Минулого тижня відбулася подія, яка залишилася мало помітною у вирі передвиборчих скандалів. 7 березня Уряд вирішив не продовжувати контракт з діючим головою Правління НАК «Нафтогаз України» Андрієм Коболєвим.

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що конкурс стартує 23 березня (контракт з Коболєвим закінчується 22 березня), а участь у ньому можуть взяти усі бажаючі. Головна вимога – новим керівником має стати професіонал, патріот України, людина, для якої основним стане не розмір окладу, а розвиток підприємства, збереження української ГТС, збільшення вітчизняного газовидобування. Тобто, є чіткі вимоги до претендентів, а сам Коболєв – теж може взяти у ньому участь, якщо ж, звичайно, такі умови йому підійдуть. Сам ж конкурс відбуватиметься у відповідності до міжнародних стандартів корпоративного управління, які прописані у Постанові КМУ № 777 «Про проведення конкурсного відбору керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки».

Одразу після оголошення про відмову продовжувати контракт з Коболєвим, піднялася хвиля статей та коментарів на його захист. Одним з основних аргументів на захист діючого голови Правління Нафтогазу є перемога компанії у боротьбі з Газпромом Росії та виграш у Стокгольмському арбітражі. Так, Нафтогаз виграв! Але, чи була це заслуга виключно Коболєва? Очевидно, що ні. Над цією перемогою працювала велика команда фахівців як Нафтогазу, так і міжнародних правників, що були найняті. Тому усі, хто боровся в судах з Російською Федерацією повинні і надалі працювати в Нафтогазі і допомагати новому голові Правління.

Що ж спричинило небажання уряду продовжувати контракт з діючим головою Правління НАК «Нафтогаз України»? Виявляється – причин декілька.

Перша  - високі зарплати та премії. До прикладу, зарплата Коболєва становить біля 1,8 млн.грн на МІСЯЦЬ!!! Окрім цього є ще й додаткові виплати у вигляді премій. Так, керівник такого рівня повинен отримувати достойну винагороду, на рівні з відповідними керівниками інших європейських країн. Але, як виявилося, у Європі зарплата менеджерів такого рівня у 3-4 рази нижча від українського колеги! Також Уряд говорив про те, що неприпустимо отримувати такі гонорари в той час, коли в Україні війна, коли маса пенсіонерів отримує мінімальну пенсію.

Виявляється, Наглядовій раді Нафтогазу було запропоновано переглянути зарплату топ-посадовця в сторону зменшення. Наглядова рада послухала і зробила з точністю до навпаки – запропонувала збільшити заробітну плату Коболєва з 1,8 млн до 2,8 млн. грн. на місяць.

У зв’язку з цим Уряд заявив, що зарплата нового керівника Нафтогазу буде залежати від ефективності його роботи, досягнення поставлених показників у роботі, зокрема – рівня видобутку вітчизняного газу та стабільності роботи української газотранспортної системи.

Друга - провал урядової програми газовидобутку 20/20. Це, напевно, ще більш вагома причина відмови від продовження контракту з Андрієм Коболєвим.

Напевно вперше з часів Незалежності України Уряд надав Державній компанії «Укргазвидобування» (у власності якої перебуває біля 45% запасів природного газу в Україні) усі можливості та підтримку для того щоб вона почала працювати ефективно та беззбитково, збільшила видобуток українського газу, тим самим зміцнюючи енергетичну незалежність України. Окрім цього, у 2016 році Уряд запровадив єдину ціну на газ, тим самим забезпечивши «Укргазвидобування» додатковим фінансовим ресурсом, який мав сприяти проведенню розвідувального буріння, введенню в експлуатацію нових свердловин, ремонт та модернізацію обладнання та ін.

Така підтримка зі сторони Уряду дала свій результат. У 2016 році ДП «Укргазвидобування» спрацювала з рентабельністю 100%, у 2017 – 332%, у 2018 – 205%.

Однак, з запланованих у 2017 році 39 млрд.грн. інвестицій на капвкладення, було реалізовано проектів лише на суму 12,7 млрд.грн. А у 2018 році з запланованих 30 млрд.грн. було інвестовано у видобуток лише 50% від плану. В результаті таких дій керівництва Нафтогазу урядова програма газовидобування, фактично, була провалена.

Уже зараз зрозуміло, що епопея по відбору нового голови Правління Нафтогазу лише розпочинається. Цікаво, до яких дій може вдатися людина, котра отримує зарплату в розмірі 2,8 млн.грн.на місяць, щоб і надалі залишитися на хлібному місці?

Микола Тернопільський