У рамках судової реформи вона, як і її колеги, нині проходить кваліфікаційне оцінювання. За результатами анонімного тестування і практичного завдання суддя Стадник отримала 146,375 бала. Це скромненький результат, адже в багатьох її колег бали коливаються між 160 і 180, а в декого сягають понад 190. Максимальний бал — 210: 90 — за тестування і 120 — за розв’язання модельної справи. Щоб взяти участь у співбесіді, за іспит потрібно набрати 50 % і більше від максимально можливого бала.

У Марії Семенівни допустимі до подальшої співбесіди бали, а ось її чоловік, суддя Тернопільського апеляційного суду Олег Стадник, ще торік завалив іспити, набравши лише 122 бали. З результатом він не погодився, оскаржив своє звільнення в Касаційному адміністративному суді, проте йому відмовили у відкритті провадження. Тернопільський суддя не заспокоївся і подав апеляцію до Великої палати Верховного Суду. Проте колегія суддів залишила апеляційну скаргу без розгляду. Жодного шансу втриматись на посаді в Олега Богдановича не було, тож 26 листопада 2018-го року він подав заяву про відставку до Вищої ради правосуддя. І вже 29 листопада попрощався з мантією.

Судячи з усього, скоро йому складе компанію на пенсії і Марія Семенівна. Співбесіда була для неї випробуванням — її добряче «потрусили» через цілий ряд, винесених нею неправомірних судових рішень, і скандальні особисті майнові питання. Слухала суддю Стадник колегія ВККС у складі: Михайло Макарчук, Тетяна Весельська і Тарас Лукаш. Доповідачем був Михайло Макарчук.

Спершу зачитали суддівську біографію Марії Семенівни: працювала на Кіровоградщині, у 1995-ому перевелась до Арбітражного суду Тернопільської області, з 2001-го — суддя Господарського суду Тернопільської області. Загальний стаж — понад 30 років. Розглядає спори із захисту прав інтелектуальної власності, права на об’єкти інтелектуальної власності, спори між господарюючими суб’єктами, пов’язані з кредитуванням, орендою землі, розрахунками за електроенергію. Упродовж 2013-2018-го років розглянула 1287 проваджень (41 рішення було скасоване).

Пропонуємо читачам фрагменти діалогу Михайла Макарчука і судді Марії Стадник. Пояснення тернопільської судді цікаві, адже колегія з’ясовувала cуть багатьох справ, про які «НОВА…» неодноразово писала.

Доповідач: — Маріє Семенівно, в інтернеті дуже багато критики ваших судових рішень. Згадайте справу Ільків-Кухарука, яку ви розглядали і яка була скасована вищими судами. Ви тоді не провели належне дослідження угоди оренди, який не відповідає вимогам закону…

Марія Стадник: — Спір був між двома підприємцями, співвласниками приміщення. Я дала оцінку тим доказам, які представили учасники.

Д.: — Не я оцінюю ваше рішення, йому дали оцінку апеляційний та вищий суди, зазначивши вагомі підстави до скасування. Чи була у справі належно посвідчена угода оренди нерухомого майна?

М.С.: — На той час не була нотаріально посвідчена… Разом із тим учасники надавали докази, які підтверджують всі обставини. Оскільки майно було спільним, не виділені частки, тому я прийняла таке рішення.

Д.: — Але справа набула резонансу…

М.С.: — Так, була подана скарга щодо притягнення мене до дисциплінарної відповідальності, комісія прийняла відповідне рішення.

Д.: — Ваше рішення викликало резонанс і впливає на довіру до суду…

М.С.: (нервово перекладає папери) Я з цим не погоджуюся…

Д.: — Перейдемо до рішення 2015-го: між ТОВ «Луцькавтодор-Сервіс» і Службою автомобільних доріг у Тернопільській області.

М.С.:  — Дана справа була в мене на новому розгляді. Під час першого розгляду було частково стягнено кошти за виконані роботи Облавтодором. При моєму — сторони захотіли провести експертизу на якість виконаних робіт. Розгляд справи супроводжувався мітингами…

Д.: — Так, є ваше звернення до Вищої ради правосуддя, але мене більше цікавить сам хід судового засідання, адже в інтернеті багато відео, у тому числі, як ви вирішуєте питання клопотань…

М.С.: — Усі клопотання задовольняла. Рішення винесено частково на користь позивача, підтримали це апеляція і касація.

Д.: — Якесь рішення прийнято прокуратурою з приводу тиску на вас?

М.С.: — Генпрокуратура закрила провадження щодо ГО «Ідея нації».

Д.: — Тепер поговоримо про ваше майно. Почнемо з квартири. Про неї в інтернеті більше інформації, ніж про ваші справи. Коли ви набули право власності на квартиру?

М.С.: — Квартиру на просп. Степана Бандери моя сім’я отримала у 2003-ому на підставі ордера виконкому міської ради. У 1996-ому Арбітражний суд виступив пайовиком при будівництві квартири. На той час я була одна із суддів, що потребували житла. Згодом незавершений будинок було передано забудовнику ТІЗ «Добробуд», який зафіксував, що Арбітражний суд виплатив у повній мірі вартість квартири площею 127 кв. м. Було перероблено проект, квартир такою площею не виявилося, тому при передачі нам квартири у 2001-ому було укладено угоду, щоб вийти на потрібний метраж. Забудовник підписав акт про передачу 107 кв. м із вбудованим гаражем площею 18 кв. м.

Д.: — Акт прийому передачі у вас є?

М.С.: — Я долучила документ на 127 кв. м.

Д.: — Але про вбудований гараж там нічого не сказано…

М.С.: — Нам передали квартиру площею 127 кв. м. Даний гараж перебуває в користуванні, а не у власності.

Д.: — Маріє Семенівно, ви суддя і володієте юридичною термінологією, тому хочемо почути від вас чітку інформацію щодо площі квартири і гаража, а не — 127 чи не 127. Що вам було передано?

М.С.: — За актом передачі — 127 кв. м. Про гараж було зазначено як «кладова»…

Д: — Вибачте, але гараж і кладова — це не одне і те ж…

М.С.: — Так, це різні речі, але так було написано…

Д.: — Скільки років триває судова тяганина щодо гаража?

М.С.: — З 2007-го року, коли забудовник зареєстрував даний гараж за собою, за спортклубом «Смок». Рішенням Тернопільського міськрайонного суду було скасовано свідоцтво про право власності і рішення виконавчого комітету, оскільки встановлено, що дане майно викуплено за державні кошти. Проте забудовник  того ж року знову зареєстрував за собою даний гараж, тобто за ТІЗ «Добробуд». Рішення знову було скасовано…

Д.: — На що вам видано ордер?

М.С.: — Ордер тоді видавали тільки на житлову площу.

Д.: — Чим підтверджено ваше право власності на гараж?

М.С.: — Я не кажу про право власності, а про користування…

Д.: — Чим підтверджено ваше право користування і хто є власником?

М.С.: — Майно передано в комунальну власність.

Д.: — У вас є угода щодо користування цим нерухомим майном?

М.С.: — Користуюся цим майном на підставі угоди між ОСББ та мною.

Д: — Хіба ОСББ є власником майна, щоб укладати угоду?

М. С.: — Всі мешканці укладають угоди, оскільки будинок і прибудинкова територія на утриманні ОСББ.

Д.: — Я не про це, а про угоду про найм.

М.С.: — Угоди найму як такої немає, оскільки у рішеннях
2007-го року зазначено, що дана площа є невід’ємною частиною квартири.

Д.: — Там трохи не так написано… Ще раз запитую, чи є у вас угода на користування гаражем?

М.С.: — Це є об’єкт нерухомого майна, переданий нам, незалежно від того, як його назвали…

Д.: — Як це «незалежно від того, як назвали»?!

М.С.: — Його назвали в акті «кладова».

Д.: — До акту внесені зміни? Розумієте, чому я так детально розпитую? Бо цей гараж стільки галасу здійняв у Тернополі… Маємо все вивчити… Це питання не таке просте, як вам здається…

М.С.: — Мені не здається…

Д.: — Ви — суддя і донині, я так зрозумів, не оформили свого права користування майном. Ви розказуєте про кладову, яка насправді є гаражем… На гаражі написано «Люстрація!» В інтернеті «гуляє» ця картинка… І ні суд не вніс чіткості, ні ви як суддя. Як ми маємо давати цьому оцінку?

М. С.: — Для того, щоб оформити даний гараж, його спершу необхідно включити до складу квартири, а потім — виділити.

Д.: — 15 років минуло! Невже за цей час не можна було навести лад?! Тернопіль шумить! Чи додає це довіри судовій гілці влади?!

М.С: — Ми не оформили як власність, бо чекаємо кінцевого рішення суду.

Д.: — А право користування можна оформити? Ви з 2007-го року доводите в судах, що гараж — це комірчина… Як людям це розуміти?

М.С.: — Розуміти так, що я не оформила як власність. Ми хочемо довести, що це є комунальна і державна власність.

Д.: — Ви уклали із місцевою радою угоду про користування?

М.С.: — Не укладала…

Майже годину тривала співбесіда. Колегія суддів прискіпливо з’ясовувала кожну деталь про Марію Семенівну, адже на неї до вищих судових органів за час її багаторічного кривосуддя надійшло чимало скарг від громадян, які постраждали через її незаконні рішення та недоброчесну поведінку. Наразі тернопільській одіозній судді оголосили перерву до з’ясування всіх обставин її «багатогранної» суддівської практики. Утім, що тут ще вивчати і думати? У відставку!