рівненській області  шлюби з іноземцями  зареєстрували дві краянки: одна – з громадянином Нігерії, друга – з громадянином Таджикистану. Власне, нічого дивного в цьому немає, бо живемо ж не в замкнутому  просторі, а в епоху глобалізації і лібералізації міждержавних стосунків. Тим паче, безвізовий режим відкриває необмежені інтеграційні можливості.

Щоправда, слід зазначити: ця статистика значною мірою відносна, адже шлюби за участю іноземців переважно укладаються в рамках програми «Шлюб за добу». І, як правило – в Дубні чи Рівному, а то й інших містах.

З іншого боку, немає статистичних даних щодо співвітчизників і співвітчизниць, які уклали шлюб з іноземцями на території інших країн. Власне, ця статистична точність ні до чого, адже ніхто не фіксує зміни подружнього  стану громадян України за кордоном. Бажаємо всім землякам,  хто вийшов заміж за іноземця чи одружився на громадянці іншої країни,  довголітнього і щасливого сімейного затишку, вічної любові та щастя.

 Любов – почуття поза національними особливостями і менталітетом. Вона або раптово спалахує і невгасимим полум’ям зоріє до глибокої старості, або ж тліє, тьмяніє і, врешті, осідає сірою золою в тайниках душі…

Смішно тепер про це вести мову, але непросто було владнати усі шлюбні нюанси з іноземцями чи іноземками в радянську добу нашої історії. Я не стверджую, що це було неможливо, але складнощі при цьому виникали. Мій приятель закохався в громадянку однієї з європейських країн, дівчина відповіла взаємністю. Коли ж завели мову про весілля і шлюб, то на горизонті майбутнього подружнього благоденства з’явилося кілька суттєвих перепон на кшталт повернення коштів в державну казну за навчання у закладі вищої освіти, певні обмеження у зв’язку з відношенням до військової служби і т.д. Та й виготовити, або як тоді казали, «виробити» закордонний паспорт було не так легко. До того ж цей документ після повернення із зарубіжного вояжу повертали у відділ віз і реєстрацій…

Одним словом, приятель із коханою кілька разів відкладали шлюб, бо реєструвати його в Україні вона відмовилася. Не знаю, чи це був її козирний хід, але молодята так і не побралися. Згодом кожен створив сім’ю у своїй країні, але щастя не пізнав ні він, ні його колишня кохана. Тому нині значно простіше розв’язувати такі подружні вузли – все-таки, поряд цивілізацією дихає Європа…

Як автор пригощався морозивом на весіллі «німця»

На завершення розповім історію з натяком про шлюб з іноземцем. Якось покохалися двоє педагогів: вона – вчителька молодших класів, він – учитель німецької мови. Дівчина, не переймаючись тонкощами лінгвістичної грамотності,  на крилах душевного піднесення повідомила батькам приємну звістку:

– Мамо, тату!  Виходжу заміж за німця!

Однак ця оптимістична інформація від дочки не надто потішила батьків, у яких після минулої війни ще не загоїлися душевні рани. І лише після гострої  сімейної перепалки з’ясувалося: наречений немає жодного стосунку до народу, біснуватий вождь якого розв’язав Другу світову війну, бо «німець» – лише прізвисько в дошку нашого педагога, яким нарекли його вихованці і яке мимоволі для зручності  підхопили  колеги.

Додам, що на весіллі тих освітян і я ласував смачним морозивом – за численними весільними клопотами батьки нареченої не забули про наймолодших гостей…

 


Читайте більше на RvNews.

Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу [email protected] Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук.
Джерело: RvNews   101