У столиці пройшло вручення відзнак «ЕКОтрансформація 2019». Захід, організований  Професійною асоціацією екологів України, забезпечує популяризацію кращих реалізованих проєктів озеленення виробництв, бізнесу, держави та спрямований на створення ефективної платформи для діалогу власників бізнесу, влади, очільників міст та ОТГ, екологів, міжнародних експертів.

Лідери екосфери (влада, бізнес, суспільство, наука) окреслили вектори сталого розвитку для бізнесу, експерти роз'яснили, де взяти кошти на модернізацію, як проблеми перетворити в можливості, про шлях України до чистої енергії, про зелені міста. Обговорили наявні проблеми законодавства у енергетичній сфері.

«Робити екологічну діяльність прибутковою — це майбутнє. Відновлювати природний потенціал, екосистеми, бути соціально корисною компанією — це має стати нормою», — зазначила засновник проекту, президент Професійної асоціації екологів України Людмила Циганок.

Рікардо Кюльхайм, директор проекту «Консультування підприємств щодо енергоефективності», що виконується GIZ за дорученням Уряду Німеччини, виступив, як генеральний партнер проекту «ЕКОтрансформація». Рікардо окреслив виклики та завдання для України, а також  зазначив, що основними проблемами, виявленими спеціалістами GIZ під час енергоаудитів, які проведено більш як на 60 українських підприємствах, є:

1) технологічні:

- незавантаженість значної частини виробництва,

- технічно застаріле обладнання,

- відсутність технічних систем обліку енергоресурсів,

- розгалуженість та значна протяжність систем постачання енергоресурсів та води;

2) організаційні:

- відсутність системи енергоменеджменту та постійного аналізу енергоспоживання,

- відсутність процедур визначення показників енергоефективності,

- брак ефективного оперативного контролю,

- недостатнє забезпечення мотивації персоналу до підвищення енергоефективності.

Про відповідальність усіх суб’єктів взаємодії за процес екотрансформації розповів учасникам форуму і Олег Бондаренко, голова Комітету ВР з питань екологічної політики та природокористування, зазначивши: «Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політки та природокористування має чітко визначені пріоритети у вирішенні екологічних проблем. Переконаний, що всі перетворення мають відбуватись у форматі діалогу між державою, бізнесом, громадськістю та науковою спільнотою».

Олександр Черних, директор Департаменту промислової політики Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства України висловив впевненість, що лише ресурсоефективність — це єдиний шлях розвитку та можливість для бізнесу бути конкурентним. Олександр додав: 

«Якщо українська промисловість не почне підвищувати свою енергоефективність, то через 10 років ми втратимо не тільки зовнішні, а й внутрішні ринки. Адже не витримаємо конкуренції з більш дешевими та якісними європейськими постачальниками.

Український потенціал енергоефективності втричі більший за європейський. Інвестуючи в енергоефективність, підприємства забезпечують не лише свій сталий розвиток та конкурентоспроможність, а й роблять великий крок для свого процвітання в майбутньому.

Вже неодноразово зазначалося, що не існує більш дешевої та екологічно чистої енергії, ніж та, яка не є використаною».

Єгор Фірсов, голова Державної екологічної інспекції України, також акцентував увагу: «Зупинити екотрансформацію неможливо через ті самі причини, через які неможливо зупинити технічний прогрес. Світ уже усвідомив, що майбутнє потребує інших підходів та стандартів. Те, що вважалося нормальним на початку ХХ століття, є неприйнятним зараз. Людство більше не може собі дозволити безмежно спалювати нафту та вугілля, виробляти та звалювати сміття без жодної переробки. Відповідно, зміна підходів до використання природних ресурсів змінює також економіку: формує нові галузі, з’являються нові технології. 

Ми вже сьогодні бачимо, як Європа відмовляється від вугілля. Наступними кроками будуть відмова від викопного палива, заборона дизельних двигунів, перехід на електромобілі. 

Виникає нова галузь — галузь переробки сміття. Сьогодні в європейських країнах вже дешевше сортувати та переробляти, ніж просто викидати сміття на полігоні. Ми так само прямуємо цим шляхом, проте з певним запізненням. Усі ці виклики вже постають перед нами, або ще постануть. 

Адже неможливо бути частиною Європи, частиною глобального світу і при цьому ігнорувати правила, за якими він живе».

Про першочергові кроки виконавчого органу влади на найближчий період учасникам форуму розповів Руслан Стрелец, заступник директора департаменту Мінекоенерго: «Наше короткострокове завдання — автоматизувати процес видачі дозволу на операції у сфері поводження з відходами та дозволу на транскордонне перевезення небезпечних відходів. Далі все це необхідно об’єднати з екологічними деклараціями, які вже 3 роки функціонують в електронному вигляді. І на базі цього створити єдину державну систему управління відходами».

Тарас Демкура, віце-президент зі сталого розвитку, енерго-ефективності, збереження довкілля ICC Ukraine та радник голови Львівської ОДА, розповів: «Тему збереження довкілля та енергоефекстивності досліджую вже 23 роки. Започаткувавши проект Життя в стилі ЕСО ми стали на шлях еко трансформації і робимо все, щоб завтра було краще, ніж учора. Наша основна мета – збереження довкілля для майбутніх поколінь, зменшення сміття в Україні, покращення якості воду, продуктів та життя загалом і щоб бізнес розвивався в гармонії з довкіллям! І це співпадає з метою діяльності ПАЕУ. То ж ми активно долучаємося до усіх заходів асоціації.

Приємно було отримати подяку за сприяння екострансформації бізнесу в Україні, це ще одне підтвердження, що обраний нами шлях – правильний».

Також на заході було презентовано найкращі реалізовані проєкти підприємствами різних сфер та галузей, вручено відзнаки — Еко-оскари.

За матеріалами: «Екологія Підприємства»