Про спалах COVID-19 у лікарні стало відомо незабаром після смерті старшого анестезиста Олександра Іщука. Він помер 9 квітня. Його дружина Ірина, яка працювала в цій же лікарні, теж заразилася і була госпіталізована з двобічною пневмонією.

Однак медики кажуть, що спалах коронавірусу в лікарні відбувся не після смерті анестезиста, а до неї. За словами Ірини, ще коли Олександр був живий, у багатьох співробітників лікарні вже були явні симптоми COVID-19. Пише https://radiotrek.rv.ua 

Однак тестів їм ніхто не робив і багато хто продовжував ходити на роботу.

Після того, як Ірина та кілька її колег заявили про це в ЗМІ і соцмережах, медиків все ж почали тестувати на коронавірус. В результаті 74 медпрацівники отримали позитивний результат.

Подробиці того, що відбувалося в лікарні і як помер її чоловік, розповіла вдова Олександра Іщука Ірина, яка зараз лежить в інфекційному відділенні міської лікарні Рівного:

«Саші був всього 51 рік. Він помер за день до свого дня народження. Заразилися ми, як я вже зараз розумію, на роботі. У побуті були максимально обережні, не виходили з дому без масок і рукавичок, все дезінфікували. Але з огляду на те, що вже тоді творилося в лікарні, не заразитися було практично неможливо. Хоча офіційно у нас на той момент не було жодного пацієнта з підтвердженим COVID-19.

Проте коронавірус в лікарню тоді хтось уже приніс, і медпрацівники швидко заражалися. Перші симптоми у чоловіка з'явилися в суботу, 28 березня. Піднялася температура, з'явився кашель. Правда, кашель був мокрим, а не сухим, як найчастіше буває при коронавірус. Ми подумали, що це може бути черговою бронхіт. Саша страждав хронічним бронхітом і такі загострення траплялися досить часто. Чоловік подзвонив сімейного лікаря, який порадив пити жарознижувальні та антибіотик.

У понеділок Саша пішов здавати аналізи. Всі показники були в нормі, тільки ШОЕ була підвищена. А це якраз говорить про можливу інфекцію дихальних шляхів. Через два дні у мене теж піднялася температура до 37,5. У четвер Саша пішов на рентген.

Ми приїхали в нашу лікарню і дізналися, що, виявляється, ще п'ять днів тому тут госпіталізували двох санітарок. В однієї з них була двостороння пневмонія.

Медбрат, якого ми побачили на посаді в відділенні, поскаржився, що у нього у самого зараз температура 37,6. І він при цьому був на робочому місці.

Рентген показав у Саші двосторонню пневмонію. Показники сатурації були не в нормі, і його госпіталізували. Я теж зробила знімок, але мої легені на той момент були чистими».

Після госпіталізації чоловікові зробили тільки експрес-тест, який показав негативний результат.

«Але експрес-тести не завжди бувають достовірні. Чи робили йому ПЛР-тест, я не бачила. Перші кілька днів у лікарні Саша дихав киснем. У мене в цей час трималася підвищена температура, потім відчула біль в грудній клітці. Лікар, який мене прослухав, повідомив, що з'явилися хрипи. Мене теж поклали в лікарню.

А Саші тим часом кисневої маски вже не вистачало, необхідно було підключати його до апарату ШВЛ. Його ввели в стан медикаментозного сну, підключили. Він опинився в тому самому відділенні, в якому пропрацював багато років ...

Я сподівалася, що його врятують. Він був на апараті три дні. А вранці 9 квітня його не стало ...

Того ранку до мене зайшов лікар, запитав про самопочуття. Палата, де лежав Саша, була поруч, і я почула шум. Лікар, який до мене заходив, побіг туди. Я - за ним. Чула, як там кричали: «Адреналін!»

Я забігла в ту палату і побачила, як Сашу намагаються відкачати. Впала на коліна, почала плакати ... Мене вивели з палати. Сказали, що Саші завели серце.

Але через кілька хвилин все знову забігали і знову почали його «качати». Потім медики тихо вийшли з палати. Я вирішила, що Сашу відкачали. З надією заглянула в палату і запитала у медсестри: «Завели?» Але вона тільки похитала головою: «Ні ...»

І навіть тоді ніхто не говорив, що Саша помер від коронавірусу. Діагноз залишався непідтвердженими і після його смерті. Хоча всі у відділенні вже розуміли, що це - коронавірус. В Сашиній палаті медики були в захисних костюмах. Але при цьому все одно відбувалося щось дивне.

У лікарні продовжували працювати співробітники з явними ознаками захворювання. Вони не перебували в ізоляції, їм не робили тестів. А завідувач відділення при цьому ходив без маски! З таким підходом вірус явно успішно продовжував поширюватися. Адже в лікарню весь цей час приходили пацієнти, які легко могли заразитися від лікарів (нещодавно в ЗМІ з'явилася інформації про пацієнтку Рівненської обласної лікарні, яка регулярно приїжджала в лікарню на процедуру гемодіалізу і заразилася COVID-19. Жінка впевнена, що заразилася саме в лікарні . - Авт.).

Мені зробили знімок, який показав лівосторонню пневмонію. У мене взяли ПЛР-тест, але результат чомусь не повідомили навіть на третю добу.

Зате черговий лікар запропонував мені поїхати додому. Мовляв, почуваєшся ти більш-менш нормально, уколи зможеш собі робити сама.

Але ж у мене вже була пневмонія, стан погіршувався! І до цих пір не було підтвердження, коронавірус це чи ні. А поїхати додому означало заразити 20-річну доньку або батьків. Дивлячись на те, як швидко все сталося з Сашком, я розуміла, що і мені з дня на день може знадобитися кисень.

Тим часом співробітники лікарні продовжували заражатися.

Тим медпрацівникам, які контактували з уже хворими, тестів ніхто не робив.

Виявилося, з симптомами коронавірусу зліг лікар, кабінет якого був навпроти Сашиного. Потім точно так само ще один лікар, а за ним і вся його родина ...

Після дзвінка моїх батьків в обласне управління охорони здоров'я та мого звернення на гарячу лінію Міністерства охорони здоров'я лікар сказав, що я залишаюся в лікарні, і що мені ще раз будуть робити ПЛР-тест. Але результати ПЛР-тесту, який робили після смерті Саші, мені так ніхто і не показав. Ніби вони були негативними, але на руки я нічого не отримала. А керівник лікарні ще й дорікнув мені тим, що я «роздуваю скандали замість того, щоб берегти пам'ять про чоловіка».

Пізніше відділення, в якому я перебувала, закрили на дезінфекцію, а мене перевели в ЛОР-відділення, яке вже точно не пристосоване для лікування хворих коронавірусом. Там навіть не було кисню. Якби я серед ночі раптом почала задихатися, мені ніхто б не зміг допомогти. А у мене в той момент, як показав черговий знімок, вже була двостороння пневмонія».

За словами Ірини, врешті, батьки домоглися, щоб її перевели в інфекційне відділення міської лікарні Рівного.

«Там мені відразу зробили експрес-тест на коронавірус, який показав позитивний результат. В інфекційному відділенні мене повністю ізолювали, навіть з медперсоналом я спілкувалася в основному через спеціальне віконце. Якщо потрібен був огляд, лікар приходив в захисному костюмі. Тут ризик подальшого розповсюдження вірусу - мінімальний.

Мені змінили лікування, і поступово я почала йти на поправку. Зараз вже не приймаю антибіотики. Сатурація в нормі. Іноді трохи піднімається температура, але потім падає. Я п'ю цинк, вітамін Д і ще кілька препаратів. Лікарі пояснили, що зараз у мене вже виробляється імунітет, організм одужує».

Повертатися на роботу в обласну лікарню після пережитого Ірина не збирається.

«Я вірю в те, що в обласній лікарні дійсно намагалися врятувати мого чоловіка. І я вдячна лікарям, які це робили. На жаль, Саша, справді, був у групі ризику. Хронічний бронхіт, гіпертонія, проблеми з серцем і вагою (він важив 140 кілограмів). Для людей з такими захворюваннями COVID-19 дійсно часто стає смертельним.

Але я не розумію, чому медикам не робили тести на коронавірус, чому хворих серед лікарів ставало все більше, і ніхто не вживав ніяких заходів. Зараз коронавірусом захворіли вже 74 медпрацівники. Це дуже багато для однієї лікарні. Але ж якби на перші випадки зараження відреагували належним чином, такого б не сталося».

Коли стало відомо, що коронавірус підтвердився у 74 працівників лікарні, в обласному управлінні охорони здоров'я ініціювали з цього приводу перевірку.

Заступник головного лікаря Рівненської обласної лікарні Лариса Обуховська повідомила на брифінгу, що через спалах коронавірусу закриті на карантин відділення анестезіології та інтенсивної терапії, обласний центр ортопедії, травматології та вертебрології, а також центр торакальної хірургії.

А головний лікар обласної лікарні Ігор Зима в коментарі виданню «Четверта влада» заявив, що проводити співробітникам ПЛР-тести почали з 13 квітня.

«З 13 квітня ми тестуємо всіх контактних (тих, хто контактував з уже хворими. - Авт.) Методом ПЛР. Навіть тих, у кого немає клінічних ознак».

На питання, чому контактні медпрацівники не проходили перевірку до 13 квітня (адже вони продовжували приймати пацієнтів), Ігор Зима відповів, що «на це повинен був направляти сімейний лікар».

Коментуючи ситуацію зі смертю анестезиста Олександра Іщука і захворюванням його дружини, Ігор Зима сказав, що всі тести на коронавірус, які робили покійному, показували негативний результат. Негативними були і тести, які в умовах обласної лікарні робили Ірині Іщук. Чому зроблений їй в інфекційній лікарні тест тут же показав позитивний результат, ніхто пояснити не може.

Тим часом видання «Четверта влада» опублікувало розповідь медсестри Рівненської обласної лікарні Оксани Гриб, яка працювала в ЛОР-відділенні і теж заразилася коронавірусом. Перші симптоми хвороби у Оксани Гриб проявилися 1 квітня. За кілька днів до цього вона була на чергуванні разом з двома санітарками, у яких пізніше підтвердився коронавірус.

3 квітня Оксані стало гірше, і вона лягла в стаціонар своєї ж лікарні. За словами Оксани, коли з'ясувалося, що вона була на зміні разом з однією з хворих санітарок, їй зробили експрес-тест, який, як їй сказали, дав негативний результат. Але, як і у випадку з Іриною Іщук, результатів тесту Оксані ніхто не показав.

«Мені ставало гірше, - розповіла вона. - Коли наше відділення закрили на карантин, мене з температурою і жахливою ​​задишкою виписали додому. Нікому зі співробітників ПЛР-тестів не робили...

Коли в четвер я приїхала зробити комп'ютерну томографію, ледве дійшла до кабінету. Уже з трудом дихала, не могла говорити ... »

КТ показала двосторонню пневмонію. Пізніше пневмонію діагностували і у чоловіка Оксани. Як і Ірина Іщук, Оксана Гриб в результаті вирішила лікуватися не в обласній лікарні, а в інфекційному відділенні міської лікарні.

Там їй зробили тест на коронавірус, який показав позитивний результат.

Брат Оксани Валентин Дудка - епідеміолог. Він вважає, що Рівненська обласна лікарня в той момент просто економила ПЛР-тести.

«Можливо, там була негласна вказівка проводити якомога менше тестів. Інакше чому під час пандемії не було вказівки тестувати контактних медиків? Це - або недбалість, або і зовсім злочинна змова», - каже Валентин Дудка.

За інформацією https://radiotrek.rv.ua