Чимало скульпторів зверталося до образу Ісуса Христа, що зображений розіп’ятим на хресті. Українська скульпторка Теодозія Бриж (родом з Рівненщини, а жила й творила у Львові) також  зліпила образ Христа на хресті. Проте її Христос не схожий на скульптуру жодного автора. Її Ісус особливий.

 З усіх розп’ять, які можна побачити в Україні, образ Христа Теодозії Бриж має свою визначальну рису — він не мертвий, а живий. Його очі розплющені. Коли мистецтвознавець Борис Возницький запитав у скульпторки, чому вона так зобразила Христа, Теодозія відповіла: «Час нині такий, що Христос має дивитися людям у вічі».

Скульпторка Т. Бриж. Фото з родинного архіву

Христос за життя Бриж встановлений у Золочеві, а його копія стоїть у її рідному селі Бережниця

Нині цю скульптуру її авторства можна побачити в двох місцях. У Золочеві є каплиця-меморіал з монументальним образом розіп'ятого Христа Христом у центрі.

Меморіал у Золочеві. Вид ззовні. Фото з архіву Є. Безніска

Меморіал у Золочеві. Фото з архіву Є. Безніска

Фото з архіву Є. Безніска

Христос авторства Бриж у Золочеві. Фото з архіву Є. Безніска

Христос авторства Бриж у Золочеві. Фото зархіву Є. Безніска

Христос, що дивиться людям у вічі... Фото з архіву Є. Безніска

Фото з архіву Є. Безніска

Меморіал за ініціативи художника Євгена Безніска, чоловіка Теодозії Бриж, встановлений в пам'ять про закатованих енкаведистами у Золочівському замку в’язнів. Він разом із сином Яремою є авторами художньої мозаїки з кольорової смальти. Цей меморіал був встановлений ще за життя Теодозії Бриж наприкінці 1990-х років.

Камінна копія Христа Т.Бриж у с. Бережниця Дубровицького району. Фото з альбому Т. Бриж

А на Рівненщині у селі Бережниця Дубровицького району стоїть абсолютна копія Ісуса Христа Теодозії Бриж, відтворена у камені, встановлена там Євгеном Безніском у 2013 році. Історія появи цього пам’ятника в Бережниці надзвичайно цікава.

Після смерті Теодозії Бриж у 1999-му її чоловік, художник-графік Євген Безніско дуже переймався долею її спадщини і намагався кращі роботи своєї дружини, яку називав геніальною, перевести в матеріал. Наскільки він зміг (адже для цього необхідне фінансування), він це зробив.

У Богуславі, міським головою якого був на той час Ігор Никоненко, у 2008 році постав монумент Ярославу Мудрому роботи Теодозії Бриж. З часу відкриття у Богуславі цього пам’ятника Ігор Никоненко та Євген Безніско стали друзями.

 З розповіді Євгена Безніска

«Приїхав якось Ігор Никоненко подивитися на наш золочівський пам’ятник. Як побачив, то зажадав поставити щось подібне в Богуславі, – розповідав мені Євген Безніско. – Ми запитали у мистецтвознавця Бориса Возницького, чи маємо ми право продублювати це розп’яття Христа? – Чому б ні? – відповів він.

Так ми з Ігорем Никоненком прийняли рішення виконати Христа у камені, аби поставити цю скульптуру в Богуславі. Міський голова Богуслава на скульптурній фабриці у селі Демня за власний кошт зробив замовлення, на в’їзді в місто виготовили фундамент. Проте місцеві священники Московського патріархату, як побачили на фото, як буде виглядати та скульптура, то замість зрадіти – в один голос заявили, що не дадуть такого Христа поставити. Не канонічний, мовляв, – католицький. Як не послухаєте, поставите – поб’ємо.

Стало шкода Никоненкові потрачених коштів і зусиль. «А давайте поставимо це розп’яття у Бережниці», – запропонував він. Якраз Іван Драч до нас в майстерню зайшов. Схвалив нашу ідею. Навіть вірш із цього приводу написав. Приїхали ми з Лесею (друга дружина Євгена Безніска) з цією ідеєю в Бережницю. Священик радий нашій затії. Все гарно вписується: пам’ятник на фоні церкви, поруч у скверику – Шевченко. Все погодили. Племінник Теодозії живе в Бережниці, я дав йому гроші на фундамент, щоб підготували. Залишилось перевезти з Демні (а це 360 км дороги) 11 тонн суцільного каменю, та у камені скульптуру в 7,5 тонн. Як стали організовувати перевезення, бачу, що настрої в селі вже з якогось дива перемінились на протилежні. Священик пам’ятника вже не хоче і влада сільська чогось стала мене сторонитися. Тоді вже мене «шляк трафив». Щоб стільки зусиль і все погоріло? Звернувся до нашого львівського мецената Петра Івановича Писарчука, який завжди рятував нас у подібних критичних ситуаціях. Він дав і транспорт, щоб перевезти пам’ятник з Демні до Бережниці, і кран. А священикові з Бережниці я сказав: «Як не хочете освячувати, привезу греко-католицьких священиків. Вони освятять».

Щоб якось згладити колізію, що виникла, робітники з Демні виготовили та зверху на арці приладнали хрестика православного. І про надпис не забули, що це подарунок Бережниці від Ігоря Никоненка – на той час міського голови Богуслава, адже пам’ятник зроблений за його кошт».

Пам'ятник у Бережниці

Так у 2013 році була зроблена добра і вдячна справа. Пам’ятник було і освячено, і прийнято. Жителі Бережниці тепер пишаються цим надбанням, що ця прегарна робота – «Христос, який дивиться людям у вічі» – тепер стоїть у їхньому селі. Мало яке село може похвалитися справді вартісною фаховою скульптурою. І це пам'ять про нашу славну землячку Теодозію Бриж. Адже на Рівненщині більше ніде жодного пам’ятника цієї талановитої скульпторки ви не побачите. Її пребагата спадщина – понад дві сотні скульптурних робіт припадає пилом по музеях і замках – у Золочівському та Олеському. Якщо їх не перевести в матеріал, з часом гіпсові моделі вони можуть бути втрачені.

Нагромадження скульптур Т. Бриж у її майстерні-музеї у Львові