Різноманітних оцінок, суджень та аналізів про так звані цивільні стосунки між хлопцями та дівчатами, є дуже багато. Але, здебільшого, йдеться про фізичний та матеріальний бік тих, про кого мова. Торкнемося іншої сфери, сфери моралі, духовності і тих наслідків, які згодом отримують молоді пари від таких стосунків.

Звичайно, мова не про всіх, але ті історії, про які розповім, можливо, комусь допоможуть уникнути  життєвих помилок, що призводять до дуже сумних наслідків, іноді – непоправних. А між тим, якраз перші роки подружнього життя надзвичайно важливі для здоров’я і щасливого життя молодої пари та їхніх майбутніх дітей. Це запорука міцного і гармонійного сімейного гніздечка.

Якось у Вільнюсі (Литва) мав розмову з молодятами, котрі були з дворічною дитинкою. Настрій у них був пригнічений та розгублений, не могли чітко пояснити, що конкретно непокоїть із здоров’ям малюка. Тривожних симптомів було кілька, але жодного діагнозу. Ходіння по консультаціях відповіді не давало. Між тим показники аналізу крові дуже часто змінювалися, часто порушувалася система травлення,  підвищувалася температура тіла. Запитання залишалися без відповідей, натомість посилювалися тривоги та переживання. А причина, виявляється, була у психологічному стані молодої мами, котра уже п’ятий рік очікувала, коли нарешті, так званий «друг» стане її чоловіком. Але намарно… Молодий батько все знаходив причини, аби перенести омріяну дату на невизначений термін. Відповідно у жінки «руйнувалася» впевненість, сила волі, спокій. Вона постійно жила в тривозі, страху та безпорадності. Як наслідок,  відбувся збій правильної роботи енергоінформаційної структури (біополя) на рівні нижніх ендокринних залоз (муладхара, свадхістана – чакри). Це призвело до порушення багатьох хімічних та енергетичних процесів, що відбуваються в нашому тілі. А оскільки енергетичне поле мами має міцний зв'язок через пуповину із своїм дитям, то ця негативна інформація передається і йому. Щоб змінити ситуацію, треба було (так мало!) узаконити стосунки, аби мати мала впевненість у завтрашньому дні.

Якось, через кілька років, зустрічаю молоду пару, але вже із двома хлоп’ятами. Впізнаю давніх знайомих і міркую, що все у них налагодилося. Та де там! З’ясувалося: у своєму житті молодята нічого не змінили, лиш додалася та ж сама проблема у другого новонародженого синочка. Знову безкінечні візити до лікарів, постійні відмовки молодого тата стати законним чоловіком, і ті ж тривоги, страхи, переживання.

На цей раз я настирливіше підтримав молоду матір, аби її «друг», зрештою, зрозумів, що є важливішим у його житті. Бо завжди кажу іншим: наш Рай – в наших руках. Як організуємо його, так і матимемо. Однак не всі вірять в цю просту істину, тому простіше нічого не змінювати у своїй поведінці, не працювати над собою, а жити як хочеться, ні за що не відповідаючи.

Неофіційні цивільні стосунки, це, здебільшого, повна безперспективність створити те, задля чого Душа прийшла на цю чудову планету Земля. А завдання Душі, в першу чергу, в любові створити сім’ю, в любові народити дітей, в любові формувати їхній характер. Але хто по - справжньому думає про це? Пишу ж для тих, хто думає, або починає замислюватися над тим, як змінити своє життя.

Як це й було в історії з 31-річною киянкою Настею. Мене вразило її незвичне запитання: як навчитися жити по-іншому? Через подібні вже згадані стосунки із своїм другом, втрачає надію мати сім’ю і дітей. З її слів – 7 років минуло намарно. У неї є друг, з яким проводить 5-7 місяців, потім він зникає. Потім знову дзвінок, невдовзі сам з’являється, обіцяє, просить вибачення, вмовляє. Історія повторюється з року в рік. Настя розуміє, чому знаходиться  в глибокій депресії і вже втратила віру у якісь конкретні зміни. Але вона сама захотіла цих змін. Зрозумівши певні речі, повірила в себе, знайшла силу волі, щоб розірвати це порочне коло. Це лише два приклади з дуже великої кількості історій, коли невимовні страждання впали не тільки на учасників цих цивільних стосунків, але й на їхніх дітей. Деякі з них внаслідок цих напружених ситуацій стають енергетичними інвалідами. Добре, якщо сила духу, або інші сприятливі ситуації допоможуть їм впоратися з цим, і в результаті отримати радість і щастя, та й здоров’я в подальших роках життя. Але часом ситуація складається так, що постають проблеми із самим народженням дитини. Настільки від стресів блокується репродуктивна система, а молода пара не може зрозуміти в чому річ. А все, вочевидь, просто. Недарма ж усі релігії світу вчать усвідомлено і цнотливо підходити до створення нової сім’ї, яка реєструється, в першу чергу, не тільки на Землі, але й на Небесах. І чому ж не скористатися тим неоціненим «приданим», що дає Господь кожній майбутній мамі, берегині сімейного затишку, тепла і достатку – жіночою енергією, якій немає ціни. На Сході її називають Шакті. Не розгублена в згаданих стосунках, ця енергія може дати багато плюсів молодій сім’ї в різних аспектах шлюбного сімейного життя, як для чоловіка так і для дітей. Звісно, може… Але тільки тоді, коли вона не розгублена і не розпорошена.

І, як сумний наслідок, маємо нову течію у світі (в Україні також) серед молоді, яку вже встигли назвати «childfree», що в перекладі з англійської означає «вільні від дітей». Звучить це приблизно так: живемо для себе і тільки в своє задоволення, що абсолютно суперечить самій природі людини. Адже Душа втілюється на цю Планету, щоб пройти певні етапи еволюції. Це одночасно для неї велике щастя і випробування. А при згаданих вище розкладах,  у житті, на жаль, це не відбувається. Лише, навпаки, через Божественну Любов і бажання бути корисним своїм дітям, близьким і суспільству, тобто – через Дхарму (санскрит – безкорисливе служіння). А розвивати егоїзм і бажання отримувати від життя лиш матеріальні і фізичні задоволення , несе за собою плачевні результати, посилює нашу карму (причинно-наслідковий результат дій).    

Борис Семеняк, журналіст, психоаналітик