15 грудня – у день проведення Об’єднавчого собору –було спокійно і без молитовних заходів на знак протесту проти створення в Україні єдиної помісної православної церкви.

На ранковому богослужінні в головному Святоуспенському соборі, що входить у комплекс Почаївської лаври, небагато людей, переважно жінки у хустках.

Священик свою проповідь побудував лише на євангельському вченні, не обмовившись жодним словом про те, що в Україні відбувається Об’єднавчий собор.

Тиша і спокій загалом у самій лаврі і довкола неї. Охоронців обмаль і, на відміну тому, як було зазвичай, вони нічого не запитували, не забороняли фотографувати чи знімати відео.

Напередодні, які розповіли місцеві мешканці, містом прокотився слух, що 15 грудня, можливо, буде хресна хода на знак протесту проти проведення Об’єднавчого собору. Навіть, нібито, лунали заклики до священиків із Донбасу вирушати у Почаїв.

Однак, ні натовпів людей, ні організованих автобусів – кореспондент Радіо Свобода не зауважила.

Депутат Почаївської міської ради від фракції «Свобода» Тарас Паляниця пояснив, що, за його інформацією, хресна хода не відбулася, бо духовенству сказали терміново їхати у Київ на мітинг під стіни Верховної Ради.

«Я знаю, що десант Московського патріархату відрядили на протест у Київ екстрено і тут відмінили події. Політика монахів Почаївської лаври змінюється, ці люди вибрали собі поле бою Почаївську лавру і юридично бій програли, тепер вже йде інформаційна та ідеологічна війна», – каже Тарас Паляниця.

Почаївська міськрада відмовила релігійній організації, яку очолює намісник Почаївської лаври, надати земельну ділянку площею 2,5 гектари. Остання сесія Тернопільської обласної ради була виїзною у Почаєві і на ній обговорювали ситуацію щодо Почаївської лаври.

Почаївська лавра – це релігійний комплекс споруд, який належить українському народові, є у власності української держави. Тому будь-яка релігійна православна організація має право проводити богослужіння у лаврі.

На останній сесії Тернопільської облради фракція «Свобода» піднімала питання, щоб сесія проголосувала за звернення до голови Тернопільської обласної адміністрації Степана Барни з метою розпочати створення дорожньої карти, вивчення питання, чи можливо у правовому полі запровадити почергові богослужіння у лаврі. Очільник область це не підтримав. Мовляв, вважає, що після Об’єднавчого собору буде зрозуміло.

«Але це питання слід вже розпочати, розробити план з Міністерством культури щодо почергового богослужіння, але цього не було поки зроблено. Втім вдалося донести до людей і змінити думку, бо Почаївську лавру Московський патріархат вважає своєю власністю. Якщо у нас є велика релігійна пам’ятка архітектури, яка належить народові України і юридично – державі, чому не поставити питання про почергові богослужіння? Чому одна конфесія має право жити, служити, а інша – обмежена у такому праві?», – наголосив депутат Тарас Паляниця.

Цікаво, що історично власником Почаївської лаври протягом понад 100 років були монахи-василіяни Греко-католицької церкви (з 1713-го до 1832 року). У Львівському державному історичному архіві України у Львові зберігається документ, який підтверджує право власності ченців-василіян. Тому вони історично теж можуть претендувати на лавру. Російський цар Микола І відібрав святиню у василіян і віддав її ченцям Російської православної церкви.

Відтак почалась її нова неукраїнська історія. Нині Почаївську лавру називають «форпостом русского мира».

7 грудня цього року намісник Почаївської лаври Володимир Мороз звернувся до президента Петра Порошенка «з проханням захистити обитель», пояснюючи, що «знедавна українська святиня, Почаївська Свято-Успенська Лавра, почала переживати тиск зі сторони різних владних структур».

Почаївська лавра, 15 грудня 2018 р.

​Позиція мешканців Почаєва різна

У Почаєві проживає близько 8 тисяч людей. Майже половина з них переїхала жити поближче до святині з різних куточків Росії та Молдови.

На території лаври запитувала їхню думку щодо проведення Об’єднавчого собору, створення єдиної помісної української церкви, але переважна більшість уникали відповіді або ж коротко казали, що ставляться «отрицательно», тобто негативно. А ті, хто під стінами лаври просять милостиню, й узагалі відповідали агресивно.

Радіо Свобода поцікавилося думкою мешканців Почаєва на вулиці поза територією монастиря, щодо нинішньої релігійної ситуації і створення єдиної православної церкви.

– То недобре, що відбувається. У кожного своя віра. Я хочу аби служили на старослов’янській мові, а не українській, бо слова перекручують.

– Так не може бути, щоб нині одні відправляли у церкві, а завтра з іншої конфесії. Може бути кровопролиття тут після Собору. Якщо українська церква хоче свою, то нехай будує. Чому забирати лавру?

– У Почаєві мало дуже людей перейде до помісної об’єднаної церкви, бо підтримують «істинну віру». Але з інших міст і сіл України дуже багато перейде в єдину помісну церкву.

– Якщо лавру забиратимуть, то будуть захищати її ті люди, які сюди приїжджають.

– Людей не потрібно залучати і зіштовхувати. Мають вирішити так, щоб не було кровопролиття.

– Я за українську єдину церкву. На якій мові буде відправа? Для мене це не має значення, лиш би була українська церква, щоб була підпорядкована Києву, а не Москві. Я так вважаю, що ми маємо мати свою українську церкву.

Сьогодні важко спрогнозувати ситуацію щодо Почаївської лаври після утворення єдиної Української помісної церкви. Наразі ж, очевидно, що за останні десятиліття позиція Московської церкви тут лише посилювалася. Московський патріархат навіть на території комплексу, що входить до складу Кременецького заповідника, протягом 2011-2013 збудував великий Преображенський собор.