Українознавче наукове коло, Майстерня досліджень української ідентичності та кафедра україністики Варшавського університету організували онлайн-лекцію про колективну пам’ять українців та поляків.

Цій історії купа років. Випадково опинившись у Києві, де не була кілька років після закінчення університету, вирішила провідати одну далеку-далеку родичку, тітоньку Ніну. Це була дуже цікава особистість.

Священник з Лановеччини Олексій Філюк у Facebook-спільноті «Моя Лановеччина» розповів історію міста Ланівці.

У Тернополі розпочався ІІ Молодіжний історичний форум «Історія мертва. Це ми її вбили». Основна мета якого - розповісти, чим небезпечні історичні міфи, «фейки» і фальсифікації, та як від цього вберегтися.

Відбулося засідання комітету із присвоєння премії імені Ігоря Свєшнікова в галузі охорони культурної спадщини краю.

У Рівному до 135-річчя видатного художника, педагога та архітектора Георгія Косміаді провели ряд заходів.

У Тернопільській області під час весняно-польових робіт випадково виявили древній саркофаг, вік якого може налічувати до 5 тисяч років.

Напередодні Міжнародного дня визволення в’язнів нацистських концтаборів у Рівному вшанували пам'ять жертв нацизму.

У Рівненському обласному краєзнавчому музеї відкрили виставку одного експонату - меч, який досліджували 30 років.

У спільноті Старе місто. Рівне історичне час від часу підписники викладають свої фотозгадки про місто. Незмінно популярною у групі лишається тема фонтанів у Рівному.

Невеличка вуличка у центрі міста, яка має багату історію. Однак під час війни її могло б і не бути на карті. Кажуть, що сучасна вулиця Шашкевича – справа рук київських архітекторів.

Храм збудований на розі міських валів. Дослідник історії міста Ізидор Кордуба вказував на існування урядового інвентарю 1652 року, до якого внесли українську православну Марійську церкву. Вона стояла на цьому ж місці, була суттєво пошкоджена після та

Екзотичний маршрут "Підземні Чернівці" - це прогулянка дренажним тунелем (так званим чернівецьким метро) від вулиці Нахімова до Гагаріна.

«Декілька фотографій Бучача з архіву моїх друзів (приблизно 1961 р.)», - написав у мережі Facebook Богдан Лялік та опублікував фото. На знімках видно старі будівлі Бучача, місцевих жителів, вози з кіньми, якими тоді часто пересувалися у місті.