Чому не варто переоцінювати нові технології і чому варто читати класиків, особливо, якщо ти займаєшся маркетингом.

Причини появи

Кожна економічна, технологічна чи комунікаційна революція має психологічна наслідки. Можна згадати багато різних “революцій”, які безперечно призвели до змін, але не настільки карколомних, як здавалося на початках. Особливо великою є переоцінка можливостей “революції комунікацій”. У такі “переломні періоди” з’являється купа “експертів” і “фахівців”, та “вчителів”, які поділяються на дві категорії:

1. Тих, хто справді вірять у “революцію” і свою “обраність”, шукають послідовників і апологетів. При цьому не маючи повної картини і не володіючи необхідними базовими знаннями потрапляють під вплив “Ефе́кту Да́ннінґа — Крю́ґера” (Упередження, яке полягає в тому, що люди з браком знань роблять помилкові висновки та невдалі рішення, але їхня некомпетентність не дозволяє усвідомити це).

2. Тих, хто не дуже вірить, але бачить, що інші “віруючі” готові платити гроші на участь у “навчаннях”. Тому ця категорія людей починає активно “викладати” плодячи фахівців першої категорії. Просто кажучи — це бізнес на “продажі знань”, часто уявних. З часом самі “викладачі” починають вірити у “своє вчення”. Така вже психологія людини. Частіше повторюєш — починаєш вірити.

Прикладом таких навчань був нещодавній дзвінок із школи одного з “провідних маркетологів України” з пропозицію за енну суму “зелених” відвідати проривний тренінг з продажів та маркетингу. На логічне запитання, а що саме будуть вчити продавати (Адже є різниця між тим, як продавати автомобіль, банківський продукт, молоко чи пиріжки. Різна ціна. Різна мотивація. Різний рівень довіри і багато інших нюансів), отримана відповідь: “Наші маркетингові технології підходять під все!” Тобто треніг ні про що. Між тим, з впевненістю можна сказати, що на тренінг таки знайдуть купу “нових маркетологів”. Там їх переконають у власній непомильності. Додадуть трохи самозакоханості і самовпевненості і відправлять у життя.

Поява таких фахівців типова для періоду змін. Україна не унікальна. В історії людства було багато криз, коли переоцінювали вплив на економіку того чи іншого чинника. Всім відома “тюльпаноманія”, коли надто пероцінили вартість цибулин тюльпанів. Потім був крах. Але були й інші кризи. Назву лише кілька з них. Гіацинтова лихоманка, компанія Південних морів, каналоманія, залізнична манія, бульбашка доткомів. Усі кризи пов’язані з переоцінкою або якогось товару, або технології. Скажіму “залізнична криза” з’явилася, коли переоцінювали залізницю. Перед тим дуже переоцінили вплив будівництва каналів. Пізніше була переоцінена роль інтернет-компаній та інтернет-технологій. “Молоді маркетологи” цього не пам’ятають, але аналогічний ажіотаж (подібний до того, який панує сьогодні навколо, наприклад, Інстаграму і YouTube) був у 90-х, коли теж запускалися різні інтернет-реклламні платформи. До того був ажіотаж навколо запровадження газет, радіо, телебачення. І короткий ролик на тему “переоцінки засобі комунікації”.

Типові риси

- “Все знають краще за споживача” і працюють переважно на “інтуіції”. При цьому люблять згадувати успіх Стіва Джобса та “ліпити” його до всіх товарів, від пачки чіпсів, до товару класу “люкс”. При цьому, швидше за все, ніхто детально не вивчав історії компанії Apple. Перші значні гроші вона заробила не на Макінтоші, як вважає більшість “молодих маркетологів”, а на Apple-2. При цьому те, що добре для Iphone не завжди добре для чіпсів, бо різна мотивація, різні витрати і ще купа нюансів. Попри успішність Apple, нікуди не зникла IBM, котра віддала виробництво “заліза” китайцям, а сама сконцентрувалася на більш прибутковому продажі консалтингових послуг. Другий конкурент Apple дітище Біла Гейтса Microsoft на сьогодні є стандартом у багатьох галузях. Тому варто оцінювати не лише капіталізацію теперішнього моменту, але й можливості для розвитку.

- Не читають творів класиків, бо вважають усі “поради з минулого” зайвими. Проте, якщо б почитали Арістотеля, Сунь-Цзи, Мусаші, Клода Хопкінса, Огілві і багатьох інших класиків, то із великим здивуваням відкрили б для себе, що “інноваційні проривні маркетингові технології, які викладають на тренінгах” були відомими ще античним філософам. При цьому у давнину знали так само багато про вплив на малі та великі групи, розуміли, чому важлива не пряма реклама, а розмови у малих і великих групах про товар чи людину. Зрештою, могли б звернутися до досвіду рекламної компанії “Фама” Романа шухевича.

Головна помилка