Волонтери Міжнародного благодійного фонду «Чесна Україна», де головою є Любов Солтис, 31 травня 2019 року розвозили гуманітарні вантажі малозабезпеченим родинам, одиноким та багатодітним матерям, дітям-інвалідам в селах Підгора, Зеленче, Малів, Плебанівка Теребовлянського району.

Розповідає голова фонду: «Ми кожного року проводимо подібні благодійні акції, цього року акцію провели спільно з Теребовлянською виконавчою службою юстиції. Вже багато років співпрацюємо з польськими волонтерами Карітасу с. Замость. Серед поляків хочу відзначити особливу людину, волонтера, ксьондза о. Річарда, парафіяни якого нам постійно допомагають у всьому, в тому числі й бійцям на війні з москалями. Крім того, саме о. Річард за власні кошти подарував нашому фонду бус, який на жаль залишився в Польщі з гуманітарним вантажем через те, що не може пройти розмитнення. Сьогодні ми приурочили акцію до Міжнародного Дня захисту дітей, який у всьому світі відзначається 1 червня. Тож дітки отримали одяг, взуття, підгузники, різні іграшки, вони самі та їх родини були дуже задоволені. Решта гуманітарки буде роздаватися згодом в офісі фонду за списками, представленими старостами та головами сіл ТГ, району. На жаль, Теребовлянська міська рада так до сьогодні і не хоче подавати нам списки жителів міста, які в першу чергу потребують допомоги.

Серед спонсорів Теребовлянщини, які неодноразово нашому фонду допомагали пальним для поїздок в Польщу, хочу відзначити та щиро подякувати підприємцям Роману Когуту, Роману Апостолу, Антону Білику, Борису Дзядику, В. Загарію, Д.Яременюку, Ігорю Околовичу».

Власне авто для даної мандрівки надав волонтер і зубний технік за фахом Михайло Левандівський з Микулинець, він виступив і в якості водія. Цей патріот багато разів бував з волонтерами і в Польщі, в різних поїздках за п’ять років функціонування фонду.

Першими селами на шляху волонтерів були Зеленче та Підгора. Тут малозабезпечені родини, де до того всього й одинокі матері, отримали допомогу своїм діткам. Це Леся Квятковська, синочку Артемку якої лише один рочок і один місяць, а також Світлана Соркіна, в якої троє діток - 3-х, 6-ти і 9-ти рочків.

При врученні волонтерами допомоги родинам був присутній і староста цих сіл – 27-річний Володимир Кобильняк, він зокрема сказав: «Щиро дякуємо благодійному фонду за допомогу! Я працюю на даній посаді лише три роки, але кожного року мене та людей радує таке доброзичливе та безкорисливе відношення теребовлянських волонтерів. Зрозуміло, держава також дбає про дану категорію людей, та того мало і додатковій допомозі радіє кожна мама із своїми дітками».

В с. Малів волонтери завітали з подарунками до Любові Костецької, донька якої нині має вже 15 років та інвалід І групи, прикута всі ці роки до ліжка. На жаль пані Люби з донькою не було вдома, вони знаходяться на стаціонарному лікуванні в одній із тернопільських лікарень. Розповіла про свою доньку та онуку пані Євгенія Жмурко: «Моя Люба має двох дітей, старшому сину вже 21 рік і в нього все добре. А от бідна Олександра всі ці роки страждає від ДЦП, а Люба її доглядає. Й дуже прикро, що від народження доньки вона стала одинокою матір’ю, бо чоловік її покинув, побачивши свою дитину… На скільки я знаю, того, що отримує мама на дитину від держави навіть на підгузники не хватає. От вона й викручується сама, як може та надіється на добрих людей. Ми дякуємо волонтерам з фонду «Чесна Україна» і окремо в особі її голови – пані Люби».

А телефоном з лікарні Любов Костецька ось, що розповіла: «Я часто з дочкою буваю по лікарнях. Так була в Тернополі у лікарні з 10.04 по 03.05.2019р., потім 21.05 їздила за зондом для годування дочки, її можна лише так погодувати. Потім дитині стало погано і я в Теребовлі викликала швидку, проте ті сказали, що потрібно її відвезти в Тернопіль і треба заплатити хоч за бензин. Я відповіла, що вже сьогодні була в області й платила за машину, другий раз не в змозі. Подумавши працівники Теребовлянської швидкої все таки нас відвезли. А перед тим пояснювали, що з тими коштами у них проблеми, бо соцслужба не виділяє достатньо коштів – на 1 хворого раз в рік  лише 200гр. Тож з 21.05 і до сьогодні я знаходжуся з дочкою в лікарні на стаціонарному лікуванні. Скажу вам, що в лікуванні є багато проблем, не всі методи та засоби, наприклад, в хірургії медики через стан дочки можуть застосувати.  Я отримую від держави по догляду за дитиною І групи, підгрупи А 2800 гр., також 500гр. як одинока мати(за січень ц.р. не отримала), а як малозабезпечена – не отримую нічого. Субсидії я також не маю, «не положено» за новими законами, хай йому грець. Отак і живемо… В мене є запитання до влади нашої держави: Чи можна на такі кошти пролікувати та доглянути таку тяжкохвору дитину?» Необхідно сказати наступне зі слів знайомих пані Люби та очевидців. Щоб забезпечити лікування та життя рідної кровинки жінка береться за любі найтяжчі чоловічі роботи по найму – ріже бензопилою дерева, дрова; оре землю, боронує і т.д.; крім того, тримає худобу і коней, не спить ночами, все старається для донечки…

На зворотному шляху в Теребовлі волонтери зустріли бувалого бійця війни з москалями на Сході України Ярослава Хруща та привітали його з днем народження.  Йому якраз виповнилося рівно 25 років, з яких 5 він відслужив по контракту в ЗСУ і 4 роки на самій передовій. Молодому чоловікові довелося пройти всі жахи цієї брудної війни, все ж він впевнений у перемозі та вдячний волонтерам: «Я дякую волонтерам, що за всі роки моєї служби піклувалися про мене й моїх земляків, не забули й нині. Це дуже приємно! Ми невмирущий і незламний народ, хоч нам буває й жити ні за що, але помирати завжди є за що!»

В с. Плебанівка волонтери відвідали разом із старостою села Володимиром Козаком багатодітну маму Наталію Секелу, у якої з п’яти дітей дві двохрічні донечки близнюки. Їм дістався посеред всього іншого і великий плюшевий ведмедик. Діти були безмежно раді, а мама щиро дякувала волонтерам за їхню турботу.

Віктор Аверкієв, фото автора