Неважливо, наскільки ви близькі зі своєю мамою, — ваші відносини не можуть залишатися такими ж, як в дитинстві. Для здорового спілкування з батьками у дорослому віці необхідно вчасно здобути незалежність і почати розпоряджатися власним життям, інформує Ukr.Media.

Як зрозуміти, що вам час встановити особисті кордони у відносинах з мамою?

Спілкування з нею знижує вашу самооцінку

У здорових відносинах між батьками та дітьми кожна їх розмова не перетворюється на випробовування. Як зазначає сімейний психотерапевт Крістін Скотт-Хадсон: "Один зі способів визначити, коли у нас є погані кордони у відносинах з матір'ю, полягає в тому, що коли ми проводимо час з ними: або телефоном, або особисто, — то ми починаємо відчувати себе пригніченими, маніпульованими, спійманими в пастку, контрольованими".

Будь-які непрохані зауваження щодо вашого життя або зовнішності порушують ваші кордони — неважливо, від мами вони виходять або будь-якої іншої людини. У підлітковому віці вам, можливо, було соромно перед нею за те, що таємно підстриглися або пофарбували волосся без дозволу. Але тепер ви доросла людина і маєте право самі вирішувати, як виглядати. Якщо мама щоразу коментує ваш одяг, макіяж або зачіску, розкажіть їй про те, як її слова на вас впливають, і запропонуйте тримати свою негативну думку при собі.

Вона постійно просить вирішувати її проблеми

Допомогти мамі ділом чи порадою — нормальна частина відносин, але тільки якщо вона не біжить до вас буквально з будь-якого приводу. Проблема не в тому, що вам важко виконувати її прохання. Важливо, щоб ви не брали забагато відповідальності за її життя. Нехай вирішення цих проблем залишаються її особистим вибором, зрозуміло, якщо мова йде про дорослу працездатну людину. В іншому випадку ви ризикуєте отримати купу докорів або вступити в співзалежні стосунки з мамою.

У неї суворі очікування щодо вас

Дисципліна і мотивація дуже важливі у процесі виховання, але іноді мами забувають, що діти з'являються на світ не для того, щоб реалізовувати амбіції своїх батьків. Не приймайте відвертий тиск за підтримку. Якщо вам стало важко відрізнити свої бажання від цілей, нав'язаних мамою, — це знак, що вам потрібні здорові кордони у відносинах.

Попросіть її, щоб вона дала вам більше простору для того, щоб вирішувати, якою буде ваша кар'єра та особисте життя. Це допоможе зрозуміти, чого ви хочете насправді. Слідувати своїм пріоритетам важливо, щоб бути щасливою, і не біда, що ці пріоритети збігаються з чиїмись очікуваннями.

Вона критикує вашого партнера

Коли батьки категорично проти вашого партнера без видимих на те причин, це теж може говорити про відсутність кордонів між вами. Під приводами турботи та захисту мама постійно критикує вашого хлопця, забуваючи про головне: вона не може прожити це життя за вас. У вас має бути свій вибір (навіть якщо комусь він здається недостатньо перспективним або гідним), свої помилки та удачі.

Наступного разу, коли мама дозволить собі єхидний коментар в його бік, скажіть їй: «Мені шкода, що тобі не подобається мій партнер, але мені він подобається. Постарайся більше не робити зауважень у його сторону».

В її присутності ви злитеся без причини

Це нормально — відчувати себе пригніченою після сварки з мамою. Але, якщо такі емоції викликає будь-яка ваша, навіть найменша розмова, вам варто розібратися, чому так відбувається. Чи відчуваєте ви несправедливу неповагу з її боку, що конкретно в її поведінці викликає у вас такі емоції.

Спробуйте обговорити це з мамою, тільки без звинувачень і докорів. Якщо така розмова здається занадто складною, просто знайдіть, що вас дратує, і постарайтеся уникати цих тем у відносинах з нею.

Вона керує вашим життям

В цьому не обов'язково вина мами, можливо, причина відсутності кордонів між вами — ваш власний інфантилізм. Якщо ви все ще живете разом і вона сплачує квартплату, купує продукти, ваш одяг, розпоряджається усім у вашому житті, аж до того, що сама записує до лікаря, — легко відчути себе залежною і пригніченою.

В таких умовах встановити межі у спілкуванні дуже складно — для початку не завадять фізичні кордони. Візьміть на себе відповідальність за своє життя, а для мами залиште роль підтримки, а не активного учасника.