На Тернопільщині діти вивчають лемківську бесіду - мову лемків, депортованих в Україну

16.07.2019 12:43 Опубліковано : Олена Мудра
Джерело: TeNews

популярне

Жіночі джинси мом: купити та не помилитися

У місті Монастириська діє унікальний гурток лемківської говірки “Бесідуєми по-лемківськи”, на якому діти вивчають мову своїх предків - лемківську мову. Лемківська мова - це скарб, який може зникнути, якщо не розмовляти нею та не навчати дітей. Про лемківську говірку - написані книжки, статті у яких досліджується історія мови, видані словники, є абетка.

Лемківською пишуть вірші, співають пісні, говорять під час фестивалів - лемківських ватр. Але найважливіше для збереження живої мови - спілкування нею. У Монастириську є родини, де мовою саме спілкуються між собою. Прикладом такої родини є сім'я Любові Малярської, організатора занять з вивчення лемківської мови: "На заняття з вивчення лемківської мови приходить не так багато дітей, як би хотілось. Може бути десять лемчат, а може бути і вісім. Здається, що, якщо людина співає лемківською, то має і говорити, але це не так. Тому дуже рада, що до нас приходять на заняття дівчатка зі співочого колективу "Ґречні фраїрки". Я намагаюсь викроїти щосереди, чи п'ятниці одну годинку, щоб разом із ними поринути в ту далеку, вистраждану, дорогу Лемківщину. Дані заняття проводжу в центральній дитячій бібліотеці м.Монастириська.

Я вирішила, що це мій обов'язок передати все те, що знаю від бабусі Марії Гойсак (депортована з с.Висова, Польща). З нею залишалась, коли мама ішла на роботу. Бабуся мене навчила мови, щирої віри в Бога, молитви, звичаїв, пісенної творчості, готування різних лемківських страв. Всього цього також навчала мене і моя мама Юля Волощакевич (вона народилась в Україні)."

Любов Малярська на лемківських фестивалях - ватрах в Україні та на ідентичних ватрах в Польщі виступає із лемківськими піснями, презентує лемківські страви. Нещодавно Любов була ведучою "ґадзинею" дитячого фестивалю лемківської культури "Лемківські пацюрки". Для того, щоби діти краще засвоювали мову, готує з вихованцями протягом року театралізовані традиційні лемківські забави, діти беруть участь у концертах та найрізноманітніших заходах.

Місто Монастириська лемки називають "Лемківським Ієрусалимом" - саме сюди депортували найбільшу кількість лемківських родин з Польщі у 1944-1951 роках. Частина родин самостійно знайшла цей куточок української землі дивно схожий на рідні терени Лемківщини (території, на який тисячоліттями проживали лемки - найзахідніша гілочка українського народу). У місті діє музейний комплекс "Лемківське село", в урочище Бичова розташовано скансен (музей архітектури лемків), там же протягом вісімнадцяти років у першу суботу серпня розпочинаєиться фестиваль лемківської культури "Дзвони Лемківщини". Минулого року фестиваль отримав статус "Міжнародного". Під час фестивалю, який цього року розпочнеться 2 серпня, також лунатиме лемківська бесіда та пісня. Любов Малярська виступатиме разом з лемківським хоровим колективом «Яворина».

У сусідній з нами Польщі лемківську мову вивчають, діють міжшкільні центри, методологічне шкільне викладання лемківської мови запроваджено з 1991 року. З 2000 року лемківська мова вивчається на відділенні філології Краківського педагогічного університету.