Новий начальник Управління капітального будівництва Володимир Ляшук (ліворуч) не зміг нам сказати як він ставиться до будівництва 16-поверхівки в центрі міста. Поряд із ним на колажі забудовник Олександр Гусарук, який планує звести будинок на землі міста

 

Джерело: колаж «Четвертої влади» на основі фото з фейсбуку Віталія Германа, Рівненського міської ради та сайту lun.ua

Ділянка площею приблизно сім соток на вулиці Шопена, 4 була закріплена за медичною бібліотекою. Бібліотеку знесли у 2005-му році. Згодом ділянку збільшили до 21 сотки, додавши до неї землю навколо – у тому числі дев’ять соток прибудинкової території будинку на Соборній, 32, розповідає голова об’єднання співвласників багатоквартирних будинків «Соборна, 32» Ірина Романенко.

Цю ж 21 сотку з 2010-го року почало орендувати у міської ради Управління капітального будівництва. 17 березня цьогоріч спливає термін дії угоди про оренду між міською радою та управлінням. Тому на найближчій сесії депутати планують вирішити, чи продовжувати угоду ще на 10 років.

 

 

Здавати ділянку в оренду пропонують «для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (для будівництва та обслуговування житлового будинку із вбудовано-прибудованими приміщеннями обласної наукової медичної бібліотеки та службовими приміщеннями приватної фірми «Сурма» із правом укладання договору суборенди». Для цього її орендували і раніше.

Про те, що проєкт рішення винесуть на сесію, повідомила на своїй сторінці у фейсбук депутатка Рівнеради Галина Кульчинська. Сама жінка проти продовження оренди. Пише, що краще б було «віддати землю людям» і зробити там «скверик».

У 2008-му, каже Ірина Романенко, люди створили ОСББ в основному заради того, щоб повернути свою прибудинкову територію. Вони зверталися до міської ради, аби їм дозволили це зробити. Але без успіху.

За словами жінки, будинок на Соборній, 32 за документами зовсім не має території благоустрою і що чиновники залишили людям лише «метр асфальту під будинком».

– Ми з 2010-го щороку звертаємось, а нам пишуть – «домовляйтесь з орендарем», тобто Управлінням капітального будівництва. З ким там домовлятися, якщо там вже все вирішено без нас?

Юристка Управління капітального будівництва Лідія Жовтко пояснює, що у людей нічого не забирали. Ділянку сформували приблизно у 2005 році. До того будинок не мав ні власної ділянки, ні прибудинкової території.

– ОСББ про відведення прибудинкової території для свого будинку звернулось пізніше, ніж ця ділянка була сформована для відведення управлінню, – каже Лідія Жовтко.

Ще юристка розповідає, що земля УКБ в суборенду не здається. Що саме на ній буде будуватися жінка не каже, просить надсилати запит для цього та стосовно інших запитань.

Ще у вересні 2020-го Ірина Романенко разом із сусідами вийшли з протестом під Управління містобудування і архітектури. Тоді вони почули про нове будівництво під своїми вікнами 16-поверхівки.

«Група смарт» – забудовник – який має плани на ділянку на Шопена, 4 – представив тоді містобудівній раді свій проєкт житлового комплексу «Соната». Це будинок із двома рівнями підземного паркінгу та 14 поверхами квартир. Така висота запроєктована через бажання забудовника зменшити площу забудови, як пояснював «Суспільному» власник фірми Олександр Гусарук.

Архітектурно-містобудівна рада у вересні не підтримала проєкт забудовника. Але це не забороняє Управлінню містобудування та архітектури видати містобудівні умови і обмеження «Групі смарт». Ці документи підписав Віктор Вівсянник і їх видали у жовтні 2020-го. У них вказано, що ділянка розташована у зоні «Ж-4». Тут можна будувати висотки до 40 метрів.

 

Від такого проєкту, як пропонує забудовник, місто втратить, вважає архітектор та депутат Рівнеради Дмитро Котляров.

Аби не втратило, він пропонує залишити ділянку в Управлінні капітального будівництва без здачі її в суборенду забудовникам. Далі організувати архітектурний конкурс, де прописати вимоги до проєктів, які влаштують мешканців будинків навколо Шопена, 4. Коли після обговорення переможний проєкт затвердять, то управління шукатиме інвестора.

– Це європейський дієвий механізм, що передбачає логічність та прозорість прийняття рішення, а також дозволяє збалансувати інтереси багатьох сторін – громади, жителів, інвесторів, – каже Дмитро Котляров.

Залишити цю ділянку вільною, на думку архітектора Дмитра Котлярова, означає мати постійний ризик, що на неї хтось зазіхатиме.

За його твердженням, для самих жителів кварталу було би краще, аби прийшов забудовник і зробив їм двір. Котляров каже, що сумнівається, що у людей вистачить на це грошей. 

Голова ОСББ «Соборна,32» Ірина Романенко каже, що не проти будівництва, аби лише людям залишили в користуванні прибудинкову територію.

Забудовник Олександр Гусарук відмовився спілкуватися з «Четвертою владою» на цю тему.

Ми хотіли також почути позицію міського голови Олександра Третяка щодо забудови ділянки на вулиці Шопена, 4. Відповіді чекали три дні, а згодом його речниця Інеса Пославська повідомила, що до сесії 11 березня мер хоче відвідати ділянку і тоді зможе дати розлогий коментар, поки що вона повідомила, що він проти здачі землі в суборенду.

Ми також намагалися дізнатися, чому заступник начальника Управління містобудування та архітектури Віктор Вівсянник підписав містобудівні умови попри відмову містобудівної ради у погодженні проєкту 16-поверхівки. Але «він зайнятий», відповідали нам в Управлінні.

Ми зверталися також до новопризначеного начальника Управління капітального будівництва Володимира Ляшука, аби почути його позицію стосовно можливого будівництва 16-поверхівки на Шопена, 4. Але він не захотів слухати наші запитання. Сказав, що не спілкується без запитів. (Це протиправна відповідь, яка порушує статтю 25 Закону України «Про інформацію» та статтю 34 Конституції України – ред.)

Ми вже не раз писали про схему, за якою приватні фірми отримують землю поза конкуренцією, скориставшись підтримкою Управління капітального будівництва Рівненського міськвиконкому. Тобто, замість того, щоб легально проводити земельні аукціони, забудовники просто «домовляються» з Управлінням від чого місто втрачає можливість отримати ринкову вартість землі.