Залозецький замок і пивна історія Галичини

01.07.2019 22:13 Опубліковано : Новини Тернопілля
Джерело: TeNews

На Львівщині 36-річний чоловік загинув внаслідок наїзду трьох автомобілів

Тернопільщина славиться на всю Україну своїми фортифікаційними спорудами. Однак багато з них не відомі широкому загалу. Залозецький замок, розташований у містечку Залізці, що на Зборівщині входить у список пам’яток архітектури національного значення

Звідси погрожували Москві

Зведений у 1516 році Мартином Кам’янецьким. Розташований понад річкою Серет. Фортецю оточували високі вали і кам’яні мури. Будівля замку була прямокутною, кожний кут увінчували чотириповерхові вежі з бійницями. Довкола – глибокий, наповнений водою рів, через який до замку вів звідний міст. В’їзна брама оздоблена знаками тосканського ордеру.

Підвальний ярус башти вів з двору замку вузьким довгим коридором і сполучався з казематами. Житлові будови розташовувались по периметру стін – північної і південної. У північній частині був двоповерховий палац.

У північно-західній частині розташовувалися двоярусні каземати з арочним проїздом головних воріт по центральній осі фасаду та кутовою, неправильною в плані п’ятигранною баштою.

У 1603 році у Залозецькому замку готувався до походу на Москву претендент на трон Московії Лжедмитро І.

Під час українсько-польської війни (1648–1655) замок двічі руйнували козацькі загони. У 1675 р. відбудована твердиня витримала облогу турецьких загонів Ібрагіма Шишмана. Згодом замок належав Вишневецьким, Потоцьким, потім – литовському генералу Ронікеру.

Без “шляхетного пива” не було б історії

У ХVIII столітті замок зберігав риси великопанського помешкання. Але вигляд і характер замку докорінно змінилися. Він перетворився на ремісничий центр. Новий власник замку, відомий шляхтич Володимир Дідушицький, влаштував у Залозецькому замку фабрику сукна та обладнав броварню.

Дідушицькі свій рід вели від руських бояр Дідушичів. Згідно з генеалогічною легендою, походили від князя Василька Романовича – брата короля Данила I. Володимир Дідушицький був відомим етнологом, зоологом та археологом. Був засновником Природознавчого музею у Львові, членом-кореспондентом Академії наук у Кракові. Був одним з очільників «Руського Собору».

Кажуть, що Дідушицький був відомим шанувальником пива, який звозив у Залізці різні рецепти пінного напою. Тому закономірно, що Залозецька броварня на той час була одна з найвідоміших на Галичині та Поділлі.

Найстрашніші часи для Залозецького настали у XX столітті. Під час Першої світової війни, замок був знищений під час російських обстрілів. А до остаточного нищення найбільше долучилися місцеві селяни, які використовували камінь із замку на свої господарські потреби.

Після вересня 1939 р. руїни замку почали розбирати для будівництва колгоспів, доріг. Сьогодні пустирище замкового двору оточують лише фрагменти товстих оборонних стін висотою 2 – 1,5 метри. Також збереглися фрагменти північної та західної стіни, напівпідвальний поверх з вузьким коридором.

У 2006 році територія замку була впорядкована. Тут відбуваються відзначення Івана Купала та інші релігійних та національних свят. Замок поступово відроджується.

Легенди Залозецького замку

Із замком пов’язана легенда. Влітку 1675 року фортецю обложили турки і татари. Після двох невдалих спроб взяти замок приступом нападники вирішили поворожити. Мовляв, як Аллах скаже – так і буде.

Для ворожби використали чорну курку. Мовляв, у який бік вона побіжить, туди треба рухатися війську. Курка побігла туди, звідки її принесли, – в турецький табір. Це сприйняли як знак до відступу, й облога була знята.

За іншою легендою, після численних облог і нападів татар та турків захисників замку мучила сильна спрага. У підвалах замку захисники знайшли діжки з пивом. Втамувавши спрагу, воїнам вдалося перемогти та відстояти замок.

Ось такі легенди сьогодні приховують руїни Залозецького замку. Подорожуючи замками Тернопілля разом з «Тернопільським» варто навідатися в Залізти, де українські герої захищали свою землі від турків та татар, де билися українські козаки, де варили смачне пиво.

Подорожуй з «Тернопільським» – Відкривай Тернопільське!