З 1 листопада подорожчав проїзд у громадському транспорті Тернополя. На дане рішення виконкому тернополяни відреагували шквалом негативних відгуків в соцмережах. Найбільше людей обурює те, що в області з найнижчим рівнем зарплат готівкова вартість проїзду буде найвищою в Україні – 8 грн в тролейбусах та 9 грн в маршрутках. Це при тому, що стан транспорту відверто бажає кращого. Як і культура водіїв. У відповідь тернополяни вже започаткували флеш-моб #пішки_на_роботу, дехто пропонує підвозити 4 людей власним автомобілем, мовляв, це комфортніше і швидше, ніж в маршрутці, при затратах як готівковий тариф у маршрутці. Про те, як Тернопіль прийшов до рекордного в державі готівкового тарифу і яким чином у місті вирішують проблеми в системі перевезень, спілкуємося з начальником міського управління транспорту Ігорем Мединським.

35% пасажирів в Тернополі обирали готівку, хоч це і дорожче

 – Насправді для тернополян і тих, хто працює в Тернополі, що дає право на «Картку тернополянина», тариф піднявся з 3 грн до 5 грн в тролейбусі та з 4 грн до 6 грн в маршрутці, – каже Ігор Мединський. – Хто не має прописки і не працює тут, може купити собі електронний проїзний і їздити за 6 і 7 грн відповідно. Хто не хоче електронних квитків, то буде платити готівкою 8 грн в тролейбусах і 9 грн в маршрутках. Чому готівкова ціна така висока? Це – досвід Європи. У них різниця орієнтовно удвічі, щоб заставити пасажирів переходити на електронні носії.

– Людей обурює, що в регіоні з найнижчим рівнем зарплати і подекуди відверто жалюгідним станом маршруток готівковий тариф за проїзд тепер найвищий в Україні…

– Тут немає ніякої крамоли. Розрахунки тролейбусним парком подані були на більше як 8 грн, а для автобусів – більше 10 грн. Ми ще помагатимемо з бюджету електротрансу, тому змогли для пільговиків поставити нижчу ціну. Ці 5 і 6 грн – тарифи собівартості послуг з перевезення.

– Для туристів, які не будуть тривалий час у місті, немає сенсу купувати електронний квиток. Яким чином, скажімо, жителю Івано-Франківська, де тариф складає 5 грн, збагнути, чому в Тернополі він їде за 9 грн при не найкращої якості автобусів?

– То може не платити і не їхати. Якщо людина приходить в магазин і їй масло задороге, то купує дешевше. Не влаштовує дешевше – то не купує.

Наша мета – захистити своїх мешканців і соціально незахищені верстви. Для учнів та студентів ціна зросла лише на 50 коп. Пільговики як мали необмежений доступ до громадського транспорту, так і мають.

На жаль, ми не настільки багаті, щоб ще дбати про інтереси людей, які приїжджають в Тернопіль. Недавно я був у відрядженні в Києві і жетон в метро купував по повній ціні за готівку. Киянам ж завдяки їхнім карткам проїзд обходиться дешевше. Мені теж не подобалася естетика метро, стан чистоти. Але якщо не подобається, то міг собі замовити таксі чи скористатися іншим транспортом. При цьому я усвідомлював, що вартість жетону складає 13 євроцентів і ніде в Європі я не знайду такої дешевої ціни за проїзд у метро.

 – У Тернополі вже майже рік діє диференційований проїзд. Які результати?

– У 2017 році за перевезення пільговиків «Тернопільелектротрансу» ми компенсували з міського бюджету більше 39 млн грн. Після запровадження електронного квитка, у 2018 році вийдемо на 23 млн грн. Якби не те, що у січні-березні ми ще оплачували тролейбусному парку перевезення пільговиків за попередньою системою із коефіцієнтом, то вийшли б взагалі на 18 млн грн. Тобто після фактичного обліку пільговиків економія лише по електротранспорту склала 20 млн грн у рік.

В маршрутних автобусах в нас до запровадження диференційованого проїзду водночас могло їхати безкоштовно тільки 3 пільговики. Зараз з 10 год ранку вони можуть їздити в маршрутках безкоштовно без обмеження кількості. І при цьому ми на кінець року вийдемо орієнтовно на 15 млн грн компенсації перевізникам. Минулого року власникам маршруток міський бюджет оплатив 10 млн грн, але зараз пільговики ж їздять без обмежень. Раніше пільговиків водії принижували, виганяли. Тепер це в минулому.

При цьому для тих, хто не може оформити пільгову «Картку тернополянина», оскільки не прописаний в обласному центрі, але таки хоче нею користатися, така можливість є. Нехай селищний голова чи голова району звернеться до нас в міську раду з проханням надати обумовлену кількість пільгових карток з гарантією оплати наших послуг. Тоді іногородні матимуть можливість пільгового проїзду у Тернополі. Перевозити за пільговими цінами ще й людей з нетернопільською пропискою ми не можемо, бо бюджетний кодекс забороняє нам витрачати кошти за межами своєї адміністративної території.

З-поміж жителів Тернополя, хто має пільгову картку, ще жоден не поскаржився, що йому відмовили у праві безкоштовного проїзду.

 – Скільки жителів Тернополя вже оформили «Картку тернополянина»?

– Орієнтовно 85%. Лишилися ті, які або не користуються громадським транспортом, або виїхали. Загалом, за нашими підрахунками, наразі готівкою розраховуються орієнтовно 35% пасажирів. При нових тарифах очікуємо, що їх кількість зменшиться до 25%. От я спілкувався з працівницями банку. Вони розповіли, що не відчували потреби у знижці, яку давали картки. Коли готівковий тариф зріс суттєвіше, вони вже кажуть, що подумають.

«При нинішніх цінах і тарифах оновлення автобусів годі чекати»

– На що зараз скаржаться пасажири?

– Як тільки ми піднімаємо тариф, то одразу починають шукати огріхи. Мене як людину теж обурює ріст цін. Газ подорожчав, продукти подорожчали. А зарплата стоїть на місці. Але ми гвинтики в глобальному механізмі і мусимо встигати за його рухом.

Загалом скарг в людей не було. Після зими були зауваження, що транспорт поржавілий, сидіння порвані. Було дано завдання це все відремонтувати, що забезпечити хоч мінімальну естетику. Так, є ще кілька автобусів в проблемному стані. Перевізники пообіцяли вирішити це питання, щойно вийдуть на маршрути їхні інші автобуси, які зараз перебувають на капітальному ремонті. Новий тариф також дозволить їм заощадити кошти і купити зимові шини, щоб сніг не застав перевізників зненацька.

– У попередні роки під час підняття тарифів міська рада щоразу висувала якісь вимоги до перевізників. Спочатку це було запровадження охайної уніформи для всіх водіїв, згодом – оновлення автобусного парку, врешті – принаймні забезпечити культуру водіїв, щоб вони не палили в салоні і не говорили по мобільному під час руху. Всіма цими вимогами перевізники в кінцевому рахунку нехтували. Зараз при перегляді тарифу була якась вимога?

–  Вимога єдина – забезпечити хоч мінімальну естетику і повну безпеку. Так, перевізники багато з домовленого не виконали, тому що тарифи ми піднімали по мізеру, а ціни все росли і росли. І нереально за таких умов добитися такого рухомого складу, який функціонує в Європі. При нинішніх цінах на запчастини, пальне і діючих тарифах як фахівець я не бачу в найближчі 10 років перспектив з оновлення. 

Якщо ми хочемо купити європейський автобус, то він коштує в межах 10 млн. Уявіть, скільки треба перевізнику заробляти, щоб потім повернути затрати. А транспорт ще треба утримати, заправити і заплатити людям зарплату. Це буде нереальний тариф. Хто його заплатить? При зміні тарифів ми виходимо з того, щоб люди ще могли платити, і при цьому перевізник ще міг їздити. Бо якщо поставити тариф, який непідйомний для пасажира, то це призведе до банкрутства перевізників, а люди залишаться взагалі без громадського транспорту.

– В першій половині 2018 року міська рада активно піарила ініціативу створити єдину комунальну транспортну компанію і закупити в лізинг 40 автобусів. Що з реалізацією цього задуму?

– Коли ми планували створювати компанію, кошти на купівлю автобусів в бюджеті були. Але потім нам сказали платити зарплату вчителям і лікарям. І все одразу лопнуло, як булька на воді. Цю ідею ми не відкидаємо. Але змушені виходити з того, яке навантаження лягло на бюджет. А кредитів нам ніхто не дає.

Ми придбали автобус MAN, маємо відносно нові ЛАЗи. Так ось виручки від ЛАЗів вистачає лише на те, щоб їх заправити. А MAN ще 700 грн в мінусі, хоча він і на газі. Якби ми не давали підтримку своєму комунальному підприємству, то ці автобуси б не виїхали. Щоб вони нормально функціонували, тариф у них має бути 20 грн. Думаю, не складно спрогнозувати реакцію тернополян, якби ми озвучили такий тариф.

Тролейбусами й автобусами нікому керувати

– У січні, коли був страйк перевізників, які вже тоді вимагали підняти тарифи, міський голова озвучував претензії до їх роботи, зокрема те, що вони систематично з’їжджають ввечері з маршрутів. Цю проблему вдалося вирішити?

– Тоді кінчилося тим, що орієнтовно 60 із 197 автобусів взагалі розірвали угоди і повністю з’їхали. Якби не те, що ми тепер підняли тариф, то невдовзі ми б не дорахувалися ще 50 автобусів. Ті 60 вже до нас не повернуться. Частину з них власники продали, частина зараз їздить по районах, частина простоює під плотами. Зараз виїздить на рейси десь 140 автобусів, і то це якщо все ідеально складається. Рятує ситуацію те, що шалено впав пасажиропотік, на 6 млн осіб в рік. Бо люди масово виїхали з міста на заробітки. Але якщо вони всі вернуться, чим тоді їх перевозити?

 Ще одна проблема – нестача водіїв. В нас іноді є неполамані автобуси, які б могли вийти в рейс, але нікому ними керувати. Є і тролейбуси такі, які б могли ще возити пасажирів. Але в тролейбусному парку лише 80 водіїв, потрібно ще десь 40. Це при середній зарплаті 10 тис. грн.

– Чому тариф не піднімали раніше? У січні міський голова навпаки заявляв про розрив угод з перевізниками, оскільки вони не виконують умов договору і при цьому ставлять свої ультиматуми…

 – Ніколи чиновники не побіжить міняти тариф, щойно хтось цього захоче. Але коли ми побачили, що частина перевізників пішла, і продовжують йти, а 15 тролейбусів не можуть вийти в рейс, бо їх немає за що ремонтувати, то стало очевидно, що тариф треба змінювати. І люди повинні розуміти: або ми зараз рятуємо ситуацію кількома додатковими гривнями, або ми знищуємо громадський транспорт.

Всі повинні розуміти, що ніколи інфляція не зупиниться. Чи долара, чи євро, чи гривні. І тарифи теж ніколи не стоятимуть на місці, вони знову зростуть. Рано чи пізно ми підійдемо до європейських цін: на газ, на воду, інші комунальні послуги. В Польщі проїзд складає орієнтовно в межах євро. На це потрібно орієнтуватися.

Проблема – в платіжоздатності нашого населення. Ми хочемо комфортно жити, комфортно їздити, але не здатні цього оплатити. Ті, хто наймає робітників, має давати їм гідну зарплату, а не платити копійки, а самому жирувати. А потім скаржаться, що немає працівників. Платіть нормально і ніхто від вас не буде тікати. У нас вільні люди і вони поїхали туди, де краще платять. Рано чи пізно ми прийдемо до моделі, що не треба буде тримати тарифи, бо люди врешті зможуть їх оплатити.

– Чимало зауважень є до трекінгової системи, яка в інтернеті та на зупинках інформує пасажирів про час прибуття того чи іншого громадського транспорту. Подекуди монітори на зупинках відключені чи «зависли», іноді вони надають неправдиву інформацію. Скажімо, вказує, що маршрутка приїде через 27 хв, а вона приїздить через 3, деяких маршруток взагалі немає в системі…

 –  Кожні 30 секунд система пеленгує транспортний засіб, визначає його місцеперебування і швидкість. На підставі цих даних вираховує, скільки часу йому залишилося, щоб доїхати до певної зупинки і видає ці дані на монітор. Якщо автобус пригальмовував біля світлофора, система могла вказати, що наступні 150 м він проїде за 27 хв, взявши для аналізу дуже низьку швидкість. Але згодом дані мали оновитися і було б вказано вірно.

Те, що окремих маршруток немає, пояснюється тим, що ТОВ «Системний зв’язок» їм відключило навігатори через несплату абонентської плати. Загалом відключено орієнтовно половину перевізників. Бо заборгованість складає понад півроку, а перевізники пояснюють, що в них немає коштів. Так, можна було б карати і розривати за таке угоди. Але ми б такими діями зробили ведмежу послугу всім пасажирам. Як кажуть, так відганяли муху, що вбили господаря. Щодо «зависання» монітору я з’ясую, в чому проблема.