Одного разу у матері запитали:

«Кого із дітей ти любиш найбільше?»

Мати відповіла:

«Найменшого, доки не виросте!

Хворого, поки не стане здоровим!

Того, хто покинув дім, поки не повернеться!

І кожного, поки я жива!»

Ось, що пише Вікіпедія - вільна енциклопедія про маму.

Ма́ти, ма́ма , не́ня(не́нька), ма́мця, ма́тінка(ма́тіночка), мату́ня, мату́ся , ма́тір — жінка стосовно своїх дітей.

Крім біологічної матері, матір'ю також можуть називати жінку, що виконує соціальну роль матері, прийомну матір, або мачуху. З розвитком репродуктивної медицини, біологічне материнство стало можливо розділити між генетичною матір'ю (з чиєї яйцеклітини розвивається дитина) і сурогатною матір'ю (що виношує і народжує дитину). Молочною матір'ю, або годувальницею називають жінку, що вигодовує чужу дитину своїми грудьми. У християнстві  хрещена мати — жінка по відношенню до того, кого вона хрестила.

В християнстві першоматір’ю вважається Мати Ісуса Христа, Діва Марія.

Згадується у Новому Заповіті. Одна з центральних постатей європейської та світової культури. Народилася в Єрусалимі, у єврейській родині, що походила з Назарету, Галілея. Згідно з апокрифічною літературою була донькою святих Йоакима та Анни, нащадків ізраїльського царя Давида. За християнським віровченням була зачата в непорочний спосіб, не зазнавши первородного гріха. Все життя була дівою. Деякий час мешкала в Єрусалимському храмі. Отримала благословенну звістку від архангела Гавриїла, що народить Ісуса Христа, якого зачала чудесним чином від Святого Духа. За декілька днів зустрілася зі своєю родичкою Єлисаветою й оповіла їй про чудо. На цей час була заручена з назаретським теслею Йосипом, який взяв її за дружину. Разом із чоловіком вирушила до Вифлиєму, де народила Ісуса Христа. Через переслідування юдейського царя Ірода I була змушена тікати з родиною до Єгипту. Супроводжувала Ісуса протягом його життя, була членом першої християнської церкви. Попрохала сина здійснити чудо на весіллі в Кані Галілейській — перше з чудес, що вчинив Спаситель. Була присутня на Розп'ятті, Вознесінні та П'ятидесятниці. Померла в Єрусалимі, похована Гетсиманському саду. Християни вірять, що після Успіння, Господь узяв Марію на Небеса й короновував королевою (царицею). Марія займає головне місце в християнській традиції вшанування святих. Їй присвячена окрема галузь теологічних досліджень — маріологія. Марію величають Непорочною Дівою, Великою Святою, Богородицею, Царицею Небесною та іншими високими титулами. Їй приписують чудесні об'явлення та діяння після смерті. З Марією пов'язана велика кількість християнських свят — Покрова, Парман, Непорочного Серця тощо, а також багата традиція іконопису та живопису. Молитва до Марії є однією з основних християнських молитов; їй присвячений розарій, антифони.

  Все ж таки найголовнішим у материнстві напевно є продовження роду та піклування про своє потомство. І не дивно, що властивістю материнства Господь наділив не лише людей, а й все живе та неживе на планеті Земля. Та й сама планета є живою істотою, праматір’ю всіх матусь. Пропонуємо читачам дві давні притчі про маму.

Притча про маму 1.

За день до свого народження дитина запитав у Бога, - Кажуть, завтра мене посилають на Землю. Як же я буду там жити, адже я така мала і беззахисна?

Бог відповів, - Я подарую тобі ангела, який буде чекати тебе і піклуватися про тебе.
Дитина задумалась, потім сказала знову, - Тут, на Небесах, я лише співаю і сміюся, цього достатньо мені для щастя.

Бог відповів, - Твій ангел співатиме і посміхатиметься тобі, ти відчуєш його любов і будеш щасливою.

- Але як же я буду розуміти людей, адже я не знаю їхньої мови? - Запитала дитина, пильно дивлячись на Бога. Бог посміхнувся і відповів, - Твій ангел буде говорити тобі найпрекрасніші і солодкі слова, які ти коли-небудь почуєш, і спокійно, терпляче він навчить тебе розмовляти.А що мені робити, якщо я захочу звернутися до тебе?

Бог м'яко торкнувся дитячої голівки і сказав, - Твій ангел складе твої руки разом і навчить тебе молитися.

Потім дитина запитала, - Я чула, що на Землі є зло. Хто захистить мене?
- Твій ангел захистить тебе, навіть ризикуючи власним життям.
- Мені буде дуже сумно, тому що я не зможу більше бачити тебе ...
- Твій ангел розповість тобі про мене все і покаже шлях, як повернутися до мене. Так що я завжди буду поруч з тобою.
  У цей момент на Небесах панувала тиша, але з Землі вже стали доноситися голоси ... і дитина в поспіху запитала:
- Господь, перш ніж я покину тебе, скажи ж мені, як звуть мого ангела?
- Його ім'я немає значення. Ти будеш просто називати його Мама.
Любіть своїх дітей, будьте завжди для них Ангелами-хранителями!

Коли Бог творив маму(притча 2). 

Одного разу добрий Бог вирішив створити… маму. Шість днів та ночей Він роздумував і експериментував. Та ось з’явився ангел і каже: – Ти стільки часу тратиш на неї! – Так… Але чи ти читав вимоги замовлення? Вона повинна складатися зі 180 рухомих частин, які можна було б при потребі замінити, її поцілунок має лікувати все – від зламаної ноги до розчарування в коханні, також вона мусить мати шість пар рук. Ангел похитав головою і недовірливо спитав: – Шість пар рук? – Не в руках проблема, – відповів Бог, – а в трьох парах очей, що вона повинна мати. – Аж стільки! – скрикнув ангел. Бог ствердно кивнув. Потім додав: – Одну пару, щоб бачити через зачинені двері, коли питає: «Що ви там робите, діти?», навіть якщо вона вже знає, що вони роблять. Іншу пару – на потилиці, щоб бачити те, що не мала би бачити, але що має знати. Ще іншу пару, щоб таємно сказати синові, який попав у халепу: «Розумію, сину, і люблю тебе». – Господи, – сказав ангел, – вже пізно, йди відпочивати. – Не можу, – відповів Господь. – Вже майже закінчую. Ангел поволі обійшов навколо моделі матері. – Надто ніжна, – сказав, зітхаючи. – Але витривала! – відповів Господь із запалом. – Ти не можеш уявити собі того, що може зробити чи перетерпіти мати. – Вміє думати? – спитав ангел. – Не тільки думати, а вміє також дуже добре користуватися своїм розумом і пристосовуватися до обставин. Тоді ангел схилився над моделлю і доторкнувся пальцем до її обличчя. – Тут щось стікає, – сказав здивовано. – Так, це – сльоза, – відповів зі смутком Бог. – А для чого вона? – спитав ангел. – Щоб висловити радість, смуток, розчарування, біль. – Господи, Ти – справді геній! – вигукнув захоплено ангел. Тихим меланхолійним голосом Бог прошепотів: – Правду кажучи, це не Я створив… ту сльозу…

Бог не створив сліз. То чому їх творимо ми?

Із книжки Бруно Ферреро «365 коротких історій для душі»

Браття й сестри, українці, любіть та шануйте своїх матерів! Поважайте, якими б і ким вони не були, бо це вони нам дали життя та материнську любов. В нас, українців, навіть наша країна асоціюється з матір’ю, адже недарма ми її з давніх давен кличемо Ненею. Ніколи, ні за яких обставин не забуваймо якого ми роду, якої нації, де ми народилися і чиїм молоком скормлені. Наша Неня найкраща в світі, неповторна! Просто зараз вона переживає не кращі часи через наших правителів і це вони винні у всьому, а не наша Неня-Україна.

Віктор Аверкієв