Людська винахідливість і підприємливість часто бувають запорукою успіху будь-якого починання, і у будь-якій сфері діяльності. Безперечно, успіх залежить від ініціативних людей, можна сказати, фанатів своєї справи. На добрі слова заслуговує керівництво Рівненської обласної наукової і універсальної бібліотеки та її невтомні ініціативні  працівники, котрі постійно вишукують і запроваджують нові форми роботи з метою залучення до культурно-літературного життя України мешканців міста.  Унікальною за своєю структурою і  пізнавальною цінністю є діюча музейна експозиція «Рівненщина літературна», що гідно представлена на четвертому поверсі закладу.

Задля чого, з якою метою створена музейна експозиція «Рівненщина літературна» мені розповіла провідний бібліотекар, куратор з екскурсій музейної експозиції пані Наталія Васюк:

– Рівне завжди було центром культурно-мистецького життя мешканців нашого краю, який об’єднував талановитих особистостей: художників, поетів, письменників, музикантів. З нашим містом пов’язані біографії багатьох майстрів слова, які увійшли в українську  класичну літературну скарбницю: Олег Ольжич, Улас Самчук, Антоніна Горохович, Зузанна Гінчанка, Іван Куліш та інші. Маючи такі історичні літературні здобутки, нам, працівникам бібліотечної сфери, гріх не популяризувати їх. Адже не всі знають, які цікаві культурні осередки були у Рівному в 1930-1939 рр. Цікавим є й той факт, що Рівненщина органічно поєднувала культури народів різних національностей – українського, польського, єврейського, чеського, німецького та інших. Наше завдання як бібліотекарів донести ці відомості до наших містян, до відвідувачів бібліотеки, зацікавити людей звернутися до джерела знань – книги.

 Фото Віри Мельникової

– Як втілювалась у життя ідея  створення проекту  «Рівненщина літературна»?

– О, це цікава історія (посміхається). Ця наша ідея давно витала у повітрі. Спочатку було вирішено започаткувати такий собі бібліотечний проект під назвою «Живе краєзнавство». Цей проект мав на меті зробити нашу бібліотеку туристичним об’єктом, який би сприяв рівнянам і гостям міста через екскурсійні послуги більше дізнатися про місто, його історію і видатних людей, які колись тут жили.

– Як на Вашу думку: у Рівному є що показати?

 Фото Віри Мельникової

– Наше місто гарне, воно подобається багатьом гостям і мандрівникам, але на жаль, Рівне не має свого історично-архітектурного обличчя, як наприклад, Львів чи Одеса, майже відсутній, я б сказала архітектурний його шарм. Будинки були знищені бомбардуванням під час Другої світової війни, деякі з них були потім зовсім демонтовані, хоча і підлягали реставрації. Нові типові забудови, як відомо, будь-якої архітектурної цінності не мають. Але історія краю дуже насичена і цікава, а її люди – найбільший здобуток. Тому перша складова проекту «Живе краєзнавство» – це екскурсійні послуги. Друга – створення музейної експозиції «Рівненщина літературна».

– Коли Ваші працівники розпочали роботу з реалізації задуманого проекту?

– Ще у 2015 році. Була створена робоча група, яка здійснювала пошукову та дослідницьку роботу у напрямку виявлення персоналій та фактів літературних процесів на Рівненщині. Тоді ж уже були частково виготовлені стенди для інформації, і завершено оформлення у 2017 році.

 Фото Віри Мельникової

– Який період охоплює літературна експозиція? Я так розумію, що музею з історії нашого літературного краю ще не створено?

– Від найдавніших часів до кінця 20-го століття. Так, у Рівненській області немає літературного музею. Правда, у Рівному є «Літературний музей Уласа Самчука» та, що цікаво, у селі Городець Володимирецького району на базі місцевої бібліотеки організовано і функціонує музейна експозиція «Городецькі стежки відомих людей». Українська земля багата на талановитих людей. Головне – зберегти для нащадків наші добрі національні літературні здобутки. Було б лише бажання.

 Фото Віри Мельникової

– Дивлячись на представлену на стендах інформацію, здогадуюсь, що колективом працівників бібліотеки було проведено неабияку серйозну роботу. Розкажіть про це.

– Так, це так і є! Під час пошукової  і дослідницької роботи були опрацьовані книжкові фонди нашої бібліотеки і експонати обласного музею, а також інтернет-ресурси. Знайдено відомості про 500 персоналій та унікальних фактів з літературного, культурно-мистецького та духовного життя видатних людей Рівненщини. Підготовлено 8 інформаційних стендів з текстовою та графічною інформацією.

– Які назви носять розділи краєзнавчої композиції?

– Назви відповідно до періодів і літературних процесів: «Предтеча. Літописання. Край у хроніках», «Книгодрукування, Культурно-освітнє відродження» або «Літературне життя краю на зламі століть», «Літературна еміграція» і таке інше.

– Наталіє Володимирівно, бачу, проведена велика серйозна робота. А хто ж став помічниками, партнерами по справі?

– Партнерами у створенні музейної експозиції стали науковці Рівненського обласного краєзнавчого музею, Музею книги та друкарства Державного історико-культурного заповідника м. Острога, фахівці Вінницької ОУНБ, Воєводської бібліотеки м. Ольштин ( Польща).

– Розкажіть будь ласка про підготовку екскурсоводів з числа Ваших працівників. Адже, на мою думку, інформації багато і вона потребувала ретельного вивчення і засвоєння майбутніми екскурсоводами?

– Ви, пані Віро, правильно міркуєте. Після завершення оформлення стендів проводилася робота з підготовки працівників щодо фахового рівня проведення екскурсій. До цієї справи долучилися в якості екскурсоводів: Анжела  Хамедюк, Неоніла Кожан, Наталія Войтович, Марина Гоярчук, Олена Сисюк, котрі  цікаво і змістовно розповідають екскурсантам про літературний спадок нашого краю. Продовженням цього спілкування можна вважати вже створену групу у Фейсбук з поціновувачів  цих зустрічей, яка носить назву «Літературна Рівненщина».

 Фото Віри Мельникової

– Пані Наталю, що б ви на прощання хотіли б ще сказати нашим читачам?

– Звісно, я б хотіла, щоби наша праця не пропала. Щоби люди, які зацікавились моєю розповіддю, відвідали б наш маленький музей, і екскурсії вулицями нашого міста, а викладачі, вчителі навчальних закладів, розуміючи всю важливість інтелектуального розвитку молодої особистості, сприяли б її гармонійному розвитку. Адже знати своє національне коріння дуже важливо. Так що запрошую до нас на екскурсії усіх бажаючих. До речі, їх можна замовити за такими реквізитами:

м. Рівне, вул.. Короленка, 6 ( бібліотека на Лебединці)

тел.: 067 360 74 27;  (0362) 26-35-85;  (0362) 26-46-68