Нарешті зима обійняла Теребовлю

30.12.2019 13:43 Опубліковано : Віктор Аверкієв
Джерело: TeNews

У Львові завершили реставрацію ротонди на криниці в Бернардинському дворику

Коротка дана розповідь буде про моє рідне місто, мою Кохану Теребовлю. Про неї лише мною написано сотні тисяч добрих слів, а всіма добрими людьми – безліч. Тож читайте, шановні земляки-читачі, та зверніться до своїх відчуттів. А всім іншим українцям бажаю всього найкращого у ці передноворічні дні та вирізнити свої добрі відчуття до свого рідного краю, до нашої Неньки-України.

Другий сніг, який почався 28 грудня 2019 року і далі продовжується, нарядив Теребовлю по особливому в зимові шати, мовби вкрив білим покривалом все навкруг. Проте той килим на вигляд лише холодний, а якщо його відчути, то стає тепло в грудях, мило оку. Теребовля, незважаючи на різні її незначні негаразди через байдужість та недбалість деяких людей, надзвичайне за красою місто, яке своєю історією сягає майже в тисячоліття(наступного року їй буде 923 роки). На думку автора цих слів – Теребовля найкраще місто в світі! Безліч разівтеребовлянців запитують, – За що ви любите своє місто? Також схожі запитання ставлять гостям міста, – Чому вам і чим сподобалося наше місто? - Відповіді бувають різними, адже кожна людина різна, як листки на деревах. Проте, коли запитують подібне мене, автора цих слів, завжди відповідаю однаково: «А я зовсім не люблю своє місто…» - І роблю значну паузу, а потім продовжую: «Так, я його не люблю тому, що просто його кохаю, кохаю, мов дівчину струнку, мов жінку, яка своєю красою затьмарює весь світ!»

Зима, взагалі, особлива пора у своїй красі. Зрозуміло, коли це сприймає людина з великим Божим добром у серці, великий оптиміст, коли навкруги шукається, підмічається лише добре, а погане залишається, мовби на далекому задньому плані.

От, йдеш собі вулицями міста помалу, дихаєш на повні груди, а тут відчуваєш як якісь жаринки сідають тобі на вії, на лице, на вуста. Мимоволі злизуєш той дистильований смак, вдихаєш морозяну благодать і…, і стає добре на душі, хочеться враз перетворитись у ту сніжинку…

Особлива зимова Теребовля в вечірню пору, коли запалюються вуличні ліхтарі. Такого дива ще не було яких 10-15 років тому, а тепер воно є. Найперше, це цікаво дітям, але й дорослі в захваті від сяючого різнобарвами вночі свого міста. Йдеш вулицею Князя Василька і відчуваєш, що насправді ти у казці. Стає цікаво – а яким було наше місто колись, в часи князя Василька.

Що ж, Теребовле-дівчино струнка, бажаю тобі такою залишатись і в свої 5 000 років, вічно! А всіх краян щиро вітаю з прийдешніми Новим роком, Різдвяними святами! Нехай до нашого міста і до кожного його мешканця прийде ласка Божа, віз добра та весела вдача!