Валентина Семеняк

Валентина Семеняк

журналіст, фотохудожниця, письменниця

Микола Горбаль і його три дороги

28.09.2021 12:40   Автор : Валентина Семеняк
Джерело: TeNews

У «Музеї національно-визвольної боротьби Тернопільщини» відбулася зустріч із українським дисидентом, учасником руху шістдесятників, багаторічним політв’язнем, громадським діячем, письменником, високодуховним чоловіком Миколою Горбалем на долю якого випало чимало бід: депортація, переселення, ув’язнення. Він презентував нову книгу «Повість про три дороги» про правду і зраду, в основі якої власні пережиття і випробування.  

У його творчому доробку добротні й високоінтелектуальні книги, написані у найскладніший період життя – в ув’язненні. «Деталі піщаного годинника» – збірка поезій та пісень (1970-1980), вийшла в Нью-Йорку з передмовою Надії Світличної, а ще «Коломийка для Андрійка», «Придорожня капличка». Надія Світлична – правозахисниця, член Закордонного представництва Української Гельсінської групи, редактор-укладач «Вісника репресій в Україні» (США). 

 Унікальність згаданих видань в тому, що писалися вони підпільно на різних клаптиках і таємно передавались на волю. Видрук книг аж у США стало справжнім містичним дивом для політв’язня. І цей беззаперечний факт дарував віру і надію, додавав неабияких творчих і духовних сил, незважаючи на страдницькі умови існування. Нарешті світ почув правду про радянських політичних в’язнів, більшість яких були з України. Згодом, через великий проміжок часу, розглядаючи переданий з Америки архів Світличної, з великим подивом пан Микола виявив там свої тюремні записки… «Презентація життя», «Повернення» – реалістично філософські твори. Той, хто слідкує за творчістю Миколи Горбаля, може помітити, що скрізь у його книгах, окрім головних персонажів, присутній священник Валерій Лукашевич. Він «списаний» з реального політв’язня побратима Семена Скалича. Шістнадцять років пекла совєтських тюрем і концтаборів особливо суворого режиму – саме стільки відсидів вчитель музики за розповсюдження самвидаву. Мав відбувати усі двадцять три роки, але почалася «пєрєстройка». На захист радянських політв’язнів став тодішній президент США Рональд Рейган. Тим часом заслання «подарувало» Горбалю знакові зустрічі із сильними духом українцями: Тихим, Литвиним, Стусом, Лук’яненком, Чорноволом…

  • Українців за ґрати садили найбільше. Пригадую, зі мною було 2 вірменина, 2 латиші, 3 росіянина, жодного білоруса і 14 українців. Виявляється, – із сумом в голосі згадує пан Микола, – бути собою – це героїзм…

 На зустріч до письменника завітали шанувальники його письма, друзі-однодумці, представники ГО, одним словом ті, хто вболіває за подальшу долю Вітчизни. Серед них – Петро Маленький, Борис Діденко, Степан Саранчук, письменники Олег Герман, Володимир Барна. На думку Олега Германа, найважливіші у кожного з нас три дороги: Віра, Надія, Любов. Але їх треба пильнувати, плекати і шанувати. Вперше про Миколу Горбаля Володимир Барна почув, коли створювалося Всеукраїнське товариство «Лемківщина». Заодно він презентував мистецький часопис «Бескиди», де представив творчість геніального рідного брата Миколи – Богдана. До слова. Пан Микола зумів зберегти понад дві тисячі малюнків талановитого Богдана, який від народження мав синдром Дауна. Спершу зробив виставку у Києві. Вона набула тоді розголосу і мала добру пресу. Журнал «Українська культура» опублікував статтю «Феномен Богдана Горбаля». Після смерті брата відкрив галерею його імені у селі Летяче Заліщицького району, поряд із музеєм українського дисидентства.

«Хтось може сказати, що малюнки примітивні, – написала в себе на сторінці київська журналістка Дарія Гірна, яка відвідала музей. – Але якщо вдивитися, порозглядати деталі, – волосся на потилиці починає легенько так рухатися.

Сам Горбаль тут із дружиною, дбає про господарство і намагається реставрувати місцевий закинутий католицький храм. Словом, життя, – як найкращий сценарій для бомбічного художнього фільму. В умовній Польщі або Литві людина рівня Миколи Горбаля вважалася б національним героєм і про неї знали б усі. Не можу передати наскільки мене вразила його історія. Я слухала і думала, що не може одна людина витримати це все, через що пройшов він. 16 років ув'язнення, три липових справи одна за одною…».

Однак Миколу Горбаля треба читати. Його Слово актуальне сьогодні, як ніколи. Тож навмання розгортаю «Повість про три дороги» і мої очі вихоплюють ці рядки: «Залишалась надія на Бога. Молитися, молитися, просити Господа про порятунок. І ще – надія на наших славних предків, на їхню допомогу з Небес. Оскільки душа безсмертна, то десь там у духовному світі мають бути мільйони душ українців, що загинули з вини демона московської великодержавності; десь там має бути дух Богдана Хмельницького, того Хмельницького, котрий ще наприкінці свого земного життя збагнув, що союз із Московією виявився союзом із сатаною, але…». Перед кожним з нас постають у житті різні дороги, і дуже важливо не помилитися, зробити правильний життєвий вибір. Пам’ятаймо про це.

Фото Валентина Семеняк

null
 

 

null
 

 


Читайте більше на TeNews.

Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук.
Джерело: TeNews