У цій рубриці читачам показуватимуть фото експонатів і пропонуватимуть відгадати, що зображено на цих світлинах.

27 липня 2021 року об 11:00 у приміщенні «Гончаренко центр Рівне» відбулася прес-конференція з нагоди початку реалізації Проєкту «Культурно-туристичний маршрут «Волинські барбакани» за сприяння УКФ.

У стінах одного з двох острозьких барбаканів презентували сім грантових проєктів, які розпочинають реалізовувати в місті.

Звичайно, це далеко не ті масштаби, коли два роки тому в міському парку у відтворенні одного з боїв за мотивами Чортківської офензиви взяло участь близько сотні бійців - з броньовиками та іншою бойовою технікою, гарматами, кіннотою, викопаними шанцям

В українських селах у ХІХ столітті коїлися різні дивні речі. Шляхтичі стригли чуби-оселедці і вдягали козацький одяг. Декотрі влаштовували перегони на бричках, запряжених чотирма химерно прикрашеними кіньми.

Столітні світлини жителів західної України у народному одязі опублікували у мережі Facebook. Тодішній західноукраїнський народний стрій суттєво відрізняється від традиційного, сучасного.

У День пам’яті жертв політичних репресій у Бережанах відбулися поминальні заходи. Жителі міста і представники місцевої влади запалили свічки біля пам’ятного знаку жертвам тоталітарного режиму, закатованим у Бережанській тюрмі у червні 1941 року. Тако

Премія імені Ігоря Свєшнікова в галузі охорони культурної спадщини, дослідження Рівного у долях його мешканців, історичне збереження міста.

Вулиця «вічної аптеки», сонячного будинку, розкішної вілли та костелу, якого вважали найменшим у Тернополі. Вона має ім’я Юліана Опільського. Хоча деякі тернополяни помилково кажуть на неї Московська. Саме так вулицю називали до 90-х років.

У Тернополя є свій пасаж, будинок, який дав початок вулиці Олени Кульчицької. Його звів відомий купець Ігнатій Адлєр у 1898 році. Саме через це, вулицю у ті часи називали «Пасаж Адлера». Будинок, до речі, зберігся й досі.

Українознавче наукове коло, Майстерня досліджень української ідентичності та кафедра україністики Варшавського університету організували онлайн-лекцію про колективну пам’ять українців та поляків.

Цій історії купа років. Випадково опинившись у Києві, де не була кілька років після закінчення університету, вирішила провідати одну далеку-далеку родичку, тітоньку Ніну. Це була дуже цікава особистість.

Священник з Лановеччини Олексій Філюк у Facebook-спільноті «Моя Лановеччина» розповів історію міста Ланівці.

У Тернополі розпочався ІІ Молодіжний історичний форум «Історія мертва. Це ми її вбили». Основна мета якого - розповісти, чим небезпечні історичні міфи, «фейки» і фальсифікації, та як від цього вберегтися.

Відбулося засідання комітету із присвоєння премії імені Ігоря Свєшнікова в галузі охорони культурної спадщини краю.