«Ми не отримуємо життя коротким, але ми робимо його таким», - ще в прадавні часи твердив Сенека. Робимо власною безпечністю, способом життя, переконанням, що усі нещастя нас оминуть. Але як казали старші люди: біда, як схоче, то на гладкій дорозі здибає.

Наприкінці осені минулого року стався нещасний випадок з бригадою працівників  Заліщицького РЕМ ВАТ «Тернопільенерго». Водій  та троє електромонтерів прямували службовим автомобілем до місця виконання робіт, але не доїхали: на смугу зустрічного руху  несподівано виїхало легкове авто. Лобове зіткнення не залишило шансів  водію – його без ознак життя дістали із зім’ятої кабіни працівники ДСНС та швидкої допомоги. Троє електромонтерів з травмами різного ступеня важкості були доправлені в Заліщицьку районну лікарню.

Групові нещасні випадки, особливо у ДТП, трапляються із сумною послідовністю. Винятком став 2016 рік, коли в області не було зафіксовано жодного. Минулого року, за інформацією начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області Федора Бортняка, сталося 5 групових випадків, пов’язаних із виробничим травматизмом.

В інтерв’ю «НОВІЙ…» Федір Всеволодович наголосив, що людям варто нагадувати: зі смертю не жартують:

- Коли сідаєш за кермо – пам’ятай про свою сім’ю і тих людей, за яких відповідаєш і які можуть постраждати через твою безпечність. З обережністю не варто на дорозі розлучатися, тим більше, якщо йдеться не лише про власне життя та здоров’я.

Розслідування групових ви­падків, пов'язаних із ДТП, завершується після надання висновків слідчих органів. І тільки після цього проводиться від­шкодування збитків, завданих потерпі­лим. Спеціалісти робочих органів виконавчої дирекції  Фонду в Тернопільській області у 2017 році працювали в комісіях,  зокрема, розслідували 54 нещасні випадки, які трапилися при виконанні службових обов’язків. 60 осіб потерпіло, 7 не вдалося врятувати. Звичайно, сім’ї загиблих на виробництві отримають страхові виплати від Фонду, та які гроші можуть повернути здоров’я, а тим більше – життя рідної людини?!

- Мінімізація ризиків – це та необхідність в роботі (та й у повсякденному житті), яка стосується як працівника особисто, так і роботодавця. Адже кожна аварія, кожна трагедія – це не тільки безпосередні збитки для власника, це й соціальні виплати, людське горе...

- Пам’ятаємо резонансну ДТП, що сталася з працівниками швидкої допомоги, коли  бригада медиків квапилася на терміновий виклик через падіння людини з висоти. Особливо прикро констатувати: щороку трапляються подібні випадки. Водії, які не пропускають автомобіль швидкої, що їде до хворого, не лише порушують законодавство, а й зовсім зачерствіли душею. Хто знає: може, й у того водія колись виникне нагальна потреба в допомозі медиків. Коли карета швидкої допомоги з увімкненим проблисковим маячком та звуковим сигналом перетинала перехрестя, усі пропустили автомобіль, окрім одного «спритника», який допустив зіткнення.

Обстави­ни ДТП загальновідомі: порушення правил дорожнього руху, низькі дисципліна і рівень відповідальності водіїв, незадовільний стан доріг, несправність транспортних засобів. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я внаслідок автомобільних аварій у світі щороку гине майже 1,3 млн осіб. У міжнародному рейтингу смертності на дорогах Україна перебуває приблизно посередині, а в масштабах Європи статистика значно гірша: 13,5 на 100 тис. населення.

- Тому всі  зусилля людини, яка думає про завтрашній день,  мають  бути  спрямовані на захист свого здоров’я та життя.

- Звичайно, бо жодними приписами чи нормами не переконаєш наших людей, не вбережеш. Кожен має зрозуміти це сам. Статистика свідчить, що минулого року за соціальними гарантіями по­терпілим від виробничого травматиз­му в Тернопільській області Фондом соціального страхування виплачено майже 38 міль­йонів гривень. На послуги з їх медико-соціальної реабілітації – ще 5,2 мільйона гривень. Щороку ця цифра збіль­шується. Водночас чимало роботодавців не помічають причин лиха.

Тому ми працюємо з керівниками підприємств та організацій, особами, відповідальними за охорону праці, допомагаючи впроваджувати безпечні умови виробництва. Адже сьогодні у нашій державі, за підрахунками фахівців, кількість потерпілих через нехтування та ігнорування елементарними правилами техніки безпеки, порушення трудової і виробничої дисципліни, правил дорожнього руху зросла до 90 відсотків. А 8-10 порушень безпеки праці на підприємствах, виявле­них страховими експертами з охорони праці робосих органів виконавчої дирекції Фонду, могли призвести до одного нещасного ви­падку. Підрахуйте, скільком випадкам запобігли у 2017 році наші спеціалісти, допомагаючи 611 роботодавцям виявити слабкі місця безпеки виробничих процесів, встановлюючи СУОП на 344 підприємствах, працюючи в комісіях із навчання та перевірки знань з охорони праці у 430 організаціях та підприємствах Тернопільщини.

Допустили ріст травматизму в 2017 році порівняно з відповідним періодом 2016 року ТОВ «Бучачагрохлібпром», БМУ «Промбуд, ТОВ «ОСП Ватра», Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка - +2, П «Захід-Агроінвест».

- Напевно, набагато дешевше і простіше роботодавцям попередити аварійні ситуації, травмування працівників, ніж потім усувати наслідки та відповідати перед своєю совістю за чиєсь скалічене життя та здоров’я?

- Уміння керувати ризиками не тільки налагоджує безпечний і стабільний процес виробництва, але і є життєвою необхідністю, особливо для технологічно завантажених підприємств. Адже кожна аварія, кожна трагедія – це прямі збитки для власника. Крім того, страхові експерти з охорони праці відділень управління виконавчої дирекції Фонду в Тернопільській області – не ланка, що контролює, а помічники тим роботодавцям, які приділяють належ­ну увагу вирішенню питань безпеки праці. Тому спільно маємо перемагати труднощі розумом, а небезпеку — досвідом!

Є підприємства, на яких діє не просто триступенева система контролю за станом охорони праці, а впроваджуються світові стандарти виробничих процесів. Наприклад,  ТзОВ «СЕ Борднетце Україна», Тернопільське обласне управління водних ресурсів та інші. Ці приклади планомірного і відповідального поступу до безпечної праці варто пропагувати. Щоб роботодавці, які створюють підприємства з надією відразу отримати максимальний прибуток, створювали належні умови праці, а робітники не погоджувалися працювати в будь-яких умовах.  У нашому суспільстві життя пере­січного громадянина, його здоров'я має цінуватись як національне багатство. Маю надію, що свідомість і керівника виробництва, і простого працівника вже змінюються.

- Дякую за розмову.

Зоряна Замкова