Максим Коломис

Максим Коломис

журналіст, телеведучий, RvNews

Історія кримінального авторитета з Рівного з уст його самого

"Відповідально заявляю, ніхто і ніколи не називав мене ні Федором, ні якось іще" - Андрій Федорчук

30.05.2019 13:37   Автор : Максим Коломис
Джерело: RvNews

Про те, що у Рівному, виявляється, не перший рік діє організована група кримінального авторитета на псевдо «Федір»  українці довідалися 14-го лютого цього року від першого заступника голови Нацполіції України В’ячеслава Аброськіна.

За день перед цим цього ж таки Федора на рівненській вулиці 16-го липня гучно затримали київські правохоронці. Про це одразу ж напишуть чи не усі основні ЗМІ України. Формальна причина затримання – підозра у вимаганні 120 тисяч доларів від підприємця Джорджіо Морано. Після сплати цієї суми, бізнесмену італійського походження начебто обіцяли дозволити безперешкодно продати його власний ресторан. Відповідні кошти того ж таки дня знайшли в автівці на вулиці Степана Бандери.

Вже невдовзі Федора, який за паспортом називається Андрієм Федорчуком, звинуватять також і у ряді інших злочинів, найгучнішим з яких є облиття кислотою нинішньої депутатки Рівнеради Анни Іванової. Підозрюваний і сьогодні перебуває під домашнім арештом. Не зважаючи на це, на пропозицію дати інтерв’ю погоджується і навіть запрошує  у гості, просто у фешенебельний будиночок на околиці міста. Там ми і записали його бачення історії, про яку кілька місяців тому не вщухали суперечки навіть далеко за межами Рівненщини.

 «В лобове скло тричі вистрілили, після чого почали вибивати вікно прикладом…»

- Пане Андрію, про ваше затримання на вулиці 16-го липня 13-го лютого говорила, без перебільшення, уся Україна. Фото, де ви лежите на асфальті обличчям донизу супроводжували коментарі, цитую, «оперативники Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції затримали лідера організованої злочинної групи та його посередника у момент, коли потерпілий бізнесмен передавав їм 120 тисяч доларів США». Так писала преса. А як той день закарбувався у вашій пам’яті?

- Того дня спокійно їхав додому і тут - уявіть собі - в лобове скло тричі стріляють, як потім виявиться, холостими патронами. Зупиняюся. До автомобіля підбігають люди у формі і вибивають прикладом тепер вже бокове скло. Мене валять на асфальт і фотографують. Пролежав з півгодини. Абсолютно не розумів, кому і навіщо було це агресивне шоу? Я ж був готовий зупинитися за першою ж вимогою, не чинив жодного опору! Пізніше дізнався: в цей же час затримали також і мого знайомого, пана Процюка, а іще в припаркованій на вулиці Степана Бандери автівці знайшли 120 тисяч доларів, які ми з ним начебто разом вимагали у підприємця Джорджіо Морано.

  • null
    Фото з мережі Інтернет

- Пан Морано і справді розповів, що від нього вимагали гроші й тиснули на нього, вимагаючи, щоб переписав на вас своє майно. Каже, що ви підробили документи, відповідно до яких він став винен вам доволі значну суму.

- Морано я вперше побачив на власні очі лише два місяці тому. Взнав же про нього кілька років тому, коли придбав у підприємця Сергія Петрушина приміщення кафе «Гавана». Ми зробили там ремонт всередині, добудували іще один поверх, аж раптом виявляється: приміщення є об’єктом судового спору між Сергієм Петрушиним і цим самим паном Морано! Він подає на нас в суд і після тривалих розборів його виграє. Після цього одразу ж подаємо зустрічний позов, вимагаючи відшкодувати нам хоча би витрачене на добудову та ремонт…

- Чи не згадані вище 120 тисяч?

- Приблизно саме про таку суму і йшлося. Але, ми хотіли, щоб її виплату належно задокументували. Натомість, пан Морано, щоб не віддавати кошти та уникнути судів, пониписував різні, нічим необгрунтовані заяви в поліцію. У перемовинах зі мною тим часом уперто наполягав, що просто привезе гроші і справі кінець. Я не погоджувався. Як бачимо, недарма. Тепер стало абсолютно очевидно: він знав, чому хотів вчинити так, а не інакше.

  • null
    Джорджіо Морано

«Ніколи не знав, що маю прізвисько Федір»

- Ви наголошуєте, що ні в чому не винні, але зі звинуваченнями на вашу адресу особисто виступив сам заступник голови Національної поліції України. Він сповістив громадськість, що ви маєте прізвисько «Федір» і на чолі цілої банди, цитую, з 2011-го року займаєтеся вимаганням грошей, погрожуючи підприємцям фізичною розправою та підпалами майна. На думку пана Аброськіна, про ваші злочинні дії можна знімати голівудський блокбастер. Що скажете у відповідь?

- Можу сказати, що у Київському Печерському суді, де мені обирали запобіжний захід одразу ж після затримання, жодне з цих звинувачень жодними фактами доведене не було. Не зважаючи ні на серйозність усього, що мені закидають, ні на широкий суспільний резонанс, потрапив виключно під домашній арешт. На думку мого адвоката, якби знайшли бодай якісь аргументи, за таких обставин, був би, щонайменше, у СІЗО.

- Тобто ви заперечуєте, що є кримінальним авторитетом і лідером злочинної організації?

- Більше того, я навіть ніколи не здогадувався, що маю прізвисько, яке нині так широко розтиражували. Відповідально заявляю, ніхто і ніколи не називав мене ні Федором, ні якось іще. Проти мене жодного разу не відкривали жодної кримінальної справи. А хіба можна бути кримінальним авторитетом, не маючи судимостей і регулярно сплачуючи податки?

- Але ж протилежну тезу доводять представники найвищого керівництва Нацполіції, рівненські депутати від різних фракцій, бізнесмени…

- Переконаний, вони є ланками одного ланцюга, який тягнеться з моменту виникнення суперечки навколо приміщення асоціації «Рівнеагробуд», на вулиці 16-го липня, що виникла між мною і підприємцем та депутатом міськради Василем Немешом. Немеш є колишнім зятем екс-губернатора та екс-нардепа-регіонала Миколи Сороки і сьогодні навіть користується його особистим авто. Очевидно, в тому числі і через Сороку, має найширше коло впливових знайомств у Києві. На користь цього говорить навіть те, що затримували мене правохоронці саме зі столиці.

  • Василь Немеш

- Ваші опоненти кажуть з точністю до навпаки. На сайті Everyday.in.ua прочитав, що очолюване вами, цитую, - рейдерське угруповання має зв’язки у Верховному суді України і саме через них домагається отримання сфальсифікованих документів на різні об’єкти нерухомості і не тільки…

- Спочатку відстежував ті нісенітниці, які масово поширювалися про мене в інтернеті. Потім перестав. Чого там тільки не писали!  Що я комусь погрожував, що причетний до підпалу колишньої «Гавани», що мені самому - виявляється! - неодноразово палили авто… Писали навіть, що Федорчук причетний до вбивства колишнього головного архітектора м. Рівне Сергія Семенця. Того самого Семенця, який завжди був моїм добрим товаришем, якому я, коли він потрапив до лікарні, навіть грошима допомагав!

  • null
    Андрій Федорчук
    Відповідально заявляю: не маю ніякого стосунку до криміналу! Ту саму «Гавану» палити мені навіть не вигідно, бо після того, як почав судитися за повернення коштів, вкладених в її ремонт і добудову, більше за інших зацікавлений, аби приміщення було в якнайкращому стані. Самому мені  ніколи нічого не палили і навіть не погрожували! Але, що цікаво, уся найгучніша інформація щоразу з’являлася на доволі сумнівних ресурсах. Знайомі, які професійно розуміються на роботі ЗМІ, розповідали, що на деяких з тих сайтів, окрім «смажених фактів» про мене не було більше нічого сенсаційного чи ексклюзивного. Інколи ресурси не мали навіть україномовної версії!  То може їх просто нашвидкоруч створили буквально напередодні?

- Можливо, пан Немеш і справді має впливові контакти, в тому числі і у Києві… А ви самі хіба зовсім не маєте?

- Абсолютно не маю. Я людина аполітична і ті небагаточисельні політики, з якими знайомий, є виключно тільки рівненськими.

- Кого з рівненських політиків можете назвати своїми друзями?

- Я по бізнесу знайомий з колишнім головою Рівненської облдержадміністрації Віталієм Чугунніковим. Через нього кілька разів спілкувався також і з його наступником Олексієм Муляренком. Втім, це були контакти, виключно як зі знайомим знайомого. Говорити про товариські, а тим паче дружні відносини було б величезним перебільшенням.

- В Інтернеті гуляє інформація, що ви, наприклад, фінансуєте громадське формування «Характерники», до якого має якусь причетність син пана Муляренка…

Сина Олексія Муляренка я взагалі бачив тільки на фото в Інтернеті. Про об’єднання «Характерники» читав там само. Думаю, під час виборів хтось просто вирішив використати мій новостворений імідж кримінального авторитета на шкоду голові Рівненської облдержадміністрації. Навіть здогадуюсь хто саме… Виглядає це, щонайменше, дивно, а надто коли в тому ж таки Інтернеті почитаєш, що затримали мене, виявляється, після особистого звернення рівненської депутатки Іванової до президента Петра Порошенка.

null
Анна Іванова на зустрічі з Президентом Петром Порошенком

- Резонанс навколо вашого затримання і справді виявився набагато ширшим, аніж територія Рівненщини…

- Резонанс і справді великий, але не безпрецендентний. Наприклад, читав у новинах, що десь того ж самого дня, коли у Рівному затримували мене, якусь розбійну банду пов’язали ще і в Запоріжжі. Виглядало дуже схоже:  багато фотографій з людьми, які лежать обличчям до землі. Зацікавився подробицями і знову ж таки натрапив на цілу низку відверто сумнівних ресурсів. Публікували відео підпалів, які начебто вчиняла та банда. На деяких кадрах несподівано для себе упізнав наш рівненський ресторан «Істамбул», який горів не так давно. Кадри хтось вставив і змонтував, вочевидь, щоб ефектніше виглядало. Хіба багато людей в Україні так одразу ж упізнає  ту місцевість? Виникає враження, поширення потрібних комусь фейків в Україні стало по-справжньому серйозним бізнесом.

«Вчинками деяких рівненських бізнесменів керує звичайна жадібність…»

 - Не можу не завважити, компромат на вас поширював не лише Інтернет, а, скажімо, згадана вже депутатка Рівнеради Анна Іванова. Вона належить до фракції ВО «Свобода», на відміну від згаданого вами Василя Немеша, який представляє Радикальну партію…

- Пані Іванова – то взагалі тема окремої розмови. У середовищі рівненських бізнесменів про неї говорять не стільки, як про представницю «Свободи», скільки як про людину, яка  професійно створює багато галасу в якомусь місці, а після того, як отримає певну «винагороду», весь галас швиденько вщухає. Знаю, про що кажу, бо навіть на суді, який 15 січня обирав мені запобіжний захід, всі покази обвинувачення базувалися виключно на неперевірених даних пані Іванової. Коли ми поверталися додому, випадково побачив її на одній із заправок, на виїзді з Києва. Сиділа за одним столом зі згаданими вище панами Немешом і Морано. І це при тому, що на самому суді не був присутнім ні один, ні другий. Думаю, в глибині душі обоє прекрасно усвідомлюють, чого насправді варті їхні обвинувачення, а тому і озвучувати їх воліють не особисто, а через пані Іванову.

- А як же бути з її обвинуваченнями, що саме ви причетні до того, що перед останніми виборами до Рівнеради їй плеснули кислотою в обличчя?

- Думаю, це не більше, ніж іще одна вигадка…

- Я особисто спілкувався з Анною Івановою невдовзі після тієї події і можу підтвердити, що вона справді мала зашите око і численні опіки на обличчі ...

- Можливо хтось її і справді чимось облив, але, хто і за що, сказати не можу, бо не маю про те ані найменшої уяви. Мій конфлікт з пані Івановою виник, коли ми почали будівництво на місці колишнього «генделика» на вулиці Героїв Небесної сотні, 18. Вона особисто перешкоджала руху будівельного транспорту і кричала, що ми не маємо права на реконструкцію. Коли ми показали усі необхідні дозволи, почала звинувачувати, що будуємо іще одну «наливайку». Насправді ж, за проектом, то мав бути магазин непродовольчої групи товарів, передусім, квітів…

- Що б там не будувалося, а у людини пошкоджене обличчя і у цьому вона обвинувачує, зокрема, і вас…

- У всіх звинуваченнях, що їх пані Іванова озвучувала журналістам, весь час повторювалося, що я погрожував їй російською і казав, щось на кшталт «А ти, старая ***, меня еще запомнишь»… Не міг я так казати вже хоча б тому, що взагалі ніколи не спілкуюся російською. От ви зараз зі мною говорите. Хіба десь відчувається, що я російськомовний? Варто визнати, що пізніше пані Іванова почала цитувати оту мою ніби то погрозу вже українською. Про що ми взагалі говоримо? Проблеми з пані Івановою мали чи не усі забудовники, які в останні роки щось будували неподалік вулиці Героїв Небесної Сотні. Щоразу виникав якийсь галас і щоразу через деякий час він непомітно вщухав і будівництво продовжувалося. Знаєте як? Забудовник просто отримував погодження особисто від депутатки Рівнеради Анни Іванової. Не від якоїсь там архітектурної ради чи відповідного комітету, а від конкретно взятого депутата! Один з таких дозволів можу показати вам просто зараз. Судіть самі, наскільки серйозно він виглядає.

null
Фото надане Андрієм Федорчуком

 - Згаданий вище депутат Василь Немеш, до речі, також звинувачував вас у причетності до свого побиття. Казав, інших, окрім вас, ворогів просто не має…

- Як людина, яка знає пана Немеша вже не перший рік, скажу, що це дуже конфліктна людина, яка з жодним зі своїх партнерів не підтримує відносини довше, ніж півроку. Ми маємо затяжний конфлікт довкола приміщення ТзОВ «Агробуд-Рівне», по вулиці 16 липня. Свого часу він підробив документи на цю споруду, а її власники – доволі літні вже люди – по знайомству попросили мене допомогти її відстояти, запропонувавши надати певну частину під здачу в оренду. Коли я вже перебував під домашнім арештом, Василь Немеш вже не вперше спробував захопити приміщення «Агробуду» за допомогою спеціально найнятої охоронної фірми…

- Стривайте, надто вже багато пристрастей довкола одного приміщення… Домовленості на рівні вищого керівництва Національної поліції, проплачені рейдери, найняті депутати-агітатори і т. д. Можна собі уявити, скільки все це коштує. Як вас послухати, то пан Немеш вже мав би витратити грошей більше, аніж вартує та будівля.

- Я сам серйозно вклався в ту будівлю, але Василь Немеш, думаю, витратив і взагалі не менше третини її орієнтовної вартості. Для нього стає все очевидніше, що в законний, цивілізований спосіб вирішити питання не вдасться. Напевне, саме тому і пробує діяти через ЗМІ та силовиків.

  • null
    Будинок ТзОВ "Агробуд-Рівне" на вулиці 16 липня

- Я людина далека від бізнесу, але навіть у мене напрошується питання: а чи вартий цей конфлікт аж таких коштів і зусиль? І ви, і пан Немеш – дорослі люди. Не можете просто сісти і домовитися по-людськи?

- Ми зустрічалися. І неодноразово. І ніби навіть конкретно про щось домовлялися. Але щоразу після цього мій опонент кудись зникав, а коли через півроку з’являвся, говорив, що під час останньої розмови, виявляється, дечого не врахував і все починалося з початку. Чи хтось його підбурює продовжувати протистояння чи якась інша причина існує, не знаю. Але нагадує це звичайну людську жадібність. До речі, як і у випадку з тим самим Джорджіо Морано…

- Наостанок розкажіть, як воно вам, енергійній діловій людині, сидіти в чотирьох стінах?

- За вимогою обвинувачення я сьогодні не маю змоги ані відлучатися з дому, ані говорити по телефону зі своїми партнерами, близькими і навіть деякими родичами.

  • null

- Як би там не було, залишаюся оптимістом і вірю у краще. Час, якого у мене з’явилося, як ніколи багато, витрачаю на спілкування з родиною та на хатні справи.  Крім того, вперше за тривалий час маю змогу почитати гарну книжку. Зараз це «Мистецтво війни» Сунь-Цзи. Наполегливо рекомендую.


Читайте більше на RvNews.

Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук.
Джерело: RvNews  

Загрузка...