4 вересня о 13:00 громадські організації міста Тернополя прийдуть під стіни прокуратури Тернопільської області, за адресою вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль, вимагаючи прозвітувати про результати розслідування антиукраїнської діяльності Віктора Медведчука. Акція відбудеться у рамках національної ініціативи «Стоп Реванш».

У день смерті Василя Стуса, українці нагадають: непокаране зло - зростає. Медведчук - кат не лише Стуса, а й української нації. Наразі він - головний архітектор плану з  розвалу України. Саме Медведчук координує та структурує всі проросійські та реваншистські сили для повернення до влади. Доказів проти нього достатньо, питання лише в політичній волі вищого керівництва країни довести відкриту проти Медведчука справу до логічного завершення – вироку суду і тюрми.

Нагадаємо, у 2016 році «Вільні Люди» розпочали кампанію «Медведчук під арешт». Разом з заявою про вчинення злочину Медведчуком та менеджерами «Українського вибору», активісти передали до ГПУ, СБУ та МВС близько сотні підписів народних депутатів, кілька тисяч підписів громадян, зібраних у 15-ти регіонах України за арешт Медведчука. 

Ми закликаємо українську владу і зокрема правоохоронні органи - Генеральну прокуратуру України та Службу безпеки України поінформувати громадськість та міжнародну спільноту про результати розслідування кримінальної справи проти Віктора Медведчука та вжити реальних заходів щодо припинення злочинної діяльності зазначеної особи.

ЗАЯВА

щодо розслідування кримінальної справи Віктора Медведчука

У переддень чергової річниці смерті Василя Стуса (4 вересня), ми нагадуємо: непокаране    зло - зростає. Медведчук - кат не лише Стуса, а й української нації. Наразі він - головний архітектор плану з розвалу України. Саме Медведчук координує та структурує проросійські та реваншистські сили в Україні. Доказів проти нього достатньо, питання лише в політичній волі вищого керівництва країни довести відкриту ще в 2016 році кримінальну справу проти Медведчука до логічного завершення – вироку суду і ув‘язнення.

Потурання влади Медведчуку, формалізувавши його статус як переговірника з РФ, дало йому змогу спокійно себе почувати в Україні, в той час як Олег Сенцов та інші українські політв’язні повільно вмирають в російських тюрмах. 

Починаючи з 2016 року і донині активісти мережі “Вільні Люди” та інших громадських організацій у рамках кампанії “Стоп Реванш” проводять акції протесту “Медведчук під арешт”, звертаються до правоохоронців. Ще 2 роки тому 59 народних депутатів України звернулись до Генерального прокурора з вимогою розслідувати антидержавницьку діяльності Віктора Медведчука та очолюваних ним структур. Печерський районний суд м. Києва за поданням народного депутата України Андрія Левуса зобов’язав Генеральну Прокуратуру України відкрити кримінальну справу проти Медведчука, що і було зроблено - кримінальне провадження № 42016000000001099. Досудове розслідування під процесуальним керівництвом ГПУ здійснює Служба Безпеки України. Статті, за якими здійснюється розслідування, є серйозними (повалення конституційного ладу, підривна діяльність проти суверенітету України, фінансування тероризму) і за умови війни з РФ мали б бути для влади пріоритетними. Влада мала б самостійно інформувати суспільство про хід розслідування і робити все, щоб завершити його у стислі терміни. Занадто дорого Україні обходиться антидержавницька діяльність подібних «політиків». Але вже 2018 рік, а про результати розслідування нічого не чути. Інформацію вдається отримувати лише після офіційних депутатських звернень. Складається враження, що справа навмисне «гальмується».

17 березня 2014 року Сполучені Штати Америки ввели персональні санкції проти осіб, які загрожують миру, безпеці, стабільності, суверенітету та територіальній цілісності України, та за підрив демократичних інститутів і процесів в Україні. У цьому списку осіб знаходиться і Віктор Медведчук. Також санкції ввела Австралія.

Діяльність цієї особи відверто шкодить іміджу України та послаблює позиції українства в усьому світі, що є особливо загрозливим в умовах окупації Криму, частини Донецької і Луганської областей та відкритої агресії з боку Російської Федерації.

Ми закликаємо українську владу і зокрема правоохоронні органи - Генеральну прокуратуру України та Службу безпеки України поінформувати громадськість та міжнародну спільноту про результати розслідування кримінальної справи проти Віктора Медведчука та вжити реальних заходів щодо припинення злочинної діяльності зазначеної особи.

Довідково:

Віктор Медведчу́к. Народний депутат України II-IV-го скликань, перший заступник Голови ВРУ (лютий 2000 — грудень 2001), Глава АП України (2002—2005). Прихильник федеративного устрою держави. З 2012 року голова Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнський громадський рух «Український вибір».

Адвокатська діяльність і політика.

• У 1978 - юридичний факультет Київського державного університету ім. Тараса Шевченка. Направлений на роботу адвокатом Київської міської колегії адвокатів. Потрапив у групу «підібраних» адвокатів, яким органи МВС і КДБ довіряли вести важливі справи. Серед особливо резонансних, у яких В.Медведчук брав участь як адвокат, були судові процеси над літераторами-дисидентами Юрієм Литвином, Василем Стусом, директором Чорнобильської АЕС Віктором Брюхановим
• У серпні 2007 року Верховний суд визнав, що КДБ довіряло Медведчуку. Якщо зв’язки з КДБ – не вигадка, можна припускати їх вплив не лише на кар’єру Медведчука (у 1990-му році завідувач районної юрконсультації в Києві раптом став членом правління Спілки адвокатів СРСР від України), а й на становлення його бізнесу в партнерстві з Григорієм Суркісом. Нагадаємо, на «плівках Мельниченка» екс-голова СБУ Леонід Деркач називав їх обох – агентами КДБ.
• Справа Стуса: Адвокатом Василя Стуса Медведчука затвердили, незважаючи на те, що Василь Стус відмовився від Медведчука, як від адвоката. «Хроника текущих событий»:свідчить,що «Адвокат у своїй промові сказав, що всі злочини Стуса заслуговують покарання, але він просить звернути увагу на те, що Стус, працюючи у 1979—1980 рр. на підприємствах Києва, виконував норму; крім того, він переніс тяжку операцію шлунка. Після промови адвоката засідання суду було перервано. 2 жовтня засідання почалося прямо з читання вироку (таким чином, у Стуса було вкрадене належне йому за законом „останнє слово“)». Суд засудив Василя Стуса до максимального покарання — 10 років таборів особливого режиму і 5 років заслання. У 2016 році, до 25-ї річниці незалежності України, адвокати Роман Титикало та Ілля Костін підготували «правовий аналіз судової справи дисидента 35 років потому». Вони з'ясували, що «Визнаючи в суді вину свого підзахисного Стуса (при запереченні вини самим підзахисним), адвокат Медведчук порушив свій професійний обов'язок, фактично відмовився від захисту Стуса, чим грубо порушив право останнього на захист у суді»
• З 1989 Завідувач юридичної консультації Шевченківського району м. Києва
• З 1990 Президент Спілки адвокатів України.
• З 1995 Член Ради роботодавців і товаровиробників при Президентові України
• З 1995 Член Центральної Ради партії СДПУ, а згодом СДПУ(О)
• СДПУ(О) - варто окремо сказати про цю партію, адже саме через неї з Медведчуком пов’язано багато структур і людей. Наприклад Зінченко Олександр (Генеральним президентом телеканалу “Інтер” на момент створення) та Ігор Полужніком (основний акціонер телеканалу “Інтер” до 2005 року. Саме через Полужнікова у Медведчука був сильний вплив на телеканал “Інтер”. У кампанії 2004 року СДПУ(о) підтримувала Віктора Януковича. Представником СДПУ(о) був і Нестор Шуфрич, який згодом перейшов у Партію регіонів, але залишився близьким побратимом Медведчука, і так би мовити його представником у ВР.
• 1997 — 2002 Народний депутат України.
• З 1998 заступник Голови Верховної Ради України
• У 1998—2007 рр. — голова СДПУ(о).
• 2000—2001 Перший заступник Голови Верховної Ради України
• 2002—2005 Глава Адміністрації Президента України (склав депутатські повноваження).
• Він вів кадрову політику в вищих ешелонах влади, входив в змову c Кремлем з приводу зриву президентських виборів 2004 року в Україні і плекав надію на третій термін президента Кучми.
• З 2002 Голова Організаційного комітету з проведення Року України в Російській Федерації
• З 2002 Заступник голови Ради з питань інформаційної політики при Президентові України. Почав працювати із Шуваловим.
• Медведчука називають ініціатором переносу на український грунт російську технологію використання «темників» для електронних засобів масової інформації. Втіленням ідеї темників в Україні займався спеціально Ігор Шувалов під чітким керівництвом Медведчука.
• З 2002 Голова Організаційного комітету з проведення Року Російської Федерації в Україні
• 2 липня 2009 року Окружний адміністративний суд Києва повністю задовольнив позов Медведчука до Ющенка. Суд визнав протиправною та незаконною бездіяльність глави держави в питанні проголошення всеукраїнського референдуму щодо вступу України в НАТО та її участі в Єдиному економічному просторі разом з Росією, Казахстаном та Білоруссю, а також зобов'язав президента проголосити відповідний референдум шляхом видання указу.

Політичні впливи зараз: З 20 грудня 2014 року Медведчук займається питанням обміну заручниками, захопленими російсько-терористичними військами, з полоненими терористами, затриманими українськими військовими. За розпорядженням керівництва СБУ Медведчука призначений спецпредставником для переговорів щодо врегулювання ситуації в зоні АТО в Мінську.

Сам про російську агресію говорить наступним чином: “Російської агресії немає. Конфлікт відбувається між громадянами однієї частини країни, які не погодились із владою, яка прийшла в Києві та іншою частиною країни”

Український вибір:

Всеукраїнська громадська організація. Початок громадської діяльності руху — квітень 2012 року. Ініціатор створення і лідер — Віктор Медведчук.

Учасники руху виступають за приєднання України до Митного Союзу.

В липні 2013 року «Український вибір» провів в Києві конференцію «Православно-слав’янські цінності — основа цивілізаційного вибору України», на якій виступив з прмовою президент Росії Володимир Путін.

«Український вибір» виступав проти асоціації України з Європейським союзом і за вступ країни в Митний союз. В серії плакатів, разміщених на вулицях українських міст, «Український вибір» агітував громадян країни проти Євросоюзу, стверджуючи, що зближення з ним приведе до росту цін і дозволу на одностатеві шлюби, а після того, як влада Віктора Януковича призупинила процес інтеграції з Євросоюзом, нові плакати «Українського вибору» натякали на те, що в цьому є заслуга саме їхнього руху.

У всіх областях України рух ініціює створення громадських гуманітарних груп.^. Вони доносять до влади вимоги про мирне врегулювання конфликту на Донбасі, а також прийняття законів про вибори, особливий статус, амністії, зміни в Конституцію України.

Окрім декларованої діяльності, представники організації брали участь у заходах зі сприяння російській агресії проти України. Так, у березні 2014 року, коли Росія здійснювала захоплення Криму, представники організації блокували проїзд українських військових поблизу Миколаєва на трасі Одеса-Миколаїв.

• У 2016 році СБУ перевірила можливу причетність “українського вибору”, лідером якого є Віктор Медведчук на причетність до сепаратистської діяльності в Україн.
• В березні 2018 року Генеральний прокурор Юрій Луценко заявив в ефірі телеканалу ICTV, що партія "Український вибір", яку очолює кум президента РФ Віктор Медведчук, може бути мозковим центром глобального плану зі зміни, або усунення конституційного ладу в Україні.
• В липні 2018 року голові Харківської обласної ради руху “Український Вибір” інкримінують ст. 110 (посягання на територіальну цілісність України)
• Є підозри, що рух фінансується Росією.

Представники Медведчука у ВР:

• Нестор Шуфрич (спільно з партії СДПУ(О)), Оксана Марченко - хресна мама доньки Шуфрича. Законотворча діяльність:
• законопроект про відновлення фінансування неконтрольованих територій;
• законопроект про звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які брали участь в “ополчении”
• Проект Постанови про Звернення до СБУ щодо скасування рішення про заборону в'їзду на територію України громадянці Російської Федерації Юлії Самойловій (незважаючи на те, що вона виступала у вже окупованому Криму)
• Проект Постанови про звернення до Служби безпеки України щодо скасування рішення про заборону в'їзду на територію України громадянці Російської Федерації Лоліті Марківні Мілявській (незважаючи на те, що вона виступала у вже окупованому Криму)
• Звернення до Варфоломія про велику роль УЦ МПТ і про неможливість Томосу
• Ігор Шурма - медична спеціалізація. Максимально проти Уляни Супрун.
• Тарас Козак -
• його приймальня розміщується в робочому офісі Медведчука.
• Один з власників “Тедіс Україна” через кіпрську компанію “ Турул Інвестмент Лімітед” спільно з російським олігархом Кесаєвим, який має водночас завод по виробленню військового спорядження для російської армії. Говорять, що саме Медведчук привів ще тоді компанію “Мегаполіс” на Український ринок, адже саме коли Медведчук був головою АП Кучми, компанія здобула тютюнову монополію.
• Василь Німченко - представляє “Український вибір” у фракції Опозиційного блоку.
• законопроект про автономію Донецької і Луганської областей
• законопроект, який пропонує кримінальне покарання для військовослужбовців за, наприклад, обстріли на непідконтрольних територіях.
• На Медведчука в березні 2014 року наклали санкції США і Австралія, одночасно з Януковичем, Аксьоновим і Сурковим, звинувачуючи в посяганні на територіальну цілісність України і сепаратизмі. Також в пояснені до санкцій згадується і рух Медведчука “Український вибір” членів якого також звинувачують у сепаратизмі.
• 18 липня 2017 року у Криму таємно зустрічався з Президентом Росії Володимиром Путіним та обговорював питання, зміст яких недоступний широкій громадськості України
• У липні 2018 року Віктор Медведчук вступив в партію Вадима Рабиновича “За життя”. В цю ж партію перейшов і Нестор Шуфрич ще в 2017 році.

Сім’я:

• Дружина - Оксана Марченко. На неї Віктор Медведчук записав основну частину своїх компаній. У свої інтерв’ю сам говорить про те, що його дружина володіє активами, але керує ними він сам.
• Богдан Медведчук - син Оксани Марченко від першого шлюбу, залишився жити разом з мамою в самим Медведчуком. На 2011 рік навчався у Швейцарії.
• Ірина Медведчук - Дочка Віктора від першого шлюбу. У 2005 році закінчила Женевський університет.

Релігія:

• Медведчук є прихожанином Православної церкви Московського патріархату, яка веде проросійську і просепаратистську діяльність на території України.
• Я переконаний: миротворчу, консолідуючу місію в Україні здатна виконати тільки Українська православна церква Московського патріархату — єдина канонічна православна церква, яка проповідує ідеї миру і єднання, цитуючи при цьому виступ Патріарха Московського патріархату Кирила з трибуни 137-ї асамблеї Міжпарламентського союзу в Санкт-Петербурзі: «В українському суспільстві сьогодні немає іншої сили, крім канонічної православної української церкви (МПЦ), яка могла би стати основою для міжнаціонального примирення»

Бізнес:

В 90-ті роки сформувався конгломерат впливових підприємців, до якого увійшли: Валентин Згурський, Віктор Медведчук, Григорій та Ігор Суркіси, Юрій Карпенко, Богдан Губський, Юрій Лях. За президентства Леоніда Кравчука вона перетворилась на бізнес-групу № 1 в Україні. Леонід Кучма у 1994 році так підсумував її діяльність: «…монопольки, які, при мізерних статутних фондах, примудрилися оперувати мільярдами доларів…». Саме Кучма забов`язав уряд перевірити цей бізнес, після чого в офісі Суркісів–Медведчука трапилась пожежа і згоріли всі документи.

Ключовими структурами бізнесу Суркіса-Медведчука були концерни «Омета XXI століття» та «Славутич», міжнародна адвокатська компанія «Бі.Ай.Ем» (Серед основних напрямків діяльності фірми було сприяння відкриттю закордонних валютних рахунків, реєстрації підприємств у офшорних зонах та набуттю нерухомості у закордонних країнах), «Український кредитний банк», СП «Динамо-Атлантик». Їх власники імпортували не лише газ, а й нафту для переробних заводів; ввозили підакцизні товари – тютюн та алкоголь; експортували з України зерно, цукор, метал. Прибутки виводились на рахунки підконтрольних офшорів: Berlee Management, Newport Management, Ubaros Invest Trade. Інтереси деяких офшорок в Україні офіційно представляв особисто Віктор Медведчук.

Соціал-демократична партія (об`єднана) стала працювати на другий термін президентства Леоніда Даниловича. З 2000 Медведчук отримав посаду першого віце-спікера парламенту, а згодом – голови адміністрації президента. Григорій Суркіс став президентом Федерації футболу України.

Під час великої приватизації кінця дев’яностих – початку нульових бізнес-групі дісталися великі об’єкти енергетики, металургії та інших галузей: наприклад, у 1998 році «Український кредитний банк» (серед засновників – Медведчук та Суркіси) отримав в управління державні акції «Кіровоградобленерго», «Тернопільобленерго», «Херсонобленерго» та Запорізького заводу феросплавів комбінат «Дніпроспецсталь». Під контролем групи згодом опинились значні пакети «Полтаваобленерго», «Прикарпаттяобленерго», «Одесаобленерго», «Сумиобленерго», «Чернігівобленерго» та інших енергопідприємств. Водночас, очільники партії СДПУ(о) підсилили свій вплив низкою ЗМІ: телеканали «Інтер», «ТЕТ», газети «Київські відомості», «Закон і бізнес», кілька FM-станцій (через Полужнікова).

Кінець 2012 року: фірмі «Геофізика-777»  не дали отримати спецдозвіл на вивчення та видобуток газу на Володарсько-Тетіївській ділянці. Мова йшла про виявлене на Київщині велике родовище, що за попередніми оцінками містить 43 млрд куб. м газу. Засновник «Геофізика-777» – компанія «Укркапітал», бенефіціаром якої є телеведуча Оксана Марченко. Згодом фірмі таки дали спецдозволи на користування надрами Північно-Київської, Володарсько-Тетіївської та Макарівської площ.

Статутний капітал компаній, які асоціюються з Медведчуком, складає близько 3 мільярдів гривень – це фірми «Укркапітал», «Спорт-тур», «Терра-інвест», «Гармонія» та інші. Всі перелічені структури сьогодні об’єднує спільний знаменник – бенефіціар Оксана Марченко. Медведчук сам напряму заснував лише компанію «Форпостінвест», яка наприкінці нульових купила готель у Карпатах, а згодом розірвала цю угоду, «Благодійний приватний фонд Віктора Медведчука», «Громадський рух «Український вибір – право народу». Працює досі й «Міжнародна адвокатська компанія «Бі.Ай.Ем», яка після розпаду СРСР фактично стала для Медведчука вхідним квитком у підприємництво.

На сьогодні діяльність півдесятка компаній, де Оксана Марченко є співзасновником, викликає сумніви у слідчих. Так, вони вважають низку агрофірм – «Галицьку аграрну компанію», «Ландрас-Агро», «Галагробізнес МЗ», «Галичина-Органік» і «ПСП «Оскар» – фіктивними та створеними заради ухилення від оподаткування суб'єктами реального сектору економіки. Наприклад, встановлено, що ці компанії «ковтали» значні суми від інших бізнес-структур родини Медведчука. На кшталт компанії ПСП «Оскар», яка у 2013 році отримала на свої рахунки від «МБК Агротехніка» (серед співзасновників – також Оксана Марченко) майже 400 млн гривень. Ще одна показова сума з цього розслідування: вартість угод з продажу пшениці між «МБК Агротехніка» та нерезидентів IT Industry Trading Company SA (Швейцарія), Olfanura Export LLP та Cortex Sales Limited (Гонконг) у 2013 – 2014 роки перевищила $20 млн. Слідство підозрювало, що операції насправді були безтоварними.

Згідно з судовим реєстром, наразі триває суперечка між згадуваною вище Olfanura Export LLP та «Північно-східною добувною компанією» щодо постачання мінеральних добрив на суму в майже $33 млн. У свою чергу, «Північно-східна добувна компанія», за даними ДФС, була задіяна у виведенні в «тінь» 1 млрд гривень монополістом на ринку тютюну – «Мегаполіс Україна» (частка власності у друга Медведчука Тараса Козака).

«Північно-cхідна добувна компанія» спеціалізується також на експорті м'ясних виробів до Росії. У 2015 році основним покупцем цієї продукції стала російська компанія «Некст», яку СБУ підозрює у фінансуванні «ДНР». Засновники фірми – Семен Кацман і Олександр Зибін – водночас володіють московською «Русснефтедобыча», яка постачала в Україну вугілля з Росії. Варто нагадати, що ЗМІ неодноразово називали Медведчука куратором поставок вугілля з Росії та ОРДЛО. Ще одна деталь: згадуваний вище нерезидент, що торгує з фірмами Медведчука, – швейцарська IT Industry Trading Company SA – має спільного директора Анатолія Шефера з співзвучною фірмою International Trading Partners AG. Остання у 2015 році купила нафтопровід «ПрикарпатЗахідТранс» (продавець – російська «Транснєфть»).

Екс-голова правління "Нафтогазвидобування" Олег Семінський розкрив імена всіх акціонерів компанії, серед яких опинився Віктор Медведчук.

Семінський повідомив, що ДТЕК Ахметова володіє близько 70% акцій компанії, 20% належить Миколі Рудьковському та Юрію Єриняку (Юра Молдаван), 5% - Медведчуку та 5% - Руслану Циплакову.

Скандали з перельотами в Москву: має спеціальний дозвіл на пряме сполучення з Москвою, хоча Україна припинила будь яке сполучення з РФ. Йде апеляція, що Медведчук має такий дозвіл у зв’язку з тим, що він бере участь у тристоронніх перемовинах з Росією і мусить літати в Москву для полагодження певних справ.

Але Медведчук, очевидно, літає в РФ не лише з дипломатичною метою. Разом з ним був помічений Нісан Моісеєв, ізраїльський бізнесмен, власник компанії “Proton Energy Group”, чи я дочірня компанія “Glusco Energy” (обидві зареєстровані в Швейцарії), почала скуповувати в Російської “Роснєфті” її українські активи: заправки брендовані “ТНК” (150 заправок по Україні), Лисичанський нафтопереробний завод. Сам Моісеєв говорить про свої дружні стосунки з Медведчуком. Після спільного прильоту з Москви Моісеєв став монопольним гравцем на ринку з імпорту скрапленого газу в Україні.

Медіа  активи: В Україні він вже придбав три телевізійні канали—112, NewsOne, та Zik—що свідчить про очевидну підготовку до президентських виборів. Ці телеканали мають популістський електорат. Треба сказати, що ніхто не думає, що Медведчук придбав ці телеканали за свої гроші і що це було профінансовано Кремлем. (матеріали Atlantic Council).

• Зараз журналістами офіційно проведене дослідження, яке доводить, що Медведчук придбав 112 канал.
• Протягом липня 2018 року найбільше матеріалів з ознаками замовності в інтернет-ЗМІ стосувались кума президента РФ Віктора Медведчука– 30%