Перші християни не приділяли стільки уваги великодньому кошику – у них його просто не було

11.03.2018 15:05 Автор : Валентина Семеняк
Джерело: CvNews

Фото з мережі Інтернет

популярне

На Буковині прощаються з двома бійцями

Будівництво сміттєпереробного заводу у Львові планують відновити вже у грудні

Живучи в матеріальному світі, багато людей не замислюються над глибинною сутністю оточуючих їх речей і явищ, що відбуваються, хоча, насправді, цьому треба вчитися. Треба вчитися розрізняти сам предмет і те, що він означає. Адже іноді (хочемо ми того чи ні) буває так, що певна річ не схожа на те, що вона в собі «несе»…

Перші християни, наприклад, не приділяли стільки уваги великодньому кошику, бо його просто не було. Це «надбання» вже нашої епохи. Але перші християни вбачали в самій пасці тільки духовне значення. Вдумаймось в інше – таїнство причастя. Ти причасний до чогось дуже Важливого. Це серйозний і відповідальний момент у житті кожного з нас. Хліб – символ Символу. Під видимими знаками узагальнюється Невидиме. Вже навіть наука погодилась з існуванням тонкого світу. Як важливо шанувати церковні обрядові речі не механічно, бо так всі роблять, а усвідомлено. В таку мить серце відкривається і наповнюється любов’ю до довколишнього світу, до самого себе. Це дуже важливо, бо як полюбиш ближнього, якщо себе не любиш? Ми повинні розуміти, що вічне, а що тимчасове. Для прикладу: в ГУЛАГ було зігнано з усіх-усюд священиків. Навіть в тих нелюдських і жорстоких умовах вони готувалися до Священної Великодньої Літургії. Не мало значення відсутність церковної атрибутики. В хід йшли ті предмети, які були на той момент під рукою. Випрана постільна білизна слугувала за одяг, із ягоди журавлини видушували червоний сік для причастя. Тексти читали з пам’яті. І Господь давав благодать «по вінця»! Від того, що змінювалися ритуальні обрядові предмети, сутність таїнства залишалась тією ж. «По вашій вірі вам воздасться». Це лише невеличка часточка тих духовних бесід і розмов, з якими виступає завжди отець Віктор Вєряскін перед своїми слухачами. Їх у нього скрізь багато: по всій Україні і вже навіть за кордоном. Його світогляд просто вражає. А ще – достеменне знання Біблії і священних текстів – першоджерел. Справді, просто так, з першого разу цю Книгу книг «не візьмеш». Можете проекспериментувати самі. Візьміть один рядок чи абзац з неї і читайте щодня, але впродовж певного часу (тиждень, місяць, рік тощо). Щоразу ви відкриватимете для себе нову й цікаву цінну інформацію! Пам’ятаєте закон Гегеля про заперечення заперечень? Він є в Біблії – «Смертю смерть поправ». На думку о. Віктора, закони самі по собі не можуть з’являтися. Якщо є Закон, то повинен бути Законотворець.

А символ Хреста? Це чотири стихії, чотири закони логіки. Щоб по справжньому воскреснути, треба додати «трійцю». Вийде семириця. А сім, як відомо, удосконалене Божественне число. «Кожний із нас Лазар, – каже о. Віктор, – адже людина оточена застарілими поняттями про зміст життя. Поки ми не переживемо, не переосмислимо все це – не долучимось до Вічності». На відміну від представників московського патріархату, які кажуть, що їхня релігія – це релігія більшості, колишній завідувач кафедри релігієзнавства Сімферопольського економіко-гуманітарного інституту, колишній декан теологічного факультету ім. П’єра Тей’яра де Шардена Кримського інституту ноосфери, о. Віктор завжди цитує Біблію: «Перед Богом всі рівні». До речі, Міжнародна асоціація релігійної свободи (є й таке – авт.) є правозахисною і відстоює принцип діяльності рівності перед Богом і Законом. Тішить, що під час зустрічей різних конфесій ведуться розмови про толерантне ставлення одне до одного, про єдність, про взаєморозуміння і про те, як жити, щоб завжди допомагати одне одному. Сьогодні це реально, треба тільки захотіти, адже Бог один – і у мусульман, і в іудеїв, і в християн. Бог проявлений у всьому, треба тільки навчитись бачити його скрізь.

Читайте більше на CvNews.