Українці Правобережжя: фото 1870-х років

03.11.2019 17:13 Опубліковано : Тетяна Яцечко-Блаженко
Джерело: TeNews

Загинув у перші дні повномастабного вторгнення: в Рівному відкриють меморіальну дошку Ярославу Гранітному

До уваги читачів десять, раніше невідомих світлин, які були зроблені в селах Правобережної України, на території сучасних Тернопільської, Львівської та Івано-Франківської областей. Фото чудово передають атмосферу тогочасних сіл та їх мешканців. Як бачимо окрім святкового, на кадрах присутнє і повсякденне вбрання, зокрема, чоловіків. Усі фото зроблені прямо на вулиці, а не в фотосалоні.

Вперше ці світлини були представлені на етнографічній виставці в Коломиї в 1880 році. Як виявилось їх автором є тернопільський фотограф Альфред Сількевич. є уродженцем міста Тернопіль, в якому він народився в 1855 році в родині військовослужбовця. Він багато подорожував по Польщі, працював в різних містах.

Відомо, що своє перше фотоательє Альфред Сількевич відкрив у польському місті Новий Сонч. Його перший фотосалон, завдячував своїй назві другій дружині Альфреда– Яніні Губнер адже носив назву «Яніна», на її честь.

У 1881-1882 роках Сількевич започатковує свій фото бізнес в Тернополі і там з’являється його фотосалон під назвою, яку можна було часто прочитати на звороті його фото – «Фотографія кабінетова»

До слова, зятем Сількевича був Август Фройнд, знаний хімік-органік, професор, що тричі обирався ректором Львівської Політехніки. В 1859 році він одружився на доньці Сількевича – Вільгельміні. Свої перші хімічні досліди з органічної хімії Август Фройнд проводив в лабораторії фотоательє свого тестя.

Кілька разів світлини Сількевича видавались у спеціальних збірках. Варто згадати дуже цікаву й пізнавальну збірку фотоматеріалів з етнографічної виставки, зокрема колекцію народного одягу, яку бачимо в сьогоднішній фотопідбірці.

Альфред Сількевич є автором відомих фотопортретів юної Соломії Крушельницької у національному одязі, бургомістра і письменника Володимира Лучаківського та багатьох знаних артистів театру «Руська бесіда».

Тетяна Яцечко-Блаженко