«Щоб країна могла жити, потрібно, щоб жили права всіх, хто у ній проживає»

Адам Міцкевич

Польсько-українському культурно-освітньою товариству ім. А. Міцкевича у Чорткові Тернопільської області минуло чверть століття. Мить в історії і довжелезні кроки копіткої праці для розвою дружби між поляками і українцями у нашому місті. А ще 20 випусків, які налічують понад півтори тисячі учнів, що закінчили польську Суботню школу.

А починалося все ще у 1992 році з візиту  першого Генерального консула РП Генрика Литвіна та Емілії Хмельової – голови Федерації Польських Організацій в Україні до мешканки Чорткова, тоді педагога-вихователя дитячого садочку, п. Марії Пустельник. Як згадує пані Марія, вона була раптово заскочена і дуже здивована такому візиту і пропозицією створити польсько-українське товариство. Маючи свої, дуже складні сімейні клопоти, вона спочатку відчувала деяку розгубленість – прийняти чи відхилити цю пропозицію. Проте делікатна ввічливість, наполегливість  і уміння переконувати у перспективі консула ПР здолали сумніви п. Марії Пустельник і вона прийняла запропоновану оферту. Мав минути ще рік і Польсько-Українське культурно-освітнє товариство ім. А. Міцкевича у Чорткові набуло свого офіційного статусу. У 1993 році відбувся перший урок у Суботній школі.

Від того часу сплило 25 років. Споглядаючи минуле, можна розповідати багато, а можна двома рядками польського поета Леопольда Стафа: «За нічим не шкодую, не жалкую // І все повторив би другий раз».

27 жовтня Товариство відзначило свій срібний ювілей. Урочистість розпочалася Святою Службою Божою у костелі оо. Домініканів і Святого Розарію Матері Божої Чортківської, яку відслужили отець Дмитро Андрійчин з м. Чорткова та отець Адам Гонсьор з м. Борщева. Керував органним співом Степан Гнюс за участі хористів Анни Волкової, Ольги Шербакової, Лесі Єроміної, Лільанни Присяжної. У Святій Месі взяли участь настоятелька монастиря із села Язлівця сестра Юлія, віце-консул ПР у Луцьку Анна Бабяк-Овад, голова і її заступник Федерації Польських Організацій в Україні Емілія Хмельова та Тереса Туткевіч, секретар Чортківської міської ради Ярослав Дзиндра, представники РДА та районної ради, голова Товариства Марія Пустельник, члени правління, учні польської суботньої школи та вірні РКЦ міста.

По закінченні меси всі присутні молилися за полеглих на військовому цвинтарі польських легіонерів.

Опісля, в актовій залі педагогічного коледжу ім. О. Барвінського (директор – Роман Пахолок) відбулася презентація-концерт з нагоди ювілею. Ведучі, учні випускного класу, Ірина Юхим і Назарій Бабин розповіли про діяльність Товариства та Суботньої школи.

Багатим для Товариства був 2004 рік, рік Польщі в Україні. Саме тоді, відзначаючи10-річчя Товариства і Суботньої школи, учні взяли участь у 7-му декламаторському конкурсі польської поезії і прози в Україні «Константи Ідельфонс Гальчинскі-2004», де посіли друге місце. Цим ми підтвердили, що польська національна меншина розвивається та інтегрується у середовищі незалежної України і співпрацює з польськими організаціями Тернопілля.

Протягом усієї діяльності Суботня школа польської мови стала відома не лише у Чорткові, але й в Україні та у Польщі. До сьогоднішнього дня учні школи беруть участь у загальноукраїнських конкурсах поезії «Креси». Перший успіх – участь учениці Тетяни Ярош у 1995 році в місті Б’яли Сток. Далі – перше місце Мар’яни Помазибіди у 2005 році, Софії Зимак – у 2009 році, Ілона Поселюжної – у 2011 та Василя Броди – у 2012 році.

Сьогодні гордістю декламаторського гуртка школи є Назарій Бабин. Його добре знають у Львові на «Кресах», у Кременці на конкурсі поезії Ю.Словацького, де взяв багато дипломів та нагород за прекрасну інтерпретацію польської поезії. А у 2016 році Назарій виїжджає на Міжнародний конкурс у Бялисток.

У квітні 2005 року в нашому місті відбулася подія міжнародного значення – вручення Ордену Усмішки голові товариства «Спільнота Польська» з м. Новий Сонч п. Роберту Соболеві, давньому приятелю Суботньої школи. Завдяки його старанням учні школи мали можливість проходити реабілітацію у Кам’янському центрі апітерапії, відомому у Польщі та закордоном на пасіці ім. кс. Генрика Остаха. 

Благородну справу отця Остаха сьогодні продовжує п. Яцек Новак. До речі, у Кам’яній все пов’язане з медом та бджільництвом…, навіть – церква. У парафіяльному костелі є напис з фрагменту Святого Письма: «Ти наказав запалювати у притворах твоїх, створені з праці бджіл свічі», а також образ Богоматері-Цариці пасік (малярка – Дорота Новак, донька великого приятеля нашого Товариста Яцика Новака).

Згаданий Роберт Соболь активно долучився до міжнародної акції збирання коштів на лікування малого хлопчика Миколки Чупуна з товариства «Лебедята». Ця зворушлива акція «Врятуй життя дитині» була зреалізована завдяки жертовній допомозі сім’ї Доленговських – світлої пам’яті пана Яна та його дружини Анни.

Особливо плідними для Товариства були 2008-2009 роки. Вокальний гурт «Ластівка» здобув третє місце на конкурсі патріотичної пісні у Перемишлі; випускник школи Тарас Грабовий стає лауреатом літературного конкурсу «Наші малі Вітчизни».

За видатні заслуги не оминають нагороди і Марію Пустельник – незмінну голову Товариства.  Управління у справах комбатантів у Варшаві нагороджує її медаллю «Pro Memoria» за збереження пам’яті про людей у боротьбі за Незалежність Польщі, а через рік – за заслуги перед Республікою Польща отримує з рук Президента Польщі блаженної пам’яті Леха Качинського «Кавалерський Хрест».

Пропагують діяльність Чортківського польсько-українського товариства та Суботньої школи велика кількість випускників, які на нині є вже випускниками польських вузів, частина збудували сім’ї, дехто проживає не лише у Польщі, але й в Англії, США, Чехії, Швеції. Від них щорічно приходять вітання зі словами вдячності.

Цьогоріч привітати Товариство і Суботню школу приїхали колишні учні Софія Зимак і Наталія Гевко, а свої аудіовітання прислали Мар’яна Помазибіда і Віктор Присяжний. Нині Віктор, після закінчення університету у Лодзі, працює ведучим спеціалістом у Philips Polska sp z o o (Варшава) і у своєму вітанні сказав таке: «Nauczycielom szkoły życzę, aby Wasze zaangażowanie i profesjonalizm w nauczaniu i wychowaniu były źródłem satysfakcji i spełnienia zawodowego, żeby i nadal (jak i w moim wypadku) nawet po wielu latach zakończenia szkoły, uczniowie mówili o niej z dumą – moja szkoła!».

Підбиваючи підсумки, слід зазначити, що польсько-українське товариство ім. А. Міцкевиса і Суботня школа вже 25 років працюють для відродження і культивування польської культури і мови. Незмінною головою і директором школи є Марія Пустельник, заступником голови – Анна Волкова, членами правління – Уляна Навлока і Наталія Гіль.

Богдан ПРИСЯЖНИЙ, член НСЖУ