Про широкомасштабний розшук тих, хто здійснив СЗЧ і дезертирство, а також про порядок законного повернення на військову службу АрміяInform говорила із заступником начальника Головного управління Військової служби правопорядку полковником Олександром Гринчуком.

— Не так давно були внесені зміни до Кримінального кодексу України щодо СЗЧ. Відтепер є можливість у військовослужбовців повернутися на службу, уникнувши кримінального покарання. Отже, як нині у законний спосіб повернутися із СЗЧ?

— Наразі є декілька варіантів повернення на військову службу. Все залежить від категорій військовослужбовців. Загалом їх три.

Якщо говорити про зміни в Кримінальному кодексі, то це стосується військовослужбовців, щодо яких вже внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. У такому разі військовослужбовець може самостійно на етапі досудового розслідування звернутися з письмовим клопотанням до слідчого, прокурора, безпосередньо до суду або прибути до найближчого органу управління ВСП.

Якщо на цьому етапі триває кримінальне провадження стосовно такого військовослужбовця і йому призупинена військова служба, прокурор може подати клопотання до суду про звільнення його від кримінальної відповідальності для продовження служби. Але тут є ще певні умови. Зокрема, це стосується військовослужбовців, які вчинили СЗЧ вперше. Також має бути письмова згода командира військової частини на продовження ним військової служби.

Відповідно, суд може ухвалити рішення про закриття кримінального провадження та звільнити військовослужбовця від кримінальної відповідальності. У такому разі військовому дається три доби, аби прибути у військову частину або до місця служби, а вже частина зобов’язана поновити цього військовослужбовця на службі.

Водночас слід зазначити, що можуть виникати певні обставини, які не дадуть військовому повернутися до тієї військової частини, де він проходив службу, це, наприклад, відмова командира у наданні згоди. У такому випадку він може повернутися на службу до іншої військової частини. Перелік цих частин визначає Генеральний штаб ЗСУ.

Є інша категорія військовослужбовців, і відповідно інший варіант повернення. Він, як правило, є найбільш поширеним. До 45% з тих випадків, коли військовослужбовці вчинили СЗЧ, тривалість якого не перевищувала трьох діб. Тобто до набуття ознак кримінального правопорушення. У такому випадку цей військовослужбовець може самостійно повернутись до військової частини для продовження проходження служби. Звісно, командир має з’ясувати обставини, чому військовослужбовець здійснив СЗЧ. І тоді до нього застосовується дисциплінарна відповідальність.

І є третя категорія. Це коли військовослужбовець, який вчинив СЗЧ, хоче повернутися на службу, і при цьому відомості про правопорушення не внесені до ЄРДР. Тобто 3 доби вже минули, згідно з дисциплінарним статутом командир військової частини призначив службове розслідування, яке може тривати місяць, але бувають також різні ситуації. Можливо, військовослужбовець захворів або його хтось ображав на службі, або були певні сімейні обставини, а його не почули та не дали відпустку.

Якщо не закінчилося службове розслідування або слідчий направив матеріали на доопрацювання, й інформація ще не була занесена в ЄРДР, такий військовослужбовець за участі ВСП доставляється до батальйонів резерву, які є у складі ЗСУ. Є затверджений Головнокомандувачем алгоритм, і в батальйонах резерву проводиться переміщення такого військовослужбовця до військових частин і підрозділів ЗСУ. Залежно від ситуації ухвалюється рішення про повернення його на службу: або в те місце, де він проходив службу, або в інше місце. Наприклад, є оперативні групи, скажімо так, «покупці», які здійснюють підбір військовослужбовців.

— Розкажіть більше про ці батальйони резерву. Яка їхня функція?

— У кожному оперативному командуванні є батальйони резерву. І зараз запрацювала ініціатива щодо збільшення штату та чисельності цих батальйонів. Це було зроблено для того, аби йти на зустріч і приймати військовослужбовців, які вирішили повернутися на службу. Правда, тут також є певні нюанси. Насамперед мова йде про повернення у визначені пріоритетні для комплектування підрозділи. Мається на увазі, щоб військовий повернувся до бойового підрозділу, а не тільки в тилових частинах. Важливо не узаконити процес переведення військовослужбовців через СЗЧ.

Але, звісно, кожен випадок має розглядатися окремо. Якщо військовослужбовець за станом здоров’я непридатний для служби в бойових частинах, тоді розглядаються інші варіанти. Хтось не може бути штурмовиком, але може бути, наприклад, оператором БПЛА, зв’язківцем чи айтівцем. Тобто зусилля зосереджуються на тому, що зараз найбільше необхідно, та на здібностях людини.

— Давайте розглянемо докладніше питання щодо повернення на службу в інший підрозділ. А як це працює на практиці? Чи достатньо лише погодження командира того підрозділу, де хоче служити військовослужбовець?

— Згідно із 401 статтею Кримінального кодексу, достатньо письмової згоди командира тієї військової частини, до якої військовослужбовець хоче повернутися для продовження служби. Сьогодні цей механізм реалізовується в батальйонах резерву. Детальніше про це можна дізнатися в будь-якому підрозділі ВСП. Але це стосується тих військовослужбовців, стосовно яких відкрите кримінальне провадження та є інформація в ЄРДР.

Якщо ж ми розглядаємо варіант, коли інформація в ЄРДР не внесена, то чинності набирають загальні норми відомчих нормативних і розпорядчих актів Міноборони та Збройних Сил України з питань проходження військової служби, відповідно до яких необхідна згода командира військової частини, де проходив військову службу військовослужбовець, та командира військової частини, куди переміщується військовослужбовець. І тут, як я вже говорив, розроблено спеціальний алгоритм дій.

Зокрема, для оперативності ухвалення рішень у батальйонах резерву створено робочі групи. Там є і медичні працівники, і працівники кадрових органів, і психологічної підтримки, і Служби правопорядку. Для опрацювання документів, крім пошти, використовують месенджери, аби не чекати, доки прийдуть документи. Зокрема, військовослужбовці подають рапорти, командири підтверджують свої погодження. Потім ця робоча група розглядає доцільність переміщення військовослужбовця, і протягом доби опрацьовується план переміщення, який надається на розгляд Головнокомандувачу. Переміщення може бути схвалено в межах Збройних Сил.

У разі позитивного рішення про переміщення військовослужбовця видається наказ по особовому складу. Кадровий центр ЗСУ надсилає електронне повідомлення про ухвалення кадрового рішення до частини, де проходить службу військовослужбовець, та тієї частини, де командир дав згоду на переміщення. Також про ухвалене або неухвалене кадрове рішення старший групи протягом трьох діб повідомляє військовослужбовця.

Рішення можуть не ухвалити, наприклад, через стан здоров’я, фах, наявність чи відсутність певного досвіду. Можливо, військовослужбовця потрібно направити на додаткову підготовку або перепідготовку. Можуть бути випадки, коли його треба направити на ВЛК. У новому штаті батальйонів резерву є медичні роти. Бо це ж не лише вхід до Збройних Сил, але якоюсь мірою і вихід з них.

Якщо військовослужбовець потребує дообстеження. Бувають такі кричущі соціально несправедливі випадки, коли людина має втрату кінцівки, але чомусь числиться в СЗЧ. Тому ми ухвалюємо відповідне рішення та доповідаємо командуванню про такі ситуації.

— Чи є якісь підрозділи, які зацікавлені в тому, аби саме до них відправляли тих, хто пішов у СЗЧ? Можливо, якісь бригади звертались до вас?

— Багато військових частин зацікавлені в тому, аби комплектуватися, зокрема, за рахунок військовослужбовців, які здійснили СЗЧ та бажають повернутися на службу.

Тому в батальйонах резерву створено умови для відбору таких військовослужбовців, який здійснюють представники військових частин. Вони приїжджають туди, вивчають особові справи, документи, і відповідно до цього підрозділи проводять відбір. Хтось шукає певних фахівців, наприклад: зв’язківців, РЕБівців, інженерів, саперів або водіїв, бо їх бракує. Зацікавленість є, алгоритм дій також. Тобто проводиться щось на кшталт рекрутингу. Тільки в цьому випадку не цивільного населення, а чинних військовослужбовців. І це навіть краще, бо військовослужбовець вже навчений, був у строю, виконував завдання.

— Чи збільшилась кількість тих, хто добровільно повертається до війська у зв’язку із впровадженням змін до закону?

— Показник військовослужбовців, які добровільно повертаються до військових частин та виявляють бажання проходити службу, збільшився, і надалі спостерігається позитивна тенденція. Цьому також сприяють інші заходи. Наприклад, Головнокомандувач ухвалив рішення щодо широкомасштабного розшуку. Коли ми досягнемо піка, я сказати не можу. Але ми прогнозуємо, що зростання буде й надалі.

Суди розглядають клопотання військовослужбовців. Алгоритм повернення працює. В батальйонах створені робочі кабінети. Фактично зараз ми йдемо шляхом, коли здійснювався відбір категорії умовно-достроково звільнених, які добровільно зголосилися йти служити. Їм робили робочі кабінети. Проводили онлайн-засідання суду, ухвалювали рішення, ухвали приходили в батальйони. Також додатково розгорнуті місця для робочих груп органів досудового розслідування та процесуальних керівників з органів прокуратури. Ці засідання щоденно призначаються.

Також було рішення Верховного суду, який закріпив певних суддів, аби вони розглядали саме ці справи, щоб прискорити процеси повернення військовослужбовців на службу. Далі будемо вже дивитися за динамікою.

— Ви сказали про широкомасштабний розшук. Як взагалі відбувається розшук тих, хто вчинив СЗЧ чи дезертирство?

— Розшук здійснюється у взаємодії з багатьма органами. Працюємо з ДБР, Національною поліцією, ТЦК та СП, СБУ, Прикордонною службою. Вивчається особова справа, і розшук ведеться за всіма можливими місцями розташування або переховування військовослужбовців. Наприклад, за місцем проживання батьків, родини, близьких родичів, коханої людини; за місцем призову або роботи.

Крім того, передаються дані в загальні реєстри, які стосуються розшуку. Здійснюється оперативний обмін інформацією. У нас постійно вдосконалюється система розшуку. Розроблено інструкцію щодо взаємодії, де визначені процеси за напрямом роботи.

За результатом розшуку військовослужбовці доставляються або до резервних батальйонів, якщо відомості не внесені до ЄРДР, або до найближчого органу досудового розслідування.

Не варто думати, що ніхто нікого не шукає. Є вже чимало прикладів, коли військовослужбовці отримали реальні вироки.

Але також ми розуміємо і наголошуємо, що немає єдиної основної проблеми здійснення СЗЧ чи дезертирства військовослужбовців. Кожен випадок потрібно розглядати тільки індивідуально та вивчати умови вчинення правопорушень. В окремих випадках призначати додаткові розслідування та перевірки. Зокрема, щодо діяльності або бездіяльності посадових осіб керівного складу, що змушує військовослужбовця вчинити зазначені правопорушення.