30 років разом. Саме стільки проминального часу – слово  до слова, рядок  до рядка, пісня до пісні гуртувався і ставав духовною крицею Великогаївський народний аматорський хор. Сьогодні він є духовним осердям села. Бо народжувався, міцнів і розправляв мистецькі крила разом із становленням України. З цієї нагоди у Народному Домі відбулись святкові урочистості, куди завітали односельці та гості, представники районної та місцевої влади, аби ще раз насолодитись пісенним і неповторним мистецтвом відомого у нашому краї творчого колективу.  

«На цій землі не було місця злу і насильству, на ній світило яскраве і лагідне сонце, а сама природа співала величний славень Творцю і усьому живому. І назвав Господь цю землю украєним раєм – Україною, заповівши їй народжувати для усього світу славних синів та дочок, які своїм талантом покликані прославляти плід його, Господнього творіння, голосячи усім народам про велич людського таланту і велич української пісенної душі» – ці рядки, якими розпочала захід ведуча Соломія Вершигора, стали своєрідним лейтмотивом до святкової імпрези. Можна чути пісню, але не серцем, можна співати пісню, але механічно, можна дарувати пісню… але чи відгукнеться вона у серці іншої людини? Коли пісня торує дорогу до людських сердець і запалює там іскру любові до світу, тоді залишається тільки радіти тому. Адже не кожний, хто  співає, бачить світ через пісні. Теперішньому керівнику Великогаївського хору Івану Виспінському вдається відкривати для своїх хористів світ крізь призму пісні. «Я бачу світ через пісні. В глибінь віків із ними лину. Пісні – життєписи людські, і щира правда про людину».

Трохи історії.

Ідея створення сільського хору належить гаївчанину Тарасу Вавриніву. Було це у вже далекому від нас 1988 році. Ділиться спогадами  на своїй сторінці у ФБ патріот-гаївчанин Іван Сута. У його створенні допомагали Методій Чубатий, Теодозій Гудь, Петро Іваниця, Михайло Майка, Роман та Мирон Любчики, Михайло Корпан, Зіновій Березюк, Валерій Горголь.  Спочатку довго, але безуспішно розшукували диригента хору, здатного керувати обдарованими людьми, які хочуть співати, але в більшості не мають відповідної музичної підготовки, поки доля не звела Тараса Вавриніва з керівником хору „Птахофабрики тернопільської” Тарасом Сеньківим. Він зумів об’єднати всіх бажаючих співати в єдиний творчий колектив. Першим концертмейстером був Михайло Юрків. Так було започатковано найбільш дієве, завжди актуальне та найстійкіше в селі патріотичне мистецьке товариство, яке згодом діяло як і церковний хор, і діє до нинішніх днів. Гаївський хор став невід’ємною складовою часткою сільської громади. Відтоді без них не обходиться жодний масовий святковий захід у селі. За цей час змінилося багато його учасників, але незмінним залишається український дух, який заклали перші його фундатори.  Свій перший виступ колектив сільського хору розпочав на Різдво 7 січня 1989 року, на першій Святій літургії у щойно відкритій місцевій церкві Пресвятого Серця Христового, діяльність якої довгі роки була заборонена комуністичним режимом. Хор відразу ж включився у підготовку до проведення святкового концерту, приуроченого 175-й річниці з дня народження Тараса Шевченка, який з успіхом пройшов не лише в рідному селі, але й в навколишній окрузі. Саме у його виконанні багато молодих гаївчан вперше почули слова національного гімну: „Ще не вмерла Україна”. Згодом у Великих Гаях вже діяли два творчі хорові колективи: церковно-світський і  дитячий. Керівником був композитор, соліст і диригент Михайло Чайка. Протягом його 14-ти літньої діяльності гаївчани брали участь у різних заходах, як в дома так і поза   межами.

Духовні піснеспіви надихають і лікують душу

Святковий концерт розпочався піснею-молитвою «Свята Богородице» (автор музики Іван Виспінський, концертмейстер Василь Коваль). Благословив присутніх місцевий парох о. Володимир Хома. Репертуар згаданого хору різножанровий. Але цикл духовних піснеспівів завжди надихає і лікує душу. Особливо «Україна і Бог», слова і музику якої створив для світу о. Валерій Сиротюк. Хвилиною мовчання присутні вшанували перших керівників хору та всіх учасників, які відійшли у засвіти. У пам'ять про них прозвучав музичний твір на слова Михайла Бриня (музика Михайла Чайки) «Молитва покаяння».

З вітальним словом до присутніх звернулись сільський голова, голова ОТГ, учасник народного аматорського хору Олег Кохман, заступник сільського голови Галина Кравчинюк, директор місцевої школи, учасниця хору Оксана Кость, голова районної ради Андрій Галайко, керівник Тернопільського ОМЦНТ Володимир Сушко,  заступник голови обласного товариства «Союзу Українок» Марія Романюк та багато інших. Щасливі усмішки хористів, вітальні грамоти і подяки, подарунки, жарти, пісні – саме вони й створили особливу атмосферу радісного настрою, позитивної доброзичливості, приязної товариськості.

Секрет творчого довголіття

Це важко уявити, але у репертуарній скриньці хору понад 80 різножанрових пісень: серед них  15 – колядок і щедрівок. Найкращі з них у минулому році за сприяння отця Володимира Хоми хор записав на диск: 11 – козацьких пісень, 12  – повстанських, 14 – пісні про Тараса Шевченка і на його слова, багато в репертуарі авторських і українських народних пісень, лемківські та жартівливі (чоловічий гурт «Гаївські батяри»). Патріотична тематика займає особливе місце. Майже всі музичні твори аранжовані або редаговані мистецьким керівником хору Іваном Виспінським. На ювілейному концерті прозвучали пісенні твори на слова Тараса Шевченка, Богдана і Левка Лепких, Вадима Крищенка, Миколи Жукова, Світлани Чабан, Михайла Струцюка, Олеся Бабія, музику до яких написали Володимир Домшинський, Віктор Захарченко, Олександр Гаркавий, Іван Виспінський, Мар’яна Сташко, Ганна Маціканич  тощо.  Присвячені – воїнам УПА, героям Небесної Сотні та героям російсько-української війни. Хористи приймали пісенно-музичні вітання від жіночого вокального ансамблю із села Застав’є та Білоскірки. Від колег-аматорів із Баворова та Застінок, від дівочого ансамблю «Гаївчанка» (керівник Марія Ярема). Від місцевого товариства «Союзу Українок» ювілярів привітала його очільниця Надія Онуферко.

Багатогранне творче життя хорового колективу не перестає дивувати: участь у Всеукраїнських фестивалях, різноманітних концертних заходах. Мабуть це і є той головний секрет творчого довголіття, який криється у пісенних витоках нашого народу. А народ і пісня – єдине ціле. Тож яскраве підтвердження цьому народний аматорський хор з Великих Гаїв. І як тут не погодитись зі словами керівника хору,  провідного методиста з вокально-хорового жанру Тернопільського обласного методичного центру народної творчості – Івана Виспінського: «Допоки душа наша любить, співає, допоки ще хочеться жить».

Фото: Борис Семеняк