Чому фасади будівель у центрі Чернівців занедбані, як цьому зарадити та чи зміниться ситуація до кінця цього року.

З кожним днем фасади будинків у історичному центрі Чернівців стають дедалі гіршими. А ризик, що черговий шмат балкона чи штукатурки впаде на голови чернівчан – більшим. Звісно, є фасади будинків, яким пощастило. Хоча б частково. Серед них кафе, ресторани, салони краси. Про житлові будинки ж повинні дбати самі власники. А в них стабільно немає грошей. Так із року в рік іде гра на виживання. Впаде ще один тиньк чи ні? Посиплеться штукатурка чи втримається? 

Фото Альони Чорної

Стан фасадів, балконів та інших несучих конструкцій перевіряє управлінська компанія, яка обслуговує будинки, розповіла начальниця управління охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради Олена Пушкова. Також згідно з чинним законодавством, за стан будівель та приміщень, де є приватизовані квартири, відповідають безпосередньо власники. Капітальний ремонт фасаду можна зробити лише за програмою співфінансування: 70% вартости відшкодовують з міського бюджету, 30% сплачують мешканці. Але грошей через коронавірус наразі немає.

«У нас було дуже багато планів, але через пандемію Covid-19 кошти спрямували на боротьбу з коронавірусом. Програма зі співфінансування залишилася. Зараз на черзі близько 35 заяв щодо реставрації брам. Цього року відновити зможуть ті об’єкти, на які люди вже здали гроші. Місто додасть свої 70%. Щодо фасадів, то співфінансування також можливе. Та наразі місто зайняло таку позицію, що всі проблеми переклали на мешканців, оскільки будинки зняті з балансу міської ради. Хоча я тут не погоджуюся, тому що є закон про охорону культурної спадщини. Та через відсутність коштів мова про це наразі не йде. Водночас коштів немає на ремонтні роботи й у власників квартир. Адже багато з них – люди пенсійного віку», – каже Пушкова.

Фото Альони Чорної

Мешканці будинку №26 на вул. Кобилянської готові завершити реставрацію фасаду:

«Там досить активні чернівчани. За рахунок співфінансування зробили браму, дах, відновили бюсти на фасаді. Вони встигли це відновити раніше. Тепер планують зробити фасад», – розповідає Олена Пушкова.

Потребує оновлення і зовнішній вигляд дошкільного навчального закладу №7, що на вулиці Ольги Кобилянської, 21.

«Якщо це садочок, то він перебуває на балансі управління культури, яке і повинно знайти кошти на ремонт. На комунальні об’єкти місто може виділяти фінансування, але теж у порядку черговости. Мають бути складені кошториси. Зараз ми пишемо нову програму з охорони культурної спадщини Чернівців. Тому збираємо інформацію від усіх учасників, які дотичні до утримання будинків. Будемо рахувати, скільки потрібно. Попередня програма налічувала 360 млн грн, і це станом на 2008 рік. Нині ці цифри можуть бути набагато більшими. Треба реально оцінювати свої можливості. Першочергові, звісно, протиаварійні роботи», – каже Олена Пушкова.  І додає, що, попри все, сусідньому Львову вдається реставрувати і фасади, і вікна, і двері.

Фото Альони Чорної

«У Львові багато програм, за якими відбувається співпраця з іноземними компаніями. Тим паче там виділяють багато коштів із міського бюджету. Тому фінансування у Львові є, а в нас нема», – пояснює чиновниця.

Як реагують на стан фасадів туристи, цікавимося у професійної екскурсоводки Євгенії Пушкової. 

«На жаль, враження від фасадів у Чернівцях далеко не з найкращих. Туристи зазвичай дуже приязно сприймають наше місто, але свіжим оком вони одразу помічають усі недоліки, до яких ми звикли. Всі одразу бачать, де сиплеться, де ледь тримається карниз. І це все збиває настрій і позитивне сприйняття Чернівців, на яке ми розраховуємо і яке хочемо створити у туриста. Дуже шкода, що наша міська влада так байдуже ставиться до Чернівців», – зазначає Євгенія Пушкова.

Екскурсоводка додає, що у місті багато небайдужих жителів, які могли б об’єднати свої зусилля задля збереження  культурної спадщини:

«Під час карантину я запровадила програму «Екскурсії для своїх», яка показала, скільки насправді є людей, небайдужих до нашого міста. Думаю, якби взяти цю енергію і направити її в правильне русло, то ми могли б зробити дуже багато. Але це хтось повинен організувати. Думаю, що це мала б бути саме міська влада. Можна розробити програми, створити ініціативний штаб, залучити чернівчан».

За словами Євгенії, у Чернівцях багато небайдужих підприємців, які могли б надати знижки, щось зробити на волонтерських засадах чи за меншу плату для покращення міста.

«Якщо мати бажання, то все можливо. Врешті-решт, ми всі живемо у цьому місті, сплачуємо податки, і ці кошти могли б іти і на розвиток міста зокрема, і щонайменше на його підтримку. Для руйнування можна взагалі нічого не робити. Фасади псуються від впливу часу, погодних умов. І щоб такого не ставалося, треба протиставляти цьому реальну роботу. А зараз, на жаль, дуже часто чую від колишніх чернівчан, які повертаються в місто як туристи, що Чернівці занепадають і руйнуються. Це дуже прикро чути. І соромно тим, хто спілкується з цими людьми. Мені зокрема, колегам екскурсоводам. А повинно бути соромно насамперед міській владі».

Керівник управлінської компанії Михайло Сізов розповів, що їхня фірма попереджає мешканців про необхідність ремонтних робіт. Але переважно власники не мають коштів:

«Ми шукаємо спільну мову через мешканців або через Департамент ЖКГ. Пропонуємо через протокол провести ремонт і надати кошторис. Люди ухвалюють рішення. Якщо фасад сиплеться на голову, то проводимо поточні роботи, щоб нікого не зачепило», – додає Михайло.

Поцікавитися ходом справ та перспективними планами у начальника відділу з експлуатації та ремонту житлового фонду Департаменту ЖКГ міської ради Олександра Гордієнка не вийшло. Посадовець наразі у відпустці.

Отож, залишається знову сподіватися. На мистецтво домовлятися з власниками квартир та на можливу ініціативність міської влади… А ще на везіння не потрапити в новини як звичайний перехожий, на якого дуже «несподівано» впав шмат карниза.

За матеріалами shpalta.media