головний редактор Newssky, політолог

Санкції колючі, але воюємо ми

Нам допомагали і допомагатимуть, що й робиться непорівняно більше відносно 14-15-го років

17.04.2021 15:06 Автор : Максим Михайленко
Джерело: CvNews

«Епоха бідності» породила «епоху жадібності»…

Оптимістам нові санкції США проти Росії здаються недостатніми, скептикам - суттєвими. Оптимістам хотілося би, щоби США відключили РФ від "свіфту" (хоча навряд вони це можуть зробити одноосібно), запровадили газове ембарго (що суворо вдарить по Україні, втім, на мою думку це радше пішло би нам на користь) і нафтове ембарго (це нам "паралельно", давно, на щастя, цей ринок диверсифікований).

Ну, і чому би американцям ще й трійко дивізій не відправити до України? Це, до речі "цікаве питання", звісно, не в масштабі дивізій, але обговорюється...Скептики новий пакет санкцій оцінюють по-іншому: насамперед, добре, що він з'явився, та ще й одразу після московського рохкання про дзвінок Байдена, "готовність до зустрічі", Босфор - і таке подібне. Який "чуттєвий" термін знайти для нас - о, єзуїтство! Тим більше, що Джозеф Байден - ірландський католик.

Ні, панове, це і не довірлива політика Буша, і не прохолодна політика Обами, і не схарапуджена політика Трампа - це знущання над росіянами. Про це свідчить не тільки оголошення цих санкцій на наступний день після обіцянки якихось "колись" перемовин, і навіть не параліч, по суті, запозичень РФ, а "методична дріб'язковість", характерна для американського Мінюсту. Знавіснілий Ньюзфронт, фонди з "екосистем" Пригожина та закоріненого ніби в Німеччині та Великій Британії Володимира Якуніна (особливо через ці останні ллються кошти для підкупу німецьких політиканів), ще різні медійні організації.

Далі - більш чи менш відомий російський інфотех (передбачаю частково пропорційне збільшення інвестицій в український айтішний бум). Ну і - знищення шансів голови СЗР Росії Сергія Наришкіна на "трон" (як-то кажуть, читайте оригінальний документ). Додатково, президент Байден оголосив надзвичайний стан у царині національної безпеки - коли ж таке було, може за Рейгана, Картера, Трумена - і саме через російську загрозу. Не холодна війна? Та й справді, гібридна напівгаряча.

Тепер, спитають оптимісти, а коли ж батальони зійдуть з чінуків, коли нас запросять до НАТО, частуючи - ок, не печеньками, а піццою, коли встановлять у нас американські ракетні бази (спойлер - наразі вистачає охопленням і тих, що поряд)? А тут от що - насамперед, на відміну від перших місяців 14-го Україна має власну здоровезну армію (і - за всіма опитувннями, їй вірить).

Далі - здається-всім-уже-здається, що президент Зеленський точно знає, що робити, аби ще ближчою Україна стала до НАТО, а робить він (бо вся влада, можна сказати, сьогодні належить йому) це чи ні, то тут Байден за всієї любові до України перевершити нашого президента не здатен.

Так, ризик нової великої війни має місце - бо, як кажуть серед сірих гамадрилів, не треба дупу підставляти із ідіотськими мирними ініціативами - що ж, українська нація і так воює восьмий рік, а президенту її країни є сенс прискорено подорослішати. Нам допомагали і допомагатимуть, що й робиться непорівняно більше відносно 14-15-го років. Поменше треба зойків та нитва в ефірі - справимося, ми це вже вміємо. А Джо з Делаверу - спасибі: це початок, далі буде, а якщо все "далі" буде як треба українцям, то головне - не триндіти зайвого.