Хоч мальовниче і густонаселене село Великі Вікнини від райцентру за 35 кілометрів, та його важко назвати заскорузлим радянським терміном»віддалене». Тут розташована центральна садиба соціально відповідального СТОВ « Славутич», яке очолює знаний на Збаражчині інженер- механік за фахом, хлібороб за покликанням Борис Довгаль. Тільки нинішня династія Довгалів має до сто років трудового стажу в рідному господарстві, дружина Антоніна понад три з половиною десятки літ працювала бухгалтером, сини економіст Андрій та інженер Юрій, невістка. завідуюча токовим господарством Людмила Довгаль.

«Де ростем, там мусимо рости»,- часто- густо любить повторювати поетичну фразу передчасно згаслого тернопільського літератора Михайла Левицького, Борис Микитович. Який дає дорогу молодим, мало хто з цих сіл, а орендують і обробляють понад 2000 гектарів земель у селах Котюжино, Великі й Малі Вікнини на Збаражчині та у Піщатинцях Шумського району.- Усі 1300 пайовиків вчасно отримують, платню за здані в оренду земельні ділянки,- каже головний бухгалтер Ліля Борсук. Це до півтора тонни пшениці, ячменю. кукурудзи, мішок цукру,десять кілограмів гречки, олія, тюки соломи, необхідні транспортні та в обробітку городів послуги.

У весняну. літню чи осінню пору можна побачити чимало місцевої молоді за кермом чи важелями потужних імпортних та вітчизняних тракторів, комбайнів, багатонних вантажівок.

- Щороку сільгосптовариство закуповує по декілька одиниць високопродуктивної сільгосптехніки, тваринницького обладнання та іншого спорядження. ЇЇ довіряємо молодим спеціалістам, - каже заступник директора, недавній випускник Тернопільського національного економічного університету Андрій Довгаль. Торік придбали імпортний бурякозбиральний комбайн «Холмер». Ним копали солодкі корені більш. ніж на стогектарній площі молоді механізатори Анатолій Душко та Олександр Савич. Понад сім тонн взяли цукросировини з гектара і це на наших землях. які далекі від чорнозему, Технології і своєчасний захист рослин - основний козир такого урожаю. Буряківництвом у «Славутичі» займаються уже багато літ, незважаючи на вкрай нестабільну цінову політику харчової і технічної культури. Оскільки воно корисне у сівозміні і навіть при значній затратності досить прибуткове. Та й цукор треба видати пайовикам, він не залежується на складах. Основа усієї рослинницької галузі озима пшениця. Зернові займають до 70 відсотків усіх щорічно добротно по- господарськи засіяних площ в СТОВ «Славутич», давно вже прибуткове і рентабельне один із основних компонентів значних фінансів до казни великовікнинського сільгосппідприємства- лідера зерновиробництва в Збаразькому районі, де щорічно на круг збирають в середньому на круг більш як 6 тонн збіжжя з гектара. Керівник Борис Довгаль ярий противник вузької спеціалізації,однокультуря полів. Щороку понад 100 гектарів заправляє органічними добривами. Бо на відміну від сучасних горе-агробізнесменів,що сіють лише ріпак, соняшник і кукурудзу, що виснажують український грунти, забирають родючий гумус, як кажуть, «землю згубиш, - дівку загубиш»

- Нинішня посівна видалася дуже непередбачуваною. і всі технологічні операції доводилося міняти « на льоту», молодці механізатори, водії, оператори оприскувальних агрегатів,-каже Борис Довгаль.

Тваринництво також на належних щаблях місцевої господарки на фермах постійну роботу мають, а також й добрий заробіток 40 мешканців сіл Великі Вікнини та Котюжино, де утримують 724 голови великої рогатої худоби, із них-200 корів високопродуктивної червоно-польської породи, а також 110 телят, 288 свиней. За чотири місяці нинішнього року вироблено 269 тонн молока, 45 тонн м’яса яловичини та свинини. Цим великим господарством опікуються головний зоотехнік Раїса Руда, яка у місцевому господарстві працює сорок років, головний ветлікар Олександр Ізерський. Нещодавно практично завершилася реконструкція приміщень. Перекрито дахи в корівнику та свинарнику. У приміщеннях замінено підлоги, викинуто жолоби замість них тепер кормові столи, проведено сучасний молокопровід системи «Делаваль» дніпропетровського обладнання. Тепер усі корми міксером тракторист Роман Тарасюк змішує. Діє сучасна лабораторія, зручні і теплі побутові кімнати, усі забезпечені спецодягом. На постійному контролі зооветеринарний захист приміщень, територій, під’їзних шляхів. надійно працює й охорона.

 Вкладено більш як десять мільйонів гривень в ці необхідні технічні й технологічні зміни. Що наблизили поставити виробництво молока, м’яса до європейських стандартів та вимог.

Поруч із досвідченими дояркам трудиться й молодь. Добрим словом керівники» Славутича» відгукуються про Раїсу Сеник, Віту Ковалів, Людмилу Казнановецьку, Надію Целенко, Івана Нечипорука, оператора Василя Дубового, доглядачів телят Євгенію Шимко, Ольгу Семенюк, Надію Забояк. Не обходяться працівники ферм господарства без їздових Віктора Рися, Олега Горошка, Володимира Целенко.

Аби в господарстві була потужною молочна ріка, дбають про збалансовану годівлю тварин. У структурі посівів понад 30 відсотків земель відводять під кормові культури. Сіють однорічні й багаторічні трави, кукурудзу на зелений корм, горох, боби. В раціонах годівлю вдосталь макухи, концентрованої та соковитої поживи. Тому нині середній денний надій на корову сягає 22-24 кілограми молока.

 А ще в СТОВ « Славутич» дбають не на словах . а на ділі про соціальну сферу населених пунктів, де товариство здійснює господарську діяльність. Для розчищенням від снігу, бруду й інших дорожніх робіт придбали імпортний грейдер, капітально відремонтували кілометр дороги з твердим покриттям до Котюжин, тепер туди як і у Великих Вікнини регулярно їздить рейсовий автобус з обласного центру. Керівник постійно допомагає українським військовим, воїнам АТО, ветеранам другої світової війни і національно- визвольних змагань, малозабезпеченим категоріям населення. Не забувають тут про місцеві школи. дитячі садки, заклади культури і медицини. В центрі аги – розвиток масової фізкультури та спорту. бо твердо переконані. що здоров’я нації- це майбутнє України. Її завтрашній день. Ось з таким власне усвідомленням і за таким принципом живе і працює увесь хліборобський колектив відомого збаразького аграрія Бориса Довгаля.

Ярослав Бачинський.