Літня подружня пара, Яким та Анна, жили праведно, проте не мали дітей, чим дуже переймалися. Якось чоловік у велике свято приніс в Єрусалимський храм дари Господу, але священик не прийняв їх – бо той був бездітним, а діти вважалися благословенням Божим. Вмиваючись сльозами, пішов Яким до пустелі. Почувши про це, Анна пішла у сад, сіла під лавром, і, глянувши на небо повними сліз очима, помітила на дереві гніздо, в якому пищали пташенята. “Навіть птахи мають дітей, а у нас немає такого щастя у старості”, – зітхнула.

Раптом їй явився ангел Господній: “Ти зачнеш і народиш Доньку. Через Неї отримають благословення Боже усі земні народи. Через Неї буде дано всім людям порятунок. Ім’я їй буде Марія”. Відтак ангел явився й Якиму в пустелі: “Бог почув твою молитву, і Він даруватиме тобі Свою благодать. Твоя дружина Анна зачне і народить тобі Дочку, яка буде радістю для всього світу. Ось тобі знак, що я говорю тобі правду: йди до храму в Єрусалимі, і там, біля Золотих воріт, знайдеш свою дружину, якій я сказав те ж саме”…

А через дев’ять місяців Анна й справді народила доньку – початок нашого спасіння й нашу молитовну Заступницю перед Богом.

Час молити про нащадків

21 вересня християни східного обряду святкують Різдво Пресвятої Богородиці, яке у народі називають “Другою чи Малою Пречистою” (Перша Пречиста, Успіння Пр. Б., була 28 серпня, а третя, Введення у Храм Пр. Б., відзначатимемо 4 грудня). Празник на честь Діви Марії, матері Ісуса Христа – одне з 12 найбільших церковних свят. Адже Божій Матері відведено Господом не лише роль великої праведниці, помічниці і заступниці людей, покровительки селян – народженням Христа Вона зробила перший крок до вічного спасіння людства. Тому Служба Божа цього дня сповнена радості, як на Різдво Христове чи Його Воскресіння.

Саме у цей великий день, на рубежі Старого і Нового Завіту, у сім’ї праведних Якима і Анни з’явилася на світ Діва Марія, якій судилося стати Богородицею. Празник Різдва Божої Матері у Східній Церкві належить до дуже давніх. Передання свідчить, що ще свята Олена (†330), мати цісаря Костянтина, збудувала в Єрусалимі храм на честь Різдва Пресвятої Богородиці. Офіційне ж запровадили цей празник у Візантії на межі VІ-VІІ століть. Згодом його перейняв Рим та уся Латинська Церква, де його, щоправда, відзначають 8 вересня, коли сповнилося дев’ять місяців від зачаття Пречистої Діви Марії в лоні святої Анни.

Вважається, що в цей день слід просити про найпотаємніше – і Богородиця обов’язково допоможе. А сімейні пари, у яких немає дітей,  у цей день обов’язково щиро моляться про народження дитини.

Якнайбільше страв на столі!

Як писав Олекса Воропай у своєму хрестоматійному для етнографів двотомнику “Звичаї нашого народу”, із цим святом пов’язаний день Породіль, коли “жінки, в яких немає дітей, справляють обід і запрошують бідних, – “щоб молилися Богородиці за її дітей”. Такі жінки замовляють службу Божу в церкві, а після відправи запрошують усіх до себе.

На Другу Пречисту припадає і останній термін заготівлі чар-зілля. Вважалося, що зібрані між Першою і Другою Пречистими приворотні трави мали особливу силу як привертати хлопця до дівчини (чоловіка до жінки), так і навпаки. Цим і зумовлені останні походи по калину й барвінок.

Тож якщо від Першої Пречистої засилали сватів до дівчат, жартуючи: “Прийшла Пречиста – принесла старостів нечиста”, то тепер триває сезон весіль. Якщо ж молодята вже його відгуляли, то в цей день до них у гості йде рiдня, аби вислухати звіт про перші кроки нового подружжя. Молодята також йдуть в гості: за звичай, до батькiв молодої разом із її свекром i свекрухою – для налагодження добрих стосунків як мiж невiсткою та батьками чоловiка, так і мiж сватами.

На Різдво Богородиці посту немає, тож можна їсти будь-яку їжу. У цей день дякували Богородиці за зібраний урожай (годилося зібрати усю бульбу) та просили допомоги на рік майбутній. Ходили один до одного в гості. Вважалося, чим більше страв стоїть на столі, тим багатшим буде наступний урожай.

З давніх часів на Різдво Богородиці жінки рано-вранці йшли до водойм. Вважалося, якщо жінка вмиється до сходу сонця, то краса її збережеться до самої старості. А дітей, аби були  здоровими, обливали на порозі водою. Існувала також особлива прикмета на заміжжя: якщо дівчина вмиється до сходу сонця, то її обов’язково посватають у цьому році.

А ввечері хлопці та дівчата на берегах водойм танцювали й співали, влаштовуючи веселі ігри з вибором пари. Саме у цей період можна було цілуватися без косих поглядів батьків і сусідів…

… такою буде вся осінь

У цей час в Україні, за звичай, йдуть дощі: “Друга Пречиста дощем поливає!” Та все ж цього дня пильно стежили за погодою, бо “яка погода на другу Пречисту – такою буде і вся осінь”. Якщо на Різдво Богородиці – сонячно, то і осінь чекає тепла і ясна, без рясних дощів. Якщо ж небо похмуре – осінні холоди прийдуть із дощами.

Хорошою прикметою у цей день вважалося забруднити руки чимось чорним. Це означало, що незабаром отримаєш вигідну пропозицію, пов’язану з грошима і прибутками. А щоби повір’я гарантовано збулося, конче слід наступити на віник і простояти на ньому хоча б кілька хвилин.

А щоб бути здоровими, у цей день спалювали старий одяг і взуття.