У Золотому потоці стоять руїни родинного замку роду Потоцьких. Саме Потоцькі дали і назву цьому селищу. Кажуть, що у потічках дійсно колись мили золото. Пізніше нові власники селища,  ймовірно в 1838 чи 1840 роках, побудували тут невеличкий, але дуже елегантний палац та заклали липовий парк навколо. На той час дідичем Золотого Потоку був Ольшевський. Сьогодні споруда більш відома як палац Влодзімежа Гнєвоша. 

Найбільше палац зазнав руйнувань під час другої світової війни. В 1947 році його відремонтували, але найбільшу красу - портики, вже не відновлювали, тому палац почав виглядати, як звичайний будинок і тільки вікна з арками нагадували про минулу красу. Яким був палац можна побачити на старих світлинах, зробленими до 1939 року. Залишилась неушкодженою хіба кам'яна дорога до головного входу. 

Сьогодні у цьому будинку центр дитячої творчості, то б то опікуватись станом будівлі мало б Міністерство освіти. Але прогресивна Золотоплтіцька громада змогла провести ремонт палацу за рахунок коштів субвенції з державного бюджету на здійснення заходів соціально-економічного розвитку окремих територій. Ремонт запланували ще у 2016 році. Але не просто ремонт, а майже реконструкцію головного входу у палац. Назвали це "Капітальний ремонт будівлі  центру позашкільної роботи з учнівською молоддю (палац Гнєвоша) смт Золотий Потік Бучацького району". Мета чудова - "створення безмежних можливостей для виховання дітей, підлітків і молоді, які відкриють для кожного з вихованців простір для розвитку". Результат - мені сподобався. Колони, дах над верандою, чудові вигнуті симетричні сходи - кажуть, що до центру творчості вже приїзджають молоді пари на фотосесії. Добре, що і вікна і двері у колір дерева, якщо ще вистачить коштів на штукатурку і покраску корпусу будівлі, то отримаємо справжню туристичну родзинку, а не руїну. Тоді екскурсійні групи з Бучача зможуть доїхати і побути у селищі з такою дивною назвою "Золотий потік", побачити атмосферний замок, який ще непогано збережений та палац, подібний на палац.

Капітальний ремонт будівлі центру позашкільної роботи з учнівською молоддю (палац Гнєвоша) в смт Золотий Потік Бучацького району Тернопільської області – 2769,201 грн за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів соціально-економічного розвитку окремих територій у 2016 році:

Капітальний ремонт будівлі  центру позашкільної роботи з учнівською молоддю (палац Гнєвоша) смт Золотий Потік Бучацького району №24, - Капітальний ремонт будівлі центру позашкільної роботи з учнівською молоддю (палац Гнєвоша) в смт. Золотий Потік затверджено Рішенням сесії Золотопотіцької селищної ради від 04 лютого 2016 року № 116 зі змінами і доповненнями від 14 червня 2016 року №277/ Метою проекту є . реалізація проекту 2016-2018 роки Очікуваний обсяг фінансування проекту за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад (далі - субвенція), тис. грн. 5973,331 тис. грн.(2016-2018 рр.) (на 2016 р. – 2769,202 тис. грн.) Кушик Ростислав Рафаїлович. Телефон, факс, e-mail заявника (03544)3-10-42 zpotiksrada@ukr.net

Посада, прізвище, ім’я, по батькові відповідальної особи за реалізацію проекту Кушик Ростислав Рафаїлович - селищний голова

Телефон, факс, e-mail відповідальної особи за реалізацію проекту (03544)3-10-42, 3-10-31, 3-10-43 zpotiksrada@ukr.net ЗОЛОТОПОТІЦЬКА ГРОМАДА Бучацький район, Тернопільська область

В смт. Золотий Потік, на околиці містечка, неподалік замку, заховався в парку старовинний палац.

Далі маєток та палац переходили у власність інших людей, а в 1875 році його придбав Влодзімєж Гнєвош, який мешках тут постійно до приходу в 1939 році московської комуни. Навкруги палацу був розбитий великий парк з липовими алеями, залишки якого збереглися до нині. Палац одноповерховий, прямокутної форми, на високому цоколі, в якому облаштовані пивниці та житлові приміщення для гостей. Два бокових та головний фасад палацу були прикрашені портиками що спиралися на круглої форми красиві колони, над якими здіймалися урочисті фронтони.

Найкрасивішим був південний портик у стилі класицизму з ліпниною та вишуканими карнизами фронтону, що спирався на чотири пари здвоєних круглих колон з капітелями. Вірогідно архітектурні елементи для прикрашення фасаду та інтер'єру палацу були взяті з замку. Окрасою споруди і зараз є загнуті з обох боків парадні сходи.

В середину попасти на вдалося, тому сказати чи є там залишки колишнього інтер'єру не можу.

Герб Равич (Rawicz)- родини Гнєвошів.

Влодзімєж Іполіт Гнєвош (Włodzimierz Hipolit Gniewosz),(1838-1909) – землевласник, галицький політик, депутат австрійського парламенту трьох скликань, активний громадський діяч та мецинат. З 1875 року камергер віденського монаршого двору. На кошти Гнєвоша в 1897 році в Золотому Поточі було споруджено церкву святої Трійці. До 1939 року проживав у Золотому Потоці. Похований у Львові на Личаківському цвинтарі.