Скелети 19 людей, взуття, ґудзики та навіть жіночий гребінець – все це виявили пошуковці під час розкопок у Дубні. Про перші результати нещодавно розпочатих робіт розповіли під час прес-конференції в Дубенській міській раді 30 травня.

Фото Інформаційний портал Дубно

Близько 30 років питання розстрілів у Дубенській в’язниці не вдавалося розв’язати через те, що приміщення колонії для неповнолітніх було закритим. Процес зрушив з місця лиш із дислокацією в колишній тюрмі військової частини.

«У 2010 році ми створили комісію, яка почала активно працювати над питанням розсекречення подій, що відбувались у Дубенській тюрмі. Засідання повторювались протягом п’яти років і не досягли своєї мети через те, що колонія була закритого типу, і нам не давали дозволу на доступу, – розпочав свою розповідь Дубенський міський голова Василь Антонюк. – Тільки після того, як тут розмістили військову частину ми змогли почати розкопки. Ми думали, що там 3-5 або 7 поховань. А факти показують, що територія колонії – це суцільний цвинтар, де поховані українці, поляки, чехи, євреї.

Я дякую всім: військовій частині, що дозволили нам там перебувати, народному депутату Олександру Дехтярчуку за підтримку та командувачу Збройних сил України за те, що вони погоджуються зробити музейну кімнату злодіянь, які відбулись у ті часи».
Також Василь Антонюк зазначив, що до сьогодні у приміщеннях збереглись сліди від куль та заглибини, якими стікала кров. У майбутньому тут буде меморіальний комплекс у пам’ять про розстріляних.

Святослав Шеремета. Фото Інформаційний портал Дубно

Пошукові роботи проводить меморіально-пошуковий центр «Доля», директор якого Святослав Шеремета поділився деталями досліджень:

 «У березні ми вперше виїхали на місце. У квітні провели попередні пошукові роботи, які дали можливість ствердити, що там є місця поховань. У двох місцях були виявлені людські останки.

З понеділка роботи продовжились, виявили рештки 19 людей. Похованих значно більше, але частина ряду знаходиться під великим бетонним накриттям. За різними даними, у Дубенській тюрмі розстріляли близько 550 осіб. Ми розуміємо, що віднайти всіх буде неможливо, тому що частину загиблих забрали родичі, а частину під час тоталітарного режиму під час побудови нового корпусу, можливо, вивезли.

Німецька архівна довідка підтверджує, що коли відступили радянські війська і сюди зайшли німецькі війська, й були виявлені масові розстріли. Частину розстріляних, тіла яких знаходились у приміщенні, перенесли й поховали у двох рядах біля західної сторони тюрми».

Саме головою на захід лежали рештки знайдених людей. Щоб дістатись до кістяків, спеціалістам довелось прокопати 1 м 30 см, а згідно з історичними даними поховання відбувались на глибині 1 метра.

«Рештки належать людям молодого або середнього віку, з яких 16 чоловіків, 3 жінок. У них виявлені сліди вогнепальних поранень у скроню з певної відстані. Поховання після розстрілу здійснювалось через час, який сягає від трьох годин до трьох діб.  

Якої національності розстріляні? Щонайменше простежуються ознаки двох різних етнічних груп. Які саме – ми зможемо сказати після детальних антропологічних досліджень, а також встановити, чи останки належали саме в’язням. Треба встановити і період до смерті, в який ці люди могли перебувати в тюрмі, де їх утримували.

 На сьогодні вже розкрита траншея довжиною 8 м, але точно відомо, що таких траншей не менше двох. І частина поховань залягає трохи нижче – саме там, де проходять комунікаційні труби, а це значно ускладнює наші роботи та відбір матеріалу. А ще ймовірно, що під час спорудження нової будівлі частина поховань могла бути зруйнованою», – зазначила Ольга Мінейко, антрополог відділу біоархеології інституту археології Національної академії наук України.

Для детальнішого дослідження одного скелета потрібен один день, а скільки часу потрібно для всієї території – спрогнозувати неможливо, оскільки невідомо, скільки тут може бути траншей з похованими. Надалі вилучатимуть останки, зніматимуть плити і шукатимуть другий ряд.

У міській раді склали програму «Пам’ять», якою передбачили 180 тисяч грн.. пошуковому центру та 30 тисяч на поховання. Рештки розстріляних планують перепоховати на центральному кладовищі.
На місці розкопок окрім антропологів працює ще й поліція, оскільки написали заяву на відкриття кримінального провадження.

«Дубно може стати унікальним в історичному сенсі, бо прізвища керівників розстрілів і деяких виконавців добре відомі», – зауважив відповідальний секретар Державної комісії з увічнення пам’яті Святослав Шеремета.

Надалі до справи залучатимуть науковців, небайдужих, яким відома інформація про ситуацію з розстрілами у Дебенській в’язниці. Людей закликають до співпраці. Бо не лише мешканці м.Дубно тут поховані. І не лише дубенчан це стосується. Правду про те, що відбувалось у ті роки має знати Україна і весь світ. Тому розкопки продовжать. Антропологи працюватимуть тут, допоки не зроблять усі необхідні висновки.

Джерело: Інформаційний портал Дубно