Цей хлопець знає про птахів Рівного все
Джерело: RvNews
Наша розмова з юним орнітологом Рівного Владиславом Гедзюком відбулася сонячного літнього дня просто неба серед птахів і їхнього співу на рівненській Лебединці.
– До речі, це не чайки, як звикли називати їх рівняни, а мартини, – розповідає Владислав.
Він цьогоріч закінчив 9 клас Рівненської української гімназії. А у день нашого інтерв’ю вже склав ДПА з біології. Цей хлопець не тільки вивчає птахів Рівного (подорожує з науковою метою і Рівненським районом), а знає про них все!
– А що це за птах вранці будить нас своїм «пугу»?
– Це може бути або голуб сизий, або горлиця, або припутень. Хтось із цих трьох. Швидше за все голуб сизий. Але треба ще також вслухатися в саму протяжність мелодії.
– Голуб сизий – найпоширеніший рівненський птах?
– Так, саме з нього я б і хотів почати розмову. Звичайний голуб, якого всі бачили. Він належить до найбільш чисельного виду птахів Рівного. У багатьох містах України його кількість є критично великою. До слова, він може переносити хвороби, які є небезпечними для людей (орнітоз, наприклад). Однак у Рівному він в межах допустимого, його чисельність не є критичною.
– Норма – це скільки?
– Якщо є 100 пар на один кілометр квадратний – це критична межа. У нас в Рівному є 3671 пара голубів сизих, зареєстрованих нами. Їхня щільність становила понад 60 пар на один кілометр квадратний. Отже, це нормально. Скажімо у Львові їх дуже багато, з ними вже почали боротися, закривають горища будинків, закликають населення не підгодовувати. Голубів ніхто не кільцює, адже вони не є такими вже цікавими для орнітологів, окрім як для міських фахівців.
– Ви проводите дослідження не сам. А з ким?
– Так. Ми робимо детальний, максимально можливий облік усіх птахів м. Рівного. Я створив карту, поділив її на певні поля і в кожному із цих полів було проведено два обліки за рік. Але дослідження продовжуються.
– То ми – це хто?
– Ми – це мій колега, одногрупник із екологічного центру Роман Котик, який навчається у ЗОШ №5, як і я він теж закінчив 9 клас. Ще Василь Ільчук, голова рівненського осередку «Товариства охорони птахів». Сам би я не впорався з таким великим обсягом роботи, тим більше, що дослідження треба проводити зі світання і до 23 години вечора. А в мене заняття в школі, та й необхідно робити ці дослідження у гніздовий сезон із 15 квітня по 30 червня.
– Чому саме зі світання і до 23-ої години?
– Обліки повинні бути максимально об’єктивними, а птахи найактивніші вранці. При створенні європейського атласу гніздових птахів також бралися ці часові межі.
– Зі світання – це о котрій?
– Прокидаюся о 5-й годині ранку, півгодини на сніданок та збори і до роботи.
– Ми з Вами зараз на Лебединці. І тут стільки пернатих!
– Так. Тут навіть є гніздо однієї пари яструба малого. Це хижа пташка. У гніздовий сезон можна було багато за ним спостерігати. Ми з однокласниками кілька разів бачили його полювання, як він збирав і носив матеріал для гнізда. Приємна знахідка! Адже це центр міста і поруч розташована моя альма-матер. Ще у Рівному є багато граків, а рівняни кажуть, що то ворони.
– А ворони є?
– Аж нуль пар. То зовсім інший вид. Він є поширеним, але не в нас, а у Києві, Вінниці. Там їх дуже багато. Його правильна назва «ворона сіра». А ось ці чорні, із сіруватим дзьобом – це граки. Це третій вид у місті за чисельністю. Він гніздиться великими колоніями, як от в парку Шевченка.
– А друге місце хто посідає?
– Горобець хатній. Хатній – бо живе при подвір’ях, по суті посів це місце за рахунок віллових забудов і промислових об’єктів міста. Там він і мешкає. У центрі можна зустріти горобця хатнього, але в досить незначній кількості, бо він не любить гніздиться серед багатоповерхівок. Йому до вподоби життя у приватному секторі. Є ще у нас горобець польовий. Від хатнього відрізняється тим, що має чорну щічку й інше забарвлення пір’я на голові. Він гніздиться як у приватному секторі, так і в міській багатоповерховій забудові. Його значно менше аніж хатнього горобця.
– Ви принесли мені фото кількох птахів.
– Так, ось зяблик (показує) – співочий птах родили в’юркових. Поширений у парках, озеленена багатоповерхова забудова теж йому до серця. Зареєстровано кілька сотень пар на місто. Зяблика досить легко помітити, особливо під час гніздового сезону. Він стрибає просто під ногами, збирає матеріал для гнізда чи корм. А коли заклопотаний вигодовуванням пташенят, то часто не зважає на людей.
Є ще у нас кропив’янка чорноголова – це співочий птах. Якби Ви почули її пісню, а вона співає у Рівному досить часто, – Вам би сподобалася. (А в цю мить навколо нас літали і кричали мартини). А ось припутень (знову показує фото) – трохи більший, ніж звичайний голуб.
Має оранжевий дзьоб і білу пляму на шиї. Він рідня голубу сизому, гніздиться на деревах, у той час, як його брат голуб сизий серед забудов. Припутень останнім часом став заселяти міста, бо раніше, скажімо років двадцять тому, ми б у Рівному його не побачили – він жив серед лісу, був дуже лякливим.
– Що його змінило?
– У птахів часто таке трапляється через людину і її негативний вплив на природу. Якщо зі змінами, які настають, птахи не адаптовуються до нових умов, то вони вимирають. І це відбувається не тільки з птахами, а й з усіма організмами. Візьмемо для прикладу лелек – білого і чорного. Білий адаптувався до життя в селах, а чорний ні, він так і залишився відлюдькуватим, живе у глибоких лісах і тому є рідкісним, червонокнижним. А ліси до того ж ще і вирубують. Тому лелека чорний, по суті, зникає.
– Хотілося б ще поговорити про птахів-хижаків.
– Про яструба ми вже згадували. Є у нас ще сич хатній, його не так багато.
Минулого року було п’ять пар у місті, гніздиться, в основному, на вілловій забудові. Живе серед нас і боривітер звичайний (належить до родини соколові), він мешкає на дахах багатоповерхівок. Досить часто можна почути його крик, близько п’ятдесяти пар боривітра налічується у Рівному. Зараз стали удосконалювати будівництво нових споруд, реконструювати старі, а це означає, що ці птахи не можуть знайти собі місце на дахах. Все стає герметичним. Я не хочу сказати, що це погано, просто у птахів зникає місце для гніздування.
– Які червонокнижники у нас мешкають?
– У Рівному ми знайшли сорокопуда сірого і голуба-синяка. Вони занесені до Червоної книги України. Голуба-синяка зустріли на вул. Князя Володимира, неподалік «Рівнеобленерго». До нас ніхто його у місті ще не бачив. Це досить цікава знахідка! А сорокопуд сірий, хоч він і червонокнижний, але в Рівненській та Волинській областях він є поширеним. У нас було дві пари сорокопуда сірого і одна голуба-синяка.
– Про кого ми ще не говорили?
– Про горихвістку-звичайну. Це один із моїх улюблених птахів. Він мені подобається тому, що такий сонячний.
– Сонячний?
– У нього оранжеве забарвлення грудки. У нас в Рівному є два види горихвісток – горихвістка звичайна і горихвістка чорна. Хоча горихвістка звичайна зовсім не звичайна!
– А чим незвичайна звичайна горихвістка?
– Тому що вона трапляється не так часто, як би нам думалося. Чорну горихвістку можна побачити набагато частіше. До речі, це птах, який ламає стереотип, що жайворонок найраніше встає.
– О котрій вона прокидається?
– Десь о четвертій ранку її можна вже почути, я чув на власні вуха о цій годині. Кажуть, що можна почути і раніше. На Великдень як ішов із церкви, то вже чув горихвістку у таку рань.
–А Ви сова чи горихвістка?
–Я… (сміється) – якась нетипова пташка, бо лягаю пізно і встаю рано, адже проводжу обліки для «Атласу птахів Рівного».
Перед нами на ялині сиділа синичка велика зі своїм виводком.
– Це вже злетки, (пояснює Владислав і показує на синичок) – ті, які вилетіли з гнізда. У пташенят трохи ширший дзьоб.
– Чи правда, що раніше, тисячі років тому, у пташенят були тимчасові зуби, коли ті вилуплювалися з яйця?
– Ні, не знав такого. Швидше за все ні.
І тут розкричалися мартини.
– Одна із численних гніздових колоній мартинів є у Здолбунові. Їх там близько тисячі пар, вони люблять воду і рибу. Також багато мартинів можна побачити на сміттєзвалищі. Там вони знаходять дуже легку поживу. Саме на сміттєзвалищі ми і зчитували кільця мартинів. Є велика вірогідність там зустріти гостя.
– А скільки лебедів тут на озері?
– Сюди, зазвичай, запускають трьох. Але вони не є цікавими для орнітологів, бо ці птахи не прилетіли сюди за власним бажанням, їх сюди привезли.
– Чи всі перелітні птахи залишають рідні місця, якщо зима випадає тепла?
– Ні, не всі. Раніше завжди відлітали вільшанки, а зараз вона є досить звичним птахом взимку.
– Передумала.
– Так. Перелітний вівчарик-ковалик зимує тепер на півдні України, десь біля теплих водойм. І взимку цього року ми реєстрували знахідку вівчарика-ковалика у Рівному.
– А чому, скажімо, ластівці неодмінно треба летіти до Африки чи Криму на зиму, а снігурі прекрасно почуваються серед холоду?
– Усе залежить від раціону. Скажу банальну фразу: «Птахи гинуть не так від холоду, як від голоду». По суті, ластівка харчується комахами.
– Крихти хліба вона не буде їсти за жодних умов?
– Ні. Крихти хліба не бажано давати жодному птахові. Тому що це не природній корм для них. Надмірне вживання хліба призводить до незворотних негативних перемін у травному тракті і це для пернатих погано. Зафіксовані навіть летальні випадки.
– Це правда, що коли ластівка літає низько над землею, то буде дощ?
– Не знаю, не перевіряв. Але спостерігав за тим, що коли вона так літала, дощу не було.
– Був період, коли в дитинстві батьки страхали дітей: «Не бери ластівки в руки, бо на обличчі з’явиться ластовиння».
(Сміється) – Ця якийсь міф.
– Ви вже чотири з половиною роки вивчаєте птаство міста. Тобто після п’ятого класу стартували Ваші дослідження. Чому саме птахи?
– Птахи – це такий клас тварин, які поширені в містах. Я живу в центрі міста, відповідно міг вільно спостерігати за ними. Зауважив, що в нас мешкають не лише голуби. Мені стало цікаво, і так крок за кроком занурився у цю справу.
– Ваша улюблена пташка Рівного?
– На разі, це горихвістка звичайна. Мені подобалися і подобаються різні птахи, і, мабуть, виокремлювати якусь одну, це не зовсім правильно для орнітолога… Пісня у неї гарна.
- Вона привернула Вашу увагу зовнішністю (казали, що вона сонячна) і співом?
- Так.
- Ми вже згадували сьогодні Червону книгу України і наших птахів, які до неї занесені. А чи є якість транзитні червонокнижники?
– Є. Це гоголь, нерезень, лунь лучний і підорлик малий. Вони або зупиняються перепочити на озері Басів Кут, або просто пролітають над містом.
– Чи знаєте Ви птахів, які жили колись у Рівному 200-300 років тому і їх не стало?
– Наразі ні, бо не маю таких джерел, з яким можна було б отримати цю інформацію. Раніше мало цим займалися. Всього у Рівному було 90 видів птахів, які гніздилися цього року. У мене є загальний список не тільки гніздових птахів, який сягає понад 160 видів.
– Ми вже знаємо, що найчисельніший – це голуб сизий. А найменш чисельний?
– Є 13 видів птахів, які представлені у межах міста лише однією гніздовою парою.
– Назвіть бодай трьох.
– Голуб-синяк, перепілка, щеврик польовий.
– Яка небезпека чатує на міських птахів?
– Часто це людина. Коти, собаки – це природна загроза. А от людина є серйозною проблемою для птахів, бо зрубуються дерева разом з гніздами, зникають місця гніздування. А при рекреаційному навантаженні, навіть велелюдному концерті, птахам дискомфортно і небезпечно.
– Розвішування годівниць взимку рятує птахів?
– Так, якщо туди класти їжу. Я сам готую годівниці. Але варто пам’ятати, що птахів слід підгодовувати, а не годувати. Вони не повинні втратити здатністьз добувати собі корм, навіть взимку. Повірте, що птахи знають, як взимку знайти собі їжу.
– Неподалік кінопалацу «Україна» розміщено чимало декоративних годівниць. Їх і влітку не забирають.
– По суті, вони там не потрібні, бо підгодовують лише голубів сизих. Годівнички варто розвішувати у тихіших місцях. Наш «Екоцентр» проводив акцію «Годівничка для синички».
– Цьогоріч рятували лелек від переохолодження.
– Про це вже журналістам розповідав Василь Ільчук і я повністю з ним погоджуюся. Моє ставлення до цього більш негативне, ніж позитивне.
– Знаю, що Ви фотографуєте птахів Рівного. А чи фільмуєте?
– Знімаю коротенькі відео, але фільмів не маю. На сторінці в ФБ ділюся своїми спостереженнями. Нещодавно побував у Дніпрі, то теж розмістив власні спостереження. Веду список птахів, який налічує 218 видів, яких я бачив в Україні.
– А Вам вдавалося фотографувати малят-пташенят?
– Звичайно, у гніздах. Учора проводив облік птахів у парку «Хімік» на Ювілейному, то там знайшов гніздо сови вухатої, а звідти виглядало пташеня, яке вчилося літати.
– У Вас немає навіть вихідного. Ви і в неділю не відпочиваєте?
– Сьогодні відпочивав, бо складав екзамен.
(Сміємося обоє)
– Не думали над створенням наукової книги про птахів?
– Я публікую свої науково-популярні статті у журналі «Птах», яке видає Товариство охорони птахів у Києві. Також пишу наукові роботи на конкурси Національного еколого-натуралістичного центру та Малої Академії Наук.
– Кого з науковців-орнітологів вважаєте авторитетом?
– Усіх, хто має досвід у цій сфері. Не хочу когось виокремлювати, але якщо вибирати із тих, кого я знаю особисто, то це Андрій Андрійович Бокотей.
– Усі ми знаємо, що найменша пташка колібрі живе в Америці і в Україні їй поки що не прижитися. А от найбільший птах – страус у нашій місцині таки є. На фермах правда, але ж є.
– Є, але це штучне вирощування, тому орнітологів він не цікавить.
– Навіщо пташці чотирикамерне серце?
– А навіщо людині чотирикамерне серце? Щоб жити, виживати, це сприяє кровообігу і при швидкому метаболізмі у птахів також дуже допомагає.
– Ваше ставлення до полювання на птахів?
– Негативне.
– Ви вегетаріанець?
– Ні.
– В Україні налічують понад 400 видів птахів. А скільки їх у Рівному?
– Я бачив понад 160 видів у нашому місті. Є люди, які могли бачити і більше.
– Ви не колекціонуєте пір’я чи ще щось, що пов’язане з птахами?
– Ні.
– Є гіпотеза, що птахи пішли від динозаврів. Адже чимало із них теж мали пір’я та вилуплювалися із яєць. Ви її підтримуєте?
– Мені важко про це говорити, чесно. Максимум, що я можу сказати, чи вірю я в неї, чи ні. Так, я вірю в неї. Щоб якусь гіпотезу підтримувати, її потрібно дослідити. А я цього не робив, тому нічого не можу сказати.
– Динозаври колись ковтали каміння для перетирання їжі в шлунку. Птахи теж ковтають камінці. Воно їм не шкодить?
– Ні, не шкодить.
– А чим харчуються птахи Рівного?
– Якщо говорити про види, то більшість харчуються комахами та іншими членистоногими, насінням і плодами рослин. Водні птахи їдять рибу та водорості. А хижі, такі як: яструб, сич і сова їдять птахів та невеликих ссавців.
– Як птахи відпочивають? Я розумію, що у них нема робочих і святкових днів, але ж перепочинок потрібен кожному живому організму.
– Ви сказали про робочі і вихідні дні, ніби вони десь працюють (сміємося обоє). Птахи мають сімейне життя, гніздування, добування їжі й вигодовування малят. А також відпочинок та велике небажання потрапити до лап хижаків.
– А з чого складається пташиний день?
– Біля нас досі ще літає виводок синиць і постійно кричать пташенята. То батьки нині не мають перепочинку, вони у постійному пошуку їжі і годують їх. І увесь день так. Коли ж пташенята підростуть, у батьків з’явиться більше вільного часу, тому що їжу треба буде шукати тільки для себе. От тоді вони і відпочинуть.
– Що для птаха значить пісня?
– У нас, людей, трохи своє поняття про пташину пісню. Якщо це гніздовий сезон, то йде приваблювання самок, тоді співають самці. Після цього піснею вони позначають свою територію, в поза гніздовий сезон перестають співати. Тобто, найпоширеніша пісня у гніздовий сезон. Є також й інші звуки – поклик: тривожний, літаючий, позивний, для комунікації, при пірнанні.
– Найдовше із рівненських птахів живе…
– Кажуть, що крук навіть до 300 років може жити. Проте насправді, лише до 70-ти.
– А найкоротший природний вік у яких птахів…
– Горобинні. Кілька років.
– Відомо, що ворони і папуги належать до птахів із найрозвиненішим інтелектом. Чи можна навчити ворона говорити?
– Думаю, що такого в практиці ще не було. Не чув, тому не скажу. (Сміємося)
– Як Ви ставитеся до життя птахів у клітці?
– Негативно. Дуже негативно.
– Чи маєте вдома якусь пташку?
– Ні.
– У птахів нема дитячих садків та шкіл. Їх батьки вчать літати, їсти, уникати небезпеки. Але чи знайомі малюки зі своїми бабусями та дідусями?
– Ні. В один гніздовий сезон у пари може бути два виводки. В деяких птахів старші діти-птахи допомагають вигодовувати менших.
–Птахи, в основному, є полігамними створіннями. Є серед них і моногамні. Від чого це залежить?
– Це біологічна особливість виду.
- У майбутньому Рівне буде заселено голубами, горобцями, круками? Чи до нас ще хтось приєднається?
– Все буде залежати від того, як розвиватиметься саме місто. 90 видів птахів таки багато. Сподіваюся, вони збережуться.
– Яку музику любите слухати?
– Вдома слухаю різну музику, хоча я не меломан. Запис співу птахів можу прослуховувати багато разів, щоб вивчити його і потім розпізнати у природі. Нещодавно вивчав спів щеврика червоногрудого, бо хочу його знайти. Ще не бачив цієї пташки. А голоси птахів так схожі між собою! Відрізняються тональністю, хрипотою в голосі. Це такі тонкощі!
– У вас хороший слух?
– На спів птахів – так.
– Що вивчаєте окрім птахів?
– У походах вивчаємо природу.
–Вас підтримують батьки у цій справі?
– Так, звичайно!
– Ви в сім’ї єдина дитина?
– Ні, у мене є молодший на три роки брат.
– Чи вже знаєте, куди будете вступати після одинадцятого класу?
– Так, на 90 відсотків впевнений, що вступатиму до Львівського національного університету ім. І. Франка на біологічний факультет.
– А чим би хотіли займатися в майбутньому?
– Ще не знаю. Але мені дуже подобається birdwatching (бьордвочінг) – такий вид туризму, який пропагує споглядання та вивчення птахів у тому місці, де ти живеш. У Лондоні кожен десятий житель бьордвотчер. Вони добре знають усі види, мають спеціальну техніку для спостереження, відео і фотографування. Це розвага для одних, а для орнітологів – надходження нової корисної інформації. Існує велика кількість бьордвотчерських агенцій по світу, не тільки у Лондоні. До речі, це дуже прибуткова справа!
– Ви вже готові до такого бізнесу у Рівному?
- Чому б і ні! Лишилося тільки популяризувати його у нашому місті.
Розмовляла Олена Медведєва (у дівоцтві - Голуб).
Читайте більше на RvNews.
Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук.
Джерело: RvNews
В Україні відзначають День Гідності та Свободи: заходи у Львові 
Модульні будинки в госпіталі ветеранів війни, що на Рівненщині, вже населяють перші жителі
