Сьогодні розпочинається Масляний тиждень: що дозволено і заборонено робити

04.03.2019 15:43 Опубліковано : Новини Тернопілля
Джерело: np.pl.ua

Скандальний львівський забудовник планує простір пам'яті на ділянці, де обіцяв збудувати ІТ-парк

Хоч Масляна у 2019 році святкується 10 березня, Масляний тиждень розпочинається з 4 березня.

Масляна – веселе свято, коли влаштовують народні гуляння, печуть млинці і проводжають зиму, а після останнього дня Масляної – Прощена неділя – починається Великий піст. Традиційно, на Масляну печуть млинці, зі всілякими начинками, крім м’яса, ватрушки, сирники, варять юшку і запікають рибу, вживають різні кисломолочні напої. Потрібно наїстися вдосталь, тому що тим, хто планує постити, можна буде їсти всі ці страви ще нескоро, пише rivne1.tv.

Що не можна робити на Масляну?

Масляна – це молочно-сирний тиждень, тому м’ясо знаходиться під забороною для тих, хто збирається постити, а на рибу ця заборона не поширюється.

На Масляну заборонено вживати алкогольні напої і сваритися, інакше можна накликати на себе великі неприємності.

Масляна – веселе свято, тому ні в якому разі не можна сумувати.

Що потрібно зробити на Масляну?

У Прощену неділю потрібно обов’язково попросити вибачення у всіх рідних і близьких і очистити свою душу перед Великим постом.

На Масляну потрібно обов’язково пекти млинці, і чим більше, тим краще, так як, за прикметою, млинці залучають в будинок багатство.

Масляна – не час для відпочинку, навпаки, потрібно гарненько прибратися в будинку, викинути весь непотріб і сміття, навести чистоту, щоб під час Великого посту, приділити час душі.

На Масляну потрібно їсти млинці, навіть тим, хто сидить на дієті, так як перший з’їдений млинець – до здоров’я.

На Масляну потрібно обов’язково покликати гостей і самим відвідати своїх близьких родичів і друзів.

Також на Масляну влаштовують проводи зими і спалюють опудало, яке символізує зиму, і розвіюють його попіл в поле.

Ма́сниця, рідше Ма́сляниця, Пу́щення, Сиропу́ст, Масляна, Колодій, Сиропу́сний тиждень, Си́рна неділя, Ба́бське свято, Зага́льниця (рос. Масленица, Масляница, біл. Масленіца, Масленка) — традиційне східнослов’янське, у тому числі й українське свято, що відзначається протягом тижня (іноді трьох днів) перед Великим постом. Початок нового циклу залицянь і любощів, пошуку пари, з метою продовження роду.

Перші згадки про Масницю («Попільну середу») в календарях наших предків датуються ІV столітті н. е. (календарі із села Ромашки Київської області та із Лепесівки — сучасної Хмельницької області). Свято активно відзначалося не лише в період язичництва, а й після запровадження християнства князем Володимиром у 988 році. Найбільш активного святкування Масниця набула у ІХ-ХІІІ століттях, в часи і на теренах Київської Русі.

Колодій збігався в часі із Сиропусним тижнем, останнім тижнем М’ясниць. Це останній, напередодні Великого посту, тиждень, коли можна було справляти весілля. Цей тиждень також називали Бабським тижнем або попросту Бабським, а Колодій, відповідно, Бабським святом. Протягом цього тижня чоловікам належало слухатися жінок і витримувати їхні збиткування.

Читайте більше на TeNews.