Дванадцять добрих віршенят Оксани Ратушняк вирушили до дітлахів у переддень Новоріччя

29.12.2020 00:01 Опубліковано : Валентина Семеняк
Джерело: TeNews

В Україні відзначають День Гідності та Свободи: заходи у Львові

Цю невеличку книжечку приємно тримати в руках: вона грайлива і сонячна, незважаючи на те, що у ній є про зиму. Допомагає малечі вже з перших сторінок «пірнути» у казковий світ. А дорослим – у дитинство, принаймні, згадати його. «Рукавиці для лисиці» – дебютна дитяча збірка Тернопільської поетеси Оксани Ратушняк, у якій 12 «віршенят» (за Володимиром Кравчуком, її редактором).

Барвистий зміст (назви поезій) відразу налаштовує на позитивний лад, і це вкрай важливо, адже від того, що читають наші діти і що читаємо їм ми, залежить дуже і дуже багато. Тож я відразу почала із «Рукавиць для лисиці». Ну, дуже утаємничено «відгукнулася» мені сама назва. Історія про рудохвосту лиску, яка бідолашна загубила рукавиці і дуже-предуже мерзла в лапки. Їй на допомогу приходять лісові звірята-друзі. «Шкода стало нам сестрицю, / Відшукали рукавиці./ Як же тішилась пухнаста – /Це для неї тепле щастя!». А відкривається книжечка віршиком із філософською назвою «Світ в калюжках». У ньому про світлу і чисту душу. Адже, погодьтесь (і це беззаперечна правда!), не кожний може помітити цілий світ: із деревами, хмаринками, клаптиком неба: «А як ближче підійти, / Можна там й себе знайти». Принагідно згадується відомий вислів українського письменника і режисера Олександра Довженка, який вже став крилатим: «Двоє дивляться вниз. Один бачить калюжу, другий – зорі. Що кому».

Рядки про те, як «Позіхали мишенята / Й сонно терли оченята» («Прокидається природа») – розчулили особливо. Бо ж відразу уявила! А тут ще й казковий їжачок приєднався, який несподівано «під пнем казки зустрів! / Спритно враз до колючок/ Приколов лантух казок» («Казковий їжачок»), а за ним – «Ведмідь і капелюх». А як гармонійно переплелись морські ілюстрації із «Корабликом» і «Морськими ліхтариками», а «Рибчині мрії» із «Примхливою кішкою», «Слоник і квіти» з «Рожевими снами». На завершення «Сніданок із Сонечком» – надзвичайна потіха, а ще цікаві метафори «Притулилось зранку/ Сонце до фіранки»./ – Не соромся, Сонечко, – Усміхнулась донечка – / Зазирни до ґанку, – / Просим до сніданку»! Однак я повертаюсь до мого улюбленого персонажа – до Слоника. Люблю цих добрих тварин, адже не раз під час мандрівок Індією, їх зустрічала, торкалась до них, а одного разу навіть здійснила коротеньку подорож (під наглядом). Слоник Оксани Ратушняк надзвичайно шанобливий і милий, дарує малятам квіти. І хоча він нетутешній, в подарунок приготував м’яту, мак, ромашки і волошки, бо має напрочуд добре серце. Добра книжка вирушає до дітлахів у Новий прийдешній рік. Приємна новина!

Читайте більше на TeNews.